Меморіал Героям Небесної сотні у Києві тимчасово демонтують. Він заважає проводити слідчий експеримент на вулиці Інститутській у справі щодо п’ятьох екс-беркутівців. Святошинський районний суд Києва 18 квітня постановив продовжити слідчий експеримент у справі щодо колишніх членів спецпідрозділу «Беркут» до 1 вересня.
За словами прокурорів, родини Небесної сотні погодилися на тимчасовий демонтаж меморіалу. Обвинувачувані Павло Аброськін, Сергій Зінченко, Олександр Маринченко, Сергій Тамтура та Олег Янішевський своєї вини не визнають.
Демонтувати Меморіал Героям Небесної сотні на вулиці Інститутській у Києві можуть вже наступного тижня. Про це під час засідання повідомив прокурор Департаменту спецрозслідувань ГПУ Роман Псюк. Слідчі експерименти проводитимуть паралельно зі судовими засіданнями. Адвокати екс-беркутівців наполягали, щоб їхні підзахисні також брали участь у відтворенні подій 2014 року, однак 18 квітня Святошинський суд таке клопотання відхилив.
«Вимоги національного і європейського законодавства чітко вказують, що не можна підміняти право на захист обвинувачуваних, самостійно захищати свої права – наявністю адвокатів. Відсутність наших підзахисних на слідчому експерименті позбавляє можливості погодити позицію з нашими підзахисними», – пояснює адвокат Аброськіна Олександр Горошинський.
Участь беркутівців у відтворенні подій Майдану в урядовому кварталі принижує гідність потерпілих. Із такою заявою виступила їхня представниця, юрист Євгенія Закревська. За її словами, у присутності обвинувачуваних потерпілі не можуть демонструвати, як саме отримали ушкодження на Майдані.
Your browser doesn’t support HTML5
Суд у справі 5 екс-«беркутівців» продовжив слідчий експеримент (відео)
Прокурори Генпрокуратури також аргументували, що в центрі Києва ніхто не гарантує безпеку обвинувачуваним у масових убивствах. Нагадали також, як нещодавно Святошинський суд переніс засідання через присутніх у залі протестувальників із організації С14.
«Уявіть собі ситуацію: слідчий експеримент, який проводиться на відкритій місцевості, в центрі міста упродовж тривалого часу не в охоронюваному приміщенні, яким є суд. Яким чином у таких умовах можна гарантувати безпеку обвинувачуваних, які би брали участь у цих слідчих діях?» – зауважив старший прокурор Генпрокуратури Олексій Донський.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко погоджується: минуло багато часу після розстрілу на Майдані, але Україна повинна вчитися на досвіді інших країн.
Там, де були створені міжнародні кримінальні трибунали – щодо Югославії і Руанди – безумовно, там справи ці тривали по кілька років. Але там мова йшла про тисячі загиблих у різних точках країниОлександр Мусієнко
«Там, де були створені міжнародні кримінальні трибунали – щодо Югославії і Руанди – безумовно, там справи ці тривали по кілька років. Але там мова йшла про тисячі загиблих у різних точках країни. Там ішли масові ексгумації, дуже багато слідчих дій. Але масштаби були зовсім інші», – говорить Мусієнко.
Він зазначає, що відсутність обвинувачуваних під час слідчого експерименту дозволить адвокатам оскаржити рішення суду в майбутньому. За його словами, для того, щоб відтворити події 20 лютого 2014 року у центрі Києва, можна залучати працівників поліції, перекривати вулиці, окремі райони міста, рух пішоходів та автомобілів.
Наступне засідання у справі розстрілу активістів на Майдані відбудеться 25 квітня. Тоді суд розгляне продовження тримання колишніх беркутівців під вартою.