Дніпру потрібен природоохоронний парк, але грошей на нього немає

Дніпро – У Дніпрі місцеві екологи та краєзнавці ініціюють створення ландшафтного парку «Дніпрові пороги». Природоохоронна зона має простягтися майже вздовж всієї течії Дніпра, де колись був каскад легендарних порогів. Тут, на прибережних ділянках, ще збереглися мальовничі місця, порослі унікальними для цієї місцевості лісами. Територія також має історичну цінність, констатують фахівці. Ентузіасти б’ють на сполох: пам’ятка природи, що ще лишилася після затоплення водами, потребує захисту. За умови створення парку природу тут можна було б не тільки зберігати, а й вивчати, а також розвивати екотуризм. Порахували: створення і функціонування парку в 5 тисяч гектарів обходитиметься в 3 мільйони гривень на рік. Влада ідею підтримує, але коштів у бюджеті поки не запланували. На Дніпропетровщині створили кілька ландшафтних парків, жоден фактично не діє.

Створення регіонального ландшафтного парку «Дніпрові пороги» ініціюють екологи та краєзнавці регіону. Природний комплекс цієї частини Подніпров’я, від Дніпра до Запоріжжя, потребує захисту, впевнені вони. Дніпрові пороги – перлина планетарного масштабу, але це – в минулому. З побудовою «Дніпрогесу» порожиста частина Дніпра була затоплена водами водосховища. Та залишилося унікальне природне оточення, яке сформувало цю місцину як екосистему.

І зараз до берегів річки по обидва боки підступають численні балки та яри, залишилися й мальовничі скелясті ділянки узбережжя і навіть гранітні острівці, які нагадують про своїх великих «родичів» – пороги. На цих скелях і каменях зберігається рослинність, притаманна порожистому Дніпру: зарості очитку, духмяного чебрецю, кущики кизильника і таволги, не один вид червонокнижних рослин. Далі від берега вціліли також реліктові ділянки придніпровських байраків – степових лісів, які ростуть у балках і мають свої цікавинки, приміром там зростають дуби та груші, яким по 300 років. В ярах і урвищах мешкає рідкісна для цієї зони сіра сова.

Еколог, фахівець з орнітології Петро Чегорка, один з ентузіастів захисту теренів Дніпрових порогів, зауважує: оголошення цієї території ландшафтним парком дозволило б фахівцям вести роботу з відновлення популяцій тварин, зокрема, облаштувати штучно місця для гніздування рідкісних птахів, здійснювати наукові дослідження, боротись із браконьєрством.

«Байраки – ліси, що зростають по балках і ярах, є дуже цікавим об’єктом природи. Поет назвав їх «біблійним човном природи». Там сконцентровані різноманітні представники рослинного і тваринного світу. У наших лісах дуже мало дуплистих дерев. Є потреба створювати штучні гніздівлі і для сірої сови, і для інших птахів. Тоді вони з’являться в лісах. Для нашої зони сіра сова рідкісна, мешкає тільки в старовікових лісах. Тут є й інші рідкісні птахи – є степовий канюк, родич орлана білохвостого, є осоїд, є сокіл – боривітер. Щодо парку, то Дніпропетровщина має показати нові стандарти, нове ставлення до природи. Ми в цьому плані кульгаємо, а зараз в інших областях є гарні приклади створення регіональних ландшафтних і національних природних парків, на Одещині, Миколаївщині, за ними майбутнє. На території Дніпропетровщини ж таких парків реально діючих немає», – розповів Радіо Свобода Петро Чегорка.

Місцина, цінна для істориків

Територія Дніпрових порогів дуже цінна й для істориків. Її треба вберегти від «чорних копачів»: численні скіфські кургани та інші пам’ятки давніх культур ще дуже багато можуть розповісти археологам. На території є залишки пам’ятки фортифікаційного мистецтва – польської фортеці Кодак, це потенційно туристично-привабливе місце. Також є маловідоме, але унікальне укріплення доби черняхівської культури (2-5 століття нашої ери), каже дніпровський історик, кандидат історичних наук Олег Репан. За його словами, ландшафтний парк дозволив би ґрунтовніше дослідити ці пам’ятки.

«Археологічні дослідження на цих теренах дуже слабко поки проведені, ще є що досліджувати. По-друге, ця місцина має потенціал для перетворення на туристичний об’єкт. Він буде цікавий як нашим людям, так і, приміром, туристам із Польщі. В чому унікальність цієї території? Тут, неподалік села Башмачка, є єдине відоме нам укріплення доби черняхівської культури. Черняхівська культура мала відкриті поселення і укріплень практично не було. Цими теренами йшли різноманітні каравани, завантажувались кораблі, щоб проходити через пороги. З точки зору історії, надзвичайно цікава територія. Якщо буде ландшафтний парк, дуже важливо, що буде певний статус території, а по-друге – буде контроль і охорона. Зараз же там, фактично – йди, роби, що хочеш», – сказав Радіо Свобода історик Олег Репан.

Ціна питання – 3 мільйони гривень на рік

Парк має стати туристичною візитівкою регіону, зауважує кандидат біологічних наук, один з ініціаторів захисту порогів Вадим Манюк: тут можна було б успішно розвивати екотуризм, проводити просвітницькі та пізнавальні заходи для молоді. Така практика поширена в Європі, приміром, у сусідній Польщі діють дві сотні подібних парків.

Як зазначив Вадим Манюк, ніяких законодавчих перешкод немає. Є вже й приблизний кошторис проекту. Порахували: створення і функціонування парку в 5 тисяч гектарів обходитиметься приблизно в 3 мільйони гривень на рік. У штаті, каже він, передбачено три десятки співробітників, зокрема і науковців.

«Ми підготували пакет документів, підготували попередній кошторис, шатний розклад – мінімальний, щоб парк міг працювати. Бо є парки, де у штаті три особи, звісно, вони не можуть повноцінно функціонувати. Ми підготували штатний розклад на 32 фахівця, науковий відділ, освітній, відділ туризму та рекреації. Приблизні розрахунки, але це ми рахували до підняття мінімальної зарплати, – 3 мільйони гривень на рік, щоб це був реальний варіант. Розрахунок такий: парк запрацює, покаже реальні результати, тоді можна розширювати штат», – розповів Радіо Свобода Вадим Манюк.

Парк на папері?

Обласна влада ідею зі створення парку підтримує, але коштів у бюджеті на це поки не заплановано. У Дніпропетровській обласній раді зауважують: кілька років тому частину території поблизу дніпрових порогів у Солонянському районі – а це приблизно третина від загальної території порожистого Дніпра – вже оголосили ландшафтним парком, однак рішення лишилось тільки на папері. Ані адміністрації парку, яка б опікувалась парком, ані бюджету не затвердили.

Аби у течії порожистого Дніпра постала повноцінна природоохоронна та туристична зона, треба здійснити цілий комплекс заходів. Як повідомив заступник голови облради – начальник управління екології Олег Ісаєв, профільний департамент облдержадміністрації має подати документи до облради, а після затвердження на сесії розпочнеться практична робота.

«Питання для розгляду на сесії готує департамент екології ОДА. Цей парк був частково створений, але він називається не «Дніпрові пороги», а «Придніпровський», а тепер мова йде про його розширення. Адміністрація створена не була. Для цього також мають бути розроблені відповідні документи, штатний розклад тощо... Я вважаю, що повна підтримка в цьому питанні буде, очікуємо на документи. Я не можу відповідати за всіх депутатів, але на сьогодні ніяких «підводних каменів» я не бачу», – сказав у коментарі Радіо Свобода Олег Ісаєв.

Між тим, екологи та краєзнавці самотужки влаштовують екоекскурсії та наукові розвідки в зону дніпрових порогів. Днями природоохоронці зафіксували тут два гнізда червонокнижного птаха – орлана білохвостого. У цілому в Дніпропетровській області, за даними орнітологів, мешкає лише з десяток пар.