Лешек Бальцерович, екс-голова Національного банку Польщі, колишній віце-прем’єр-міністр Польщі та організатор для неї «шокової терапії», рік очолював групу стратегічних радників із підтримки реформ в Україні. Наприкінці березня він закінчив консультувати українську владу. На думку Бальцеровича, за останні три роки держава «врятувалась від катастрофи»: стабілізувалась економіка, національна валюта, почались перетворення. І якщо держава пришвидшить демонополізацію та передасть неефективні державні підприємства у приватні руки – зміни будуть ще відчутнішими, говорить він. Українських політиків, які висловлюються проти створення ринку землі та електроенергії експерт вважає популістами, що не дбають про інтереси країни. Свої підсумки про рік роботи ключовим консультантом для української економіки Лешек Бальцерович поділився із Радіо Свобода під час 10-го Київського безпекового форуму.
Головним завданням було сформувати пакет пропозицій щодо реформ. Пакет розробили і представили
– По-перше, я хочу підкреслити, що він початку говорив, що приходжу (на цю посаду – ред.) на рік, і цей рік минув. Саме Україна має робити висновки. Головним завданням моїм як координатора групи разом із Іваном Міклошем (віце-прем’єр та екс-міністр фінансів Словаччини – ред.) було сформувати пакет пропозицій щодо реформ на основі дискусій і різних експертиз. Я дуже активно працював над цим із квітня (минулого року – ред.). Тож все вдалось – пакет розробили і представили. А запровадження реформ у життя – це не завдання радників навіть найвищого рівня. Звісно, це завдання для влади. Я задоволений, що мав змогу працювати для України.
– Українська влада погоджувалась із вашими пропозиціями чи запроваджувала лише зручні їй ініціативи?
– Ніхто не був проти певних реформ, і деякі з них реалізувались. Якщо порівняти обстановку, яка була в Україні три роки тому із теперішньою – економічний ріст значно покращився, інфляція була 60%, а тепер у межах 10%. Та, перш за все, обстановка у 2014 році була катастрофою, і ще катастрофічнішою була загроза гіперінфляції, падіння банківської системи, хаосу в галузі фінансів.
В України є резерви, щоби пришвидшити економічний ріст: пришвидшити приватизацію та демонополізацію
І завдяки політиці влади і Національного банку, пані Гонтаревої, ця катастрофа, на щастя, не відбулась. В України є резерви, щоби пришвидшити економічний ріст: пришвидшити приватизацію, щоби активи краще працювали у приватних руках, і прискорити демонополізацію, зокрема скоротити непотрібний вплив олігархів. Є компетентний у цьому Антимонопольний комітет, який потребує підтримки.
– У Верховній Раді тривають дискусії щодо того, чи потрібен Україні ринок електроенергії, ринок землі. «Шокова терапія» у Польщі якраз базувалась на інтенсивному переході до ринкової економіки. Для української економіки той же рецепт?
Ріст уже почався, та наскільки він буде швидким, залежить від цих реформ
– Із точки зору економіки та на думку експертів немає сумнівів, що запровадження ринку в цих галузях є дуже корисним для економічного росту, якого Україна так потребує. Ріст уже почався, та наскільки він буде швидким, залежить від цих реформ.
Ті, хто каже, що Україна має залишитись останньою країною Європи, яка не має ринку землі – їхні ідеї шкідливі для України
Тож якщо є дискусії – це дискусії не щодо економіки, а щодо політики. А погана політика шкодить людям. Ті, хто каже, що Україна має залишитись останньою країною Європи, яка не має ринку землі (ну, ще може в одній компанії з Лукашенком) – їхні ідеї шкідливі для України.
Треба провести антипопулістську кампанію. І перш ніж запроваджувати якісь пропозиції, звертати увагу на рекомендації Світового банку, та і в Україні є дуже хороші експерти.
Лешек Бальцерович
– В Україні посадовці часто називають реформи «болючими», маючи на увазі, що людям складно зараз жити…
Бідність – через брак реформ. Україна значно бідніша за Польщу, тому що ви не мали стільки реформ
– Це неправда, це такий міф. Дуже складно людям тоді, коли погіршується економічна ситуація. А вона завжди погіршується, коли немає реформ. У Польщі у 1989 році була така ж обстановка, такий же рівень життя. Але ми з різних причин почали робити масові реформи від початку. І тепер рівень життя у поляків значно вище. Я знаю, що це популярно казати, що люди погано ставляться до реформ. Бідність – через брак реформ. Україна значно бідніша за Польщу, тому що ви не мали стільки реформ.
Решта реформ, які потрібні Україні, є болючими не для українців, а для різних груп фінансових інтересів
І ті реформи, про які говорять, що вони «болючі» (скажімо, відмова від субсидій по газу), вже зроблені. Більшість із того, що потрібно було, зроблена. Решта реформ, які потрібні Україні, є болючими не для українців, а для різних груп фінансових інтересів. Демонополізація не шкодить людям, проте, цілком можливо, хтось зацікавлений у захисті монополій.
– Проте соціологічні дослідження фіксують, що українці очікують інтенсивніших змін. Як налагодити комунікацію між владою і суспільством так, щоби люди розуміли, для чого та чи інша реформа, а посадовці реагували на те, чого очікують люди?
– Мабуть, можна посилити професійну комунікацію у цій галузі. Проте це ж завдання і для журналістів. Я помітив, що журналісти (в Україні – ред.), перш за все, критикують уряд і владу. Вони не звертають увагу на опозицію, яка значно гірша, адже значно популістська. І коли ключова критика концентрується на владі, а опозицію не чіпають – тоді всі блага отримують популісти.
– Ви говорили, що Україні не варто формувати в очах Заходу «імідж жертви» від російської агресії, що це програшне позиціонування. На що робити акцент?
– Перш за все, акцентувати на фактах, а їх багато. Наприклад, реформи у газовому секторі (там багато зроблено), часткова демонополізація, стабілізація бюджету, порівняно з ситуацією трирічної давності, передумови для реформи судової реформи, створення нових інституцій, як НАБУ, та запровадження посади бізнес-омбудсмена. Звісно, треба додавати таких фактів успіху. Проте і ті, що є, можна і треба краще презентувати громадській думці.