Напад у Москві став найкривавішим нападом у цій країні з часу атаки у Волгограді чотири роки тому. Це питання є у центрі уваги західних ЗМІ. Також мас-медіа звертають увагу на занепокоєння країн Балтії спробами Москви фальсифікувати їхню історію. Також західні журналісти намагають з’ясувати тему секс-індустрії в Україні.
Британське видання openDemocracy публікує статтю про проблему проституції в Україні. Авторка статті робить алюзію з чемпіонатом «Євро-2012», коли, як вона вважає, були припущення, що більшість місцевих жінок вийдуть на секс-роботу.
Журналістка openDemocracy поїхала до Кропивницького, де зустрівся з керівником благодійної організації «Легалайф-Україна» Наталією Ісаєвою, що допомагає людям з секс-індустрії. Там кореспондент видання також зустрівся з секс-працівницями, які розповіли про жорстокість клієнтів та свавілля поліції.
Ісаєва розповіла openDemocracy, що знає про те, що секс-працівниці їздять до клієнтів на Донбас і працюють по обидва боки конфлікту. «Насилля, з яким вони там зіштовхуються, не надто відрізняється від того, що є на решті території України», – цитує видання слова Ісаєвої.
Журналіст також описує життя жінок із секс-індустрії у Києві та Маріуполі. У Маріуполі кореспонденти видання зустрілися з Уляною Токаревою, яка упродовж років бере участь у програмі зі зменшення шкоди, що веде роботу з жінками, які працюють на маріупольських вулицях. Токарева розповіла openDemocracy, що упродовж років вони роздають жінкам презервативи, але коли спробували передати контрацептиви солдатам через офіційні канали – отримали відмову. «Здається, що армія досі живе у Радянському Союзі, де сексу не було. Це може закінчитися погано», – зазначила волонтерка.
«У країні, де домашнє насильство прийшло у норму, на насильство проти секс-працівниць, жінок і дівчат від рук військових не звертають уваги», – пише авторка статті, наголошуючи, що в Україні надзвичайно сильні стереотипи щодо секс-працівниць.
Видання Independent звертає увагу на понеділковий напад у метро російського Санкт-Петербурга. Сумнівів, що цей напад був терористичним актом немає, зазначається у статті.
Один з мотивів нападу, пише Independent, є залучення Росії у війну в Сирії, інший – тривалий конфлікт у Чечні. Що ж є метою нападу? Це розповсюдження страху і ненависті, руйнування економіки і туризму, а також провокація помсти президента Росії Володимира Путіна, що може призвести до наступного витка насилля.
Але хто б не був відповідальним за це, зазначає Independent, відповіддю російської влади, швидше за все, будуть подальші репресії і апелювання до націоналістичних сентиментів, наголошує Independent.
Журналісти видання вважають, що занепокоєння наразі викликає те, що Володимир Путін свідомо використовує страх перед терактами та інші страхи людей, що періодично піддаються насиллю. Якщо зараз він відреагує, наприклад, новими арештами чеченських активістів чи ще посиленням ударів по сирійських містах, він не зробить нічого для захисту безпеки росіян, тільки спровокує чергову смертоносну атаку, пишуть журналісти Independent.
Видання The Telegraph зазначає, що вибух у російському Санкт-Петербурзі був найбільш жорстоким поза межами Північного Кавказу з часу атаки у Волгограді у 2013 році, коли нападники вбили 32 людини.
За напад, зазначається у статті, відповідальності не взяло жодне угруповання, а російські силові структури не повідомили, що стало його мотивом. Але, продовжує The Telegraph, перша підозра впаде на ті ж групи, які завдали ударів по автобусах, станціях і аеропортах у Волгограді, Москві та інших містах упродовж останніх двадцяти років. Йдеться про ісламістів, які радикалізувалися під час повстанського руху, що з’явився у час брутальних чеченських воєн 1990-2000 років. Якщо так, вважають журналісти, це розпалить уже забуті страхи серед росіян.
Але, продовжує The Telegraph, навіть якщо з’ясується, що натхненниками нападу були ісламісти, це не сприйматиметься як поразка стратегії Путіна щодо Сирії чи Північного Кавказу. Як і багато західних урядів у схожих ситуаціях, Кремль знайде іншу причину, чому його війна з терором є виправданою.
Британський часопис The Guardian звертає увагу на заяви литовських чиновників, що Росія намагається фальсифікувати історію, відмовляючись визнавати право країн Балтії на існування, відтак, можна провести паралелі з виправданням Москвою анексії Криму в березні 2014 року.
Литовські силовики повідомили The Guardian, що вони cерйозно сприймають загрозу дезінформації, яку здійснює Москва задля дестабілізації ситуації у регіоні.
«Росія – це загроза. Вони говорять, що Вільнюс не повинен належати Литві, тому що у період між світовими війнами він був окупований Польщею. Це, звичайно, історичний факт, але Росія використовує його як привід», – цитує The Guardian міністра оборони Литви Раймундаса Каробліса.
Журналісти британського видання наголошують, що Вільнюс вже давно непокоїться через Росію, з-під контролю якої ця країна звільнилася лише чверть століття тому. Литовська влада вже призупинили мовлення чотирьох російських телеканалів, наголошується у статті. Також у Литві проводиться кампанія щодо визначення громадянами пропаганди і виявлення кампаній щодо дезінформації.
Окрім цього, зазначає The Guardian, у Литві посилюється і присутність НАТО. Німеччина очолить групу з тисячі військових з Нідерландів, Бельгії, Норвегії і Люксембургу, що будуть розміщені у Литві на тлі зростання занепокоєння можливими планами президента Росії щодо країн Балтії. Зважаючи на це, військові групи НАТО під керівництвом США, Канади і Великої Британії також будуть дислоковані у Польщі, Латвії та і Естонії, наголошується у статті The Guardian.