ГУАМ: союз із майбутнім чи Лебідь, Щука і Рак

Вже у 2017 році планують запустити зону вільної торгівлі країни-члени Організації за демократію й економічний розвиток, або ГУАМ – Грузія, Україна, Азербайджан та Молдова. Таких домовленостей досягнули на саміті в Києві. Глави урядів країн-членів ГУАМ збираються вдихнути у союз нову енергію. Але якщо для економічної співпраці експерти бачать потенціал, то щодо геополітичного впливу мають сумніви.

Саміт ГУАМ – перший за 9 років – минув у Києві в атмосфері оптимізму: всі учасники висловлювали вдоволення тим, що організація життєздатна, і сподівання, що співпраця активізується.

«Сьогодні ми починаємо з вами нову сторінку в історії об’єднання ГУАМ, – сказав на зустрічі з очільниками урядів Грузії, Азербайджану і Молдови прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. – Тому хочу закликати всіх присутніх взаємодіяти, бути готовими до збільшення нашого торговельного співробітництва та взаємних інвестицій».

За словами прем‘єра, товарообіг із ГУАМ – 1,7 мільярда доларів. За минулий рік він зріс менш ніж на 3 відсотки, чим глава українського уряду не задоволений. Заявляє: може бути більше. З цією метою учасники саміту підтримали запровадження зони вільної торгівлі в рамках ГУАМ вже у 2017 році. Про це йдеться на сайті українського уряду.

Членам ГУАМ варто мислити стратегічніше – Юрчишин

Угода про зону вільної торгівлі, однак, уже підписана. Де-юре вона набула чинності ще у 2003 році, але на практиці відтоді особливо не втілилася. Тепер, як виглядає, сторони хочуть вдихнути у неї друге дихання – підписали низку протоколів і домовилися про визнання деяких митних процедур.

Зустріч Володимира Гройсмана з Георгієм Квірікашвілі

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин каже у коментарі Радіо Свобода: сучасність країни визначається її інтегрованістю в економічні мережі. Тому розмови і наміри про розширення зон вільної торгівлі вважає позитивним явищем.

Однак, на думку експерта, країнам ГУАМ треба рухатися ще далі, а саме долучатися до так званого нового Шовкового шляху – транспортного маршруту, який має з’єднати Китай із Євросоюзом.

«Було б дуже доречно і корисно, якби наміри розширення і посилення зв’язків у рамках ГУАМ чи з іншими країнами на теренах колишньої СНД розглядалися відразу у контексті входження у серйозні інфраструктурні трансконтинентальні проекти. Один із маршрутів нового Шовкового шляху якраз буде задіювати Азербайджан, Грузію, Україну – майже всі країни ГУАМ. Молдова також цілком могла б до цього долучитися», – вважає Василь Юрчишин.

Гройсман: країни ГУАМ можуть стати частиною нового Шовкового шляху (відео)

Про такі плани вже говорить глава українського уряду Володимир Гройсман. Він, однак, визнає: для участі в проекті нового Шовкового шляху країнам ГУАМ ще треба попрацювати над транспортною інфраструктурою.

У країн-членів дещо різні порядки денні – Чуря

Політичний оглядач із Молдови Корнел Чуря каже у коментарі Радіо Свобода: у Кишиневі про ГУАМ дещо підзабули. На його думку, реанімувати цю організацію як геополітичного гравця буде вкрай складно.

Зустріч Володимира Гройсмана з Павлом Філіпом

«Ув’язка цих чотирьох країн досить складна, – зазначає він. – На мій погляд, в усіх чотирьох країн дещо різні порядки денні. В Азербайджану переважають економічні цілі, у Молдови – начебто й прозахідний вектор, але відсутні значні геополітичні амбіції, натомість в України та Грузії амбіції більші. Тут важливе ефективне лідерство, яке задавало б напрямок організації, а також змогло б збалансувати різні інтереси цих чотирьох країн».

На зустрічі у Києві представники країн ГУАМ говорили і на безпекові теми. Нині всі чотири країни об‘єднує участь у територіальних конфліктах, спричинених чи підтримуваних Росією. Глави делегацій на саміті ГУАМ, зокрема, зустрілися з президентом України Петром Порошенком і домовилися об’єднати зусилля у боротьбі з тероризмом і кіберзлочинністю.