«Вранці я прокидаюся тепер хіба що від криків чайок, а не від смороду і вереску гальм. У Москві ж неможливо спати з відчиненими вікнами. Тут – інше повітря, у всіх сенсах. І дуже інші люди», – колишній московський успішний фінансист і експерт валютного ринку сміється над розповідями в російських ЗМІ про життя в Європі та перераховує причини, через які люди його кола зараз їдуть до країн ЄС із Росії.
Павло Андрєєв ще не так давно в Москві постійно кудись поспішав, але все одно часто запізнювався, мало усміхався, багато кричав, нервував і випивав, знімав лофт в центрі, їздив на великому позашляховику і уникав незнайомих людей.
«На «психологічну» детоксикацію після переїзду до Латвії мені знадобилося не менше року», – говорить він. Як зауважує Павло, виїхати з Росії він зважувався досить довго, нове місце проживання обрав не випадково, але ось сам переїзд відбувся швидко і легко.
Сьогодні він живе в невеликій квартирі в Ризі, в новому кварталі біля величезного парку на лівому березі Даугави, разом з улюбленими псом і котом, відчиняє вікна, не дивиться телевізор, розмовляє спокійно, неквапливо їздить у справах на маленькому автомобілі і вчить латвійську мову.
– З росіянами, які сюди переїхали нещодавно, я спілкуюся менше, ніж з іншими. Так, їх тут достатньо, і у мене дуже багато таких сусідів, але далі розмов про погоду у нас з ними справа не заходить. Я дружу в основному з місцевими, з латвійцями і з народженими тут росіянами, ми завжди знаходимо спільну мову, у нас багато цікавих тем для бесід. Наші співвітчизники, які приїхали сюди в останні роки, на мою думку, в основному люди досить замкнуті, про якісь часті їхні збіговиська я не чув. Можливо, вони є, але я цим питанням особливо не цікавлюся.
– Латвія – країна дуже специфічна, тому що там багато різних росіян. Якщо розділити їх на групи – за поглядами, громадськими настроями…Чи можна виділити якісь категорії?
В Ризі ті представники російськомовного населення, які відносно мало освічені та мають порівняно невеликі доходи, із задоволенням дивляться російське телебачення і вірять всій тій інформації, яка там подається. Люди більш освічені на російські ЗМІ уваги не звертають. Це в основному молодь
– На мій погляд, поділ тут, як і багато де, відбувається не стільки за мовою та громадянством, скільки за рівнем освіти, інтелектуальним розвитком і доходом. Люди, які мають невисокий дохід, це і росіяни, і лавійці, які в основному живуть в провінції, політикою дуже мало цікавляться. Звісно, в Ризі ті представники російськомовного населення, які відносно мало освічені та мають порівняно невеликі доходи, із задоволенням дивляться російське телебачення і вірять всій тій інформації, яка там подається. Люди більш освічені на російські ЗМІ уваги не звертають. Це в основному молодь. Я думаю, що вони якраз будуть визначати вектор розвитку Латвії.
– Ви повертатися не збираєтесь?
Я не вважаю свій переїзд до Латвії «еміграцією». Я не втрачаю зв’язку ні з Москвою, ні з Росією, я регулярно туди їжджу, але я зробив свій вибір – мені тут більше подобається
– Ні, повертатися я не збираюся. Але хочу підкреслити, що я не вважаю свій переїзд до Латвії «еміграцією». Мені здається взагалі, що еміграція – це якесь поняття з минулого. Зараз кожен повинен і може вибирати собі країну, де він хоче жити, без старомодних уявлень про «борг перед батьківщиною». Певний час пожив тут, певний – там... Я не втрачаю зв’язку ні з Москвою, ні з Росією, я регулярно туди їжджу, але я зробив свій вибір – мені тут більше подобається.
– Але з якимись проблемами через Вашу національність або громадянство Ви стикалися?
– Жодного разу. Я, звісно, думав про ймовірність цього, і спершу, коли приїхав до Риги, був трішечки насторожений – намагався з усіма говорити тільки англійською. Вони мені ледь відповідали, а потім, коли ситуація прояснялася, з великим задоволенням переходили на російську. Зараз в повсякденному спілкуванні, якщо людина зі мною починає розмовляти латвійською, я їй відповідаю російською, оскільки я ще не настільки добре володію латвійською мовою – і вони сприймають це абсолютно доброзичливо і відразу ж переходять на російську.
Павло Андреєв
– Чому Ви вирішили виїхати з Москви? Чи довго вирішували, і чому вибір припав на Латвію?
Москва, на мій погляд, стає все менш придатним для життя містом. Головне – постійна велика і помітна загальна агресія – на обличчях людей на вулицях, в метро, на дорогах
– Про Латвію я в минулому житті не думав, в Ризі до переїзду сюди жодного разу не був. Москва, на мій погляд, стає все менш придатним для життя містом. Головне – постійна велика і помітна загальна агресія – на обличчях людей на вулицях, в метро, на дорогах. Це позначається на всіх відносинах і справах, на будь-якому рівні. Плюс до цього – жахлива екологія, жахливі транспортні корки, жахливі ціни на все. І я в один момент зрозумів, що треба щось міняти. Чому Латвія? Зваживши всі за і проти, просто подивившись світові рейтинги «індексу життя», я зрозумів, що Латвія, Рига – оптимальне місце для переїзду. Ну, і, звісно, зіграла свою роль наявність тут російської мови, хоча я активно вивчаю латвійську.
– Яке життя для Вас комфортніше чи, навпаки, жорсткіше – старе московське, чи нове ризьке, – у всіх його повсякденних деталях?
В Росії висока вартість товарів і послуг зовсім не гарантує якість. Тоді як тут ти розумієш, що отримаєш ту якість, за яку ти платиш гроші. Найголовніше – це відсутність агресії в людях
– Звісно, нове ризьке життя, я сюди і переїхав заради поліпшення якості свого життя. Уявляєте, зараз я вранці прокидаюся від крику чайок, а не від вереску гальм – і це прекрасно. Свіже повітря, якісні продукти, дуже невисокі ціни, чудовий сервіс – це все набагато краще, ніж в Москві. І важливо, що в Росії висока вартість товарів і послуг зовсім не гарантує якість. Тоді як тут ти розумієш, що отримаєш ту якість, за яку ти платиш гроші. Найголовніше – це відсутність агресії в людях, хочу це повторити. Спершу, наприклад, на дорогах, коли я тільки переїхав і купив тут машину, я почав їздити, використовуючи звичний «московський» спосіб водіння, тобто різко маневруючи, підрізаючи інші автомобілі. І мені спокійно і легко давали дорогу навіть «найкрутіші», дорогі машини, поки я не спіймав себе на думці: «А куди я поспішаю?». Відсутність метушливості лікує психіку – відчуваєш себе тут трохи, як у селі. Дуже тихий, спокійний, розмірений спосіб життя, набагато здоровіший і кращий, ніж галаслива, нервова Москва.
– Говорячи про інформаційний простір, те, що називається «русским миром», і політичним, і культурним – це сильніше останнім часом стало присутнім у Ризі?
Головним пропагандистом і агітатором, звісно, є російське телебачення. Вони тут обговорюють політику і політиків, як обговорюють персонажів кінофільмів
– Головним пропагандистом і агітатором, звісно, є російське телебачення. Так, я знаю невелику кількість людей, причому латвійців, вже досить дорослих, які, схоже, зовсім забули про те, як вони виходили на мітинги наприкінці 80-х – початку 90-х років 20-го століття, коли билися за незалежність Латвії, і зараз повністю підтримують політику, яку проводить «східний сусід». На жаль, деякі люди ласі на цю пропаганду. Але для пересічних латвійців, як і взагалі для будь-яких людей, те, що показують по телевізору, це всього лиш якийсь вічний кумедний серіал. Тому вони тут обговорюють політику і політиків, як обговорюють персонажів кінофільмів. Коли з місцевими молодими хлопцями я починаю розмову про політику, для них ця тема просто нецікава, оскільки їх вона абсолютно не стосується. Всі зайняті своїми побутовими проблемами.
Російський телеканал по ТБ в номері ризького отелю та російська газета «Вести», яка виходить в Латвії
Більшість росіян взагалі не розуміють, що таке громадянські свободи, з чим їх їдять і чим вони можуть бути вигідні пересічному громадянину. А економічне невдоволення може прийти, воно накопичується. З власного досвіду, за статистикою, я знаю, що більшість росіян, принаймні всі громадяни, які працюють, зараз перебувають у дуже великих боргах, і з кожним роком вони все більше і більше утискають свій бюджет. І рано чи пізно настане момент, коли більшість, критична маса людей не зможе сплачувати борги. І ось тоді все це може призвести до непередбачуваних наслідків.
Матеріал повністю – на сайті Російської редакці