Американський мільярдер і філантроп Джордж Сорос став особистим ворогом автократичних політиків, починаючи від Москви, де його демонізують з часів Помаранчевої революції, і до Вашингтона, де його звинувачують в організації протестів проти нинішнього президента Дональда Трампа. Чому противники відкритого суспільства, яке вже впродовж третього десятиліття намагається вибудувати Сорос через мережу своїх організацій, передусім у Східній Європі, вважають його своїм найбільшим ворогом, чи вони ненавидять саму ідею, чи людину, яка її ефективно просуває? З цього запитання ми розпочали нашу розмову з Браяном Вітмором, аналітиком Радіо Свобода та ведучим програми «Вертикаль влади».
Джордж Сорос фінансував розвиток громадянського суспільства у країнах Східної Європи та країнах колишнього Радянського Союзу. І зараз атмосфера у багатьох цих країнах не є дуже прихильною до громадянського суспільства та його ідей відкритого суспільства. Я був серед тих людей, які приїхали до Східної Європи за програмою Сороса
– Мені здається, це цікаво, що Ви запитали, бо, на мою думку, це – і особа, і ідея. Тому що часто люди хочуть уособлювати те, проти чого вони борються. А Джордж Сорос є дуже багатий, він щедрий, він інтелектуал, який не боїться висловлювати свої ідеї, і він є послідовний прихильник ідеї, на яку він витратив багато грошей, починаючи з середини 1980-х років. Що він робив – так це він фінансував розвиток громадянського суспільства у країнах Східної Європи та країнах колишнього Радянського Союзу. І зараз атмосфера у багатьох цих країнах не є дуже прихильною до громадянського суспільства та його ідей відкритого суспільства.
Можу з власного досвіду розповісти, що я був серед тих людей, які приїхали до Східної Європи за програмою Сороса. У 1990-х роках ця «Програма громадянської освіти» запрошувала молодих науковців з університетів Америки та Західної Європи і давала можливість нам поїхати на Схід і зробити свій внесок у розвиток відкритого суспільства там. У перший рік я потрапив до Одеси, в Україну. І там була дуже вільна, відкрита атмосфера.
А на другий рік я потрапив до Санкт-Петербурга, в Росію, де я допомагав відкривати факультет міжнародних відносин. Місцевий заступник декана мені потайки скаржився, що йому дзвонять з колишнього КДБ і питаються, що цей американець, який працює на Сороса, робить у його університеті.
Початок 1990-х років – навіть тоді спецслужби пильно і з великою підозрою стежили за тим, що робить Джордж Сорос
І це був початок 1990-х років, коли нібито мала бути найвільніша атмосфера. Це не нинішні часи. Але навіть тоді спецслужби пильно і з великою підозрою стежили за тим, що робить Джордж Сорос. Але, бачите, навіть тоді, їм було глибоко незрозуміло, що цей молодий і освічений американець робить в Росії на зарплату, яку не можна було рівняти з американською. Значить за тим мусить щось бути, міркували вони.
– Ідеї вільного суспільства були дуже популярні у Східній Європі, яка скинула радянське ярмо, відділення фондів Сороса охопили 37 країн світу, Сорос витрачає на підтримку розвитку громадянського суспільства в них понад 900 мільйонів доларів на рік, близько 12 мільярдів за весь цей час. Але виглядає, що відкрите суспільство має багато противників. При чому найактивніші критики – такі, як угорський прем’єр Віктор Орбан, є його колишні вихованці. Чи Сорос десь припустився помилки? Може, цих колишніх комсомольців не треба було вчити і посилати до США набиратися демократичного досвіду?
Його інвестиції в освіту та розвиток громадянського суспільства в регіоні дали свої плоди. Україна є добрим прикладом цього
– Я не думаю, що ця критика є справедливою. Я думаю, що його інвестиції в освіту та розвиток громадянського суспільства в регіоні дали свої плоди. Я думаю, що Україна є добрим прикладом цього. Ми бачимо ціле нове покоління, яке приходить до влади зараз. Це було не лише завдяки Джорджу Соросу, але він багато допоміг. Завдяки йому багато українців отримали західну освіту, вони повернулися і стали лідерами громадянського суспільства.
Я постійно зустрічаю людей в цьому регіоні, які посідають ключові позиції і які були або в Центрально-Європейському університеті, або в тому проекті, що я брав участь, або в інших проектах, які фінансував Сорос.
Навіть знову ж таки, з власного досвіду, коли я був в Одесі минулого року, вперше після того, як я там рік працював на початку 1990-х, я побачив, що мої колишні студенти є на ключових посадах в університеті. Я побачив, що той план реформи освітньої програми, який я і мої колеги з Америки тоді склали, був успішно втілений. І я бачив, що університет рухається у доброму напрямку.
Деякі люди скористалися програмами Сороса на шкоду відкритому суспільству. Але в цілому він зробив багато добра цьому регіону
Звичайно, можна сказати, що деякі люди скористалися програмами Сороса на шкоду відкритому суспільству. Але в цілому, я думаю, що він зробив багато добра цьому регіону. І я думаю, що те, що він тепер уособлює те, з чим борються авторитарні правителі в регіоні, що він є їхнім найголовнішим ворогом, і це свідчить про його успіх. Вони б цього не робили, якби вони не боялися.
– Люди у східній Європі вже звикли до всяких теорій змов, що мають тут довгу історію. Особа Джорджа Сороса дуже підходить для такої теорії – мільярдер, американець, єврей, витрачає гроші не на яхти і палаци, а на речі, недоступні для розуміння багатьох людей, які виросли у закритому суспільстві. Але ми зараз бачимо, що і в Америці подібна теорія змови може закоренитися. Президент Дональд Трамп пише твіти, які не залишають сумніву, що він вірить, що протести проти нього організовував сам Сорос. Це як це може статися в країні, яка є відкритою, багатою, різноманітною та демократичною?
Сорос чітко стоїть на стороні демократів. І це викликає сильні емоції щодо нього з боку республіканців. Але ніякої подібної істерії, яка відбувається в Угорщині, в Америці немає. А там намагаються ухвалити закон, спрямований особисто проти нього
– Америка також не має імунітету від теорій змов. Історія минулого року нам про це може багато розказати. Також причина у тому, що Америка стала дуже поділеною за партійною лінією. А Сорос чітко стоїть на стороні демократів. І це викликає сильні емоції щодо нього з боку республіканців. Але ніякої подібної істерії, яка відбувається в Угорщині, в Америці немає. А там, нагадаю, намагаються ухвалити закон, спрямований особисто проти нього. І це в його власній країні, для якої він таки щось зробив з 1989 року!
– Чим скінчиться битва між відкритим і закритим суспільством, яка здавалося б, була виграна ще майже 30 років тому?
– Я оптиміст за природою. І я вірю в силу відкритого суспільства. І це допомагає мені пережити цей складний період, який ми зараз переживаємо. Я порівнюю ситуацію до 1930-х чи до 1970-х років. Звичайно, хотілося б, щоб це було більше схоже на 1970-ті роки, коли також Захід пережив кризу довіри, але подолав її і вийшов сильнішим. Не хотілося б, щоб це була ситуація 1930-х років, бо для того, щоб її подолати, потрібно віддати багато життів. Але і з цього часу Захід вийшов сильнішим, хоч і через багато страждань.
Закінчиться все добре, але скільки може статися поганого до того часу, мене лякає
Але, на мою думку, це доводить, що відкриті суспільства є пружнішими та витривалішими, ніж закриті суспільства. Я думаю, що ми подолаємо і цю кризу. Єдине, що мене хвилює по-справжньому, так це, скільки шкоди можуть завдати закриті суспільства протягом найближчого часу. І мене це справді лякає. Тож закінчиться все добре, але скільки може статися поганого до того часу, мене лякає.