Контрдиверсійні заходи чи розгін: як Київ і регіони реагували на затримання учасників торгової блокади

Учасників акції проти затримання «блокадників» торгівлі з ОРДЛО зустрів кордон бійців Нацгвардії біля Адміністрації президента України, Київ, 13 березня 2017 року

Затримання понад 40 учасників торгової блокади Донбасу на залізничній станції Кривий Торець на Донеччині у понеділок спричинило низку протестних акцій у кількох областях України. Депутати, обрані за списками партії «Самопоміч», повідомили вночі 14 березня, що поліція відпустила всіх затриманих. Втім передували цьому звільненню акції у Києві, Львові, Івано-Франківську, Вінниці, Чернівцях, Рівному та Луцьку. Поряд з наполяганням протестувальників звільнити затриманих, лунали також вимоги припинити торгівлю з окупованими територіями, відправити керівників силових структур у відставку, а під Адміністрацією президента взагалі закликали скинути владу або влаштувати імпічмент президентові.

13 березня у штабі блокади торгівлі на Донбасі заявили, що українські силовики захопили їхній «редут» на залізничній станції Кривий Торець, що у Щербинівці на Донеччині. Активісти зазначили, що стався «силовий розгін» за участі представників СБУ та спецпідрозділу поліції «Корд».

Пізніше Служба безпеки України повідомила, що провела в цьому районі, а також біля населених пунктів Торецьк і Курдюмівка контрдиверсійні заходи, в результаті яких було затримано 43 людини. У відомстві повідомили про вилучення в результаті восьми одиниць вогнепальної зброї, двох предметів схожих на гранати, а також «значної» кількості пляшок із запалювальною сумішшю.

В СБУ пояснили, що упродовж останніх днів зросла загроза проведення терористичних актів на території об’єктів інфраструктури Донецької та Луганської областей, відтак були змушені вдатись до заходів з протидії.

Водночас у так званому «штабі блокади торгівлі з окупантами» зазначили, що вживатимуть «заходів для оборони інших редутів і визволення незаконно заарештованих».

Інформація про затримання «блокадників» миттєво поширилась у соцмережах, де її прихильники закликали громадськість виходити на вулиці з вимогою звільнити заарештованих. Втім, як тільки заклики знайшли відгуки, перелік вимог блискавично розширився.

Кілька сотень протестувальників вийшли ввечері на майдан Незалежності у Києві на акцію, організовану народними депутати від фракції «Самопоміч», представники радикальних організацій «ОУН» і «Правий сектор».

Активісти критикували дії силовиків із затримання «блокадників» і вимагали припинити торгівлю з окупованими територіями. Пізніше частина демонстрантів рушила в бік будівлі адміністрації президента України на Банковій, і вже там вигукували заклики скинути владу України або влаштувати імпічмент президентові Петрові Порошенку. Акція тривала недовго і під наглядом правоохоронців.

На Волині півсотні активістів увійшли в облдержадміністрацію й затримали там голову Володимира Гунчика до півночі, вимагаючи від нього підтримки звернень до президента, прем’єра, голови Верховної Ради і генерального прокурора щодо затриманих. Сам Гунчик пояснив, що не підтримує блокади, але вважає, що потрібно звільнити затриманих. Однак підписувати якісь звернення керівник області відмовився.

Услід за Луцьком нічний протест відбувся і під Рівненською ОДА, яку пікетували самооборонці і представники праворадикальних сил, зокрема УНА-УНСО. Вони запалили під адміністрацією шину. Тут до вимог звільнити затриманих блокувальників та керівників двох силових відомств рівняни додали вимоги заборонити торгівлю російськими товарами в Україні, закрити російські банки та визнати Росію агресором, а АТО – війною.

Неспокійною для апарату ОДА була ніч і у Львові. О 23:30 у Львівській обладміністрації зустріч з протестувальниками провів очільник області Олег Синютка та представники силових структур. Тутешні активісти наполягали не лише на звільненні затриманих, а й на притягненні до відповідальності осіб, які вчинили, на їхню думку, неправомірні дії та порушення проти них кримінальних справ.

О 22-й годині пікетувальники почали сходитись до пам’ятника Шевченку на центральній площі Чернівців. Далі рушили до будинку обласної ради та адміністрації, вимагаючи скликати позачергову сесію обласної ради. Там, під дверима, вони розклали шини та підпалили вогонь у бочці. Близько 2-ї годині ночі до протестувальників прийшов голова обласної ради Іван Мунтян. Він пояснив, що скликати негайно сесію обласних депутатів не вийде, бо вони у районах.

Основна наша вимога – зібратись облраді на позачергову сесію щодо підтримки блокади ОРДЛО, щодо засудження силових дій проти блокувальників
Ольга Кобевко

«Основна наша вимога – зібратись облраді на позачергову сесію щодо підтримки блокади ОРДЛО, щодо засудження силових дій проти блокувальників. Також ми протестуємо проти того, що наше обленерго зараз передається представнику Російської Федерації у повну власність», – розповіла про звернення пікетувальників Ольга Кобевко.

Натомість міськрада Чернівців на 15 хвилин таки зібралась: підтримала блокаду Донбасу, висловилась за звільнення затриманих і підтримала вимогу протестувальників відправити у відставку начальника управління Нацполіції у Донецькій області В’ячеслава Амброськіна, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та керівника Антитерористичного центру СБУ Віталія Малікова.

У Вінниці мітингували біля будівлі управління СБУ. Протестувальники запалили шини, бо за їхніми даними, семеро вінницьких «блокадників» були затримані, перебуваючи на варті 16-го редуту. Усього зібралось близько сотні осіб. Активісти пригрозили: якщо влада не відреагує на їхню вимогу звільнити затриманих, наступного дня блокуватимуть кондитерську фабрику «Рошен» у Вінниці.

Акція під Івано-Франківською ОДА щодо звільнення затриманих учасників блокади з ОРДЛО була нечисельною, але й тут в понеділок ввечері запалили шини.

Боротьба з «диверсантами»?

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков акцію силовиків у Кривому Торці щодо учасників блокади пояснив тим, що останнім часом ускладнилася оперативна обстановка на лінії розмежування, виникла загроза вчинення терористичних актів на об’єктах критичної інфраструктури. Також очільник МВС заявив про проникнення диверсійно-розвідувальних груп на підконтрольну Україні територію. Про це він сказав в ефірі телеканалу «Зік».

Це не пов’язане з блокадою, це пов’язане з тим, що специфіка активності на фронті з наближенням, скажімо так, «весняної кампанії» продиктувала таку необхідність
Арсен Аваков

«Це була контрдиверсійна операція. Тому що в нас була інформація, що там є дуже серйозні проблеми щодо ДРГ. Це не пов’язане з блокадою, це пов’язане з тим, що специфіка активності на фронті з наближенням, скажімо так, «весняної кампанії» продиктувала таку необхідність», – заявив Аваков.

Водночас вночі 14 березня депутати Верховної Ради від «Самопомочі» і учасник торгової блокади Семен Семенченко повідомив, що всіх затриманих звільнили. Водночас, за його словами, сконтактувати з усіма не вдалося. Крім того, як повідомила колега Семенченка по партії, віце-спікер Оксана Сироїд, у телефонах затриманих була знищена вся інформація.

Заступник голови Національної поліції України, начальник Головного управління Нацполіції в Донецькій області В’ячеслав Аброськін пізніше підтвердив, що всіх «блокадників» відпустили, усього 45 осіб, уточнив він, додавши: усі – без тілесних ушкоджень.

«Один із затриманих – житель Житомирської області, раніше засуджений за вбивство. Провів у місцях позбавлення волі 9 років, вийшов на волю у 2013 році. Каже, що його та ще кількох людей звозили в Донецьку область централізовано. Забезпечили грошими та обіцяли плату за три тижні чергування на «редуті» – 400 гривень на день», – повідомив Аброськін.

Водночас учасники торгової блокади стверджують, що силовики намагаються дискредитувати їхню акцію, заявляючи, що вона проплачена певними особами. Про це в коментарі Радіо Свобода заявив активіст блокади Дмитро Кравченко.

Якби людям там платили гроші, то там було б не 40 людей, а, напевно, половина Торецька приїхала б туди стояти. Тим паче, якщо йдеться про такі гроші для цього місця
Дмитро Кравченко

«Ви розумієте, якби людям там платили гроші, то там було б не 40 людей, а, напевно, половина Торецька приїхала б туди стояти. Тим паче, якщо йдеться про такі гроші для цього місця. Я точно можу стверджувати, що це неправда. По-друге, навіть в повідомленні поліції сказано так, щоб лавірувати, що начебто йому пропонували. Там навіть не сказано, що йому платили», – сказав Кравченко.

Поки, каже чоловік, важко сказати, як будуть розвиватися дії «блокадників» в разі можливих спроб розігнати силою їхні «редути».

У вівторок вдень один з учасників блокади депутат Єгор Соболєв від «Самопомочі» повідомив, що встановлено зв’язок з усіма захопленими учасниками блокади.

Від січня активісти, серед яких депутати Верховної Ради та люди, що називають себе ветеранами АТО, блокують деякі ділянки залізниці з вимогою припинити, за їхніми словами, торгівлю з окупованими районами Донбасу. Після критики щодо вибірковості такого блокування вони стали розширювати свою акцію, зокрема, й на інші залізничні ділянки та автошляхи, і також блокувати торгівлю з Росією.

1 березня Кабмін затвердив порядок переміщення товарів у зоні бойових дій.