Доброго ранку!
Для Гааги: п'ять найсучасніших російських озброєнь на Донбасі
Бойовики на Донбасі «воюють радянською зброєю, яка зберігалася в донбаських шахтах» – тепер це офіційна позиція Москви в Гаазькому суді. Процес за позовом України проти Росії стартував минулого тижня в Гаазі. Те, що Росія стверджувала, ніби бойовики угруповань «ДНР» і «ЛНР» озброєні радянською зброєю, – не новина. Однак ніхто не знав, що її дістали з донбаських шахт. Хоча, можливо, малися на увазі підземні склади стрілецької зброї в селі Парасковіївка біля Бахмута. Такі дійсно є. Однак, у 2014 році бойовикам так і не вдалося їх захопити. Журналісти Донбас.Реалії з’ясовували, чим насправді російсько-сепаратистські сили воюють на Донбасі проти України, і подають відеодокази.
Кремль відхрещується від «документа Чуркіна»
Чому Генеральна прокуратура Росії спростовує факт відправки колишнім президентом України Віктором Януковичем листа із проханням щодо введення російських військ в Україну? Адже про цей лист в перші ж дні після початку агресії говорив у Раді безпеки ООН тодішній постійний представник Росії Віталій Чуркін, більше того – він передав секретаріату ООН копію цього документа. Про це пише політичний оглядач Віталій Портников. А тому, що в момент демонстрації листа в ООН і розповіді про нього по телевізійних каналах йшлося виключно про пропаганду. А зараз настає момент юридичної відповідальності, резюмує він. Повний текст ось тут.
Сторіччя Центральної Ради
Від інституцій сучасних до тих, що залишились в минулому. Сто років тому – у березні 1917 року – була створена Українська Центральна Рада – революційна представницька інституція, яка ухвалила рішення про створення Української Народної Республіки та проголосила її незалежність. Про те, як створювали Центральну Раду, як вона працювала і які питання вирішувала – Радіо Свобода розмовляло з завідувачем відділу Української революції Інституту історії Національної академії наук Владиславом Верстюком та із завідувачем Музею Української революції Олександром Кучеруком.
Your browser doesn’t support HTML5
Центральна рада. 100 років
«Євросоюз кількох швидкостей»
Сценарій Євросоюзу, де одні країни хочуть швидшої інтеграції та спільного прогресу, ніж інші, стає все більш реалістичним. Водночас з цим не згідні низка держав Східної та Центральної Європи, які побоюються опинитися на задвірках ухвалення європейських рішень. І хоча голови брюссельських євроустанов запевняють у тому, що майбутнє співдружності – тільки в якомога глибшому об’єднанні, останній саміт свідчить, що не всі 27 країн-членів, вже без британців, готові просувати європейську ідею в однаковому темпі. Більше про «гуртки за інтересами» всередині ЄС читайте у матеріалі нашого брюссельського кореспондента.
Нові конфлікти на Балканах
Про небезпечні ознаки того, що на Балканах назріває новий неспокій, попереджають дипломати та аналітики. Однією з таких точок кипіння може стати Косово, де зріє протест проти затримання у Франції колишнього прем’єр-міністра країни Рамуша Гарадіная. У сусідній Македонії назріває потенційна конституційна криза, адже президент відмовляє у можливості створити уряд політикові, що отримав парламентську більшість. Сербія, яка хоче бачити себе островом стабільності, насправді має найгірші стосунки зі своїми сусідами за весь час після закінчення балканських воєн. Міністр закордонних справ Євросоюзу Федеріка Моґеріні нині відвідує країни регіону, намагаючись підтримати віру цих країн у досяжність європейського майбутнього.
Новий «акт вандалізму» на Львівщині
У селі Підкамінь невідомі облили червоною фарбою меморіал загиблим полякам, осквернили хрести і меморіальні таблиці, написали «Смерть ляхам». Після цього поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «хуліганство». Це вже не перша провокація щодо польських пам’ятників в Україні. У січні невідомі вибухівкою підірвали хрест у Гуті Пеняцькій, вчинили акт вандалізму і в Биківні на Київщині, а 11 березня осквернено у Львові пам’ятник польським професорам на місці їхнього розстрілу у липні 1941 року.
Андрій Орлов у Києві
11 березня російський поет Андрій Орлов (Орлуша) виступив у Києві. Його сатиричні твори у декламуванні автора та у виконанні актора Михайла Єфремова у проекті «Господін хороший» є досить популярними. Хоча творчість Андрія Орлова не обмежується сатирою. В інтерв’ю Радіо Свобода Орлуша зачитав свій вірш, написаний через кілька годин після того, як стало відомо про загибель російського опозиціонера Бориса Нємцова і розповів про ставлення до обстрілів Авдіївки та війни на Донбасі загалом. Також Андрій Орлов висловився щодо того, чи є письменник Прилєпін «російським Хемінгуеєм», поділився спогадами про політтехнологічну співпрацю з Березовським і розповів про свій другий дім – Карпати.
Освіта в Україні: реформувати чи імітувати?
В Україні відбувається справжня профанація вищої освіти. Так вважає засновник перших на пострадянському просторі відкритих онлайн-курсів Prometheus Іван Примаченко. Він іронізує: було б краще просто роздруковувати дипломи і роздавали їх всім, хто закінчив школу. Люди тоді б не витрачали 6 років на беззмістовну імітацію навчання, держава б не витрачала мільярди гривень, а змогла б сконцентрувати їх у справжніх вишах для тих, хто реально її потребує. За словами Примаченка, без реформи на вищу освіту в Україні чекає інституційний колапс. Що ж він пропонує натомість дивіться у програмі «Молодь Плюс».
Your browser doesn’t support HTML5
Освіта в Україні: імітувати чи реформувати (відео)
Вчитися ніколи не пізно і знань багато не буває!
Ваше Радіо Свобода Daily