Бандерівці забрали пилочку для нігтів в аеропорту – приблизно так свій візит до Києва описав народний артист Росії Олександр Панкратов-Чорний. Просто фашисти якісь, додав ще улюблениць радянських жінок. Втім, це ж не перший випадок, коли про Україну та українців так висловлюються відомі люди Росії. І тим не менше, багато хто з тих, до кого можуть бути питання в українських спецслужб, як і раніше, планують гастролі у Києві. Хто вони?
У місцевих театрах – аншлаг. Культурна програма в угрупованнях «ЛДНР». 4 березня в Донецьку, 5 в Луганську. Вистава «Провінційні історії». Панкратов-Чорний – у ролі п'яного лікаря.
Такий собі культурний шок з нальотом політики. Адже до вистави приймаюча сторона російську трупу звозила не куди-небудь, а в Донецький аеропорт! Ті, в свою чергу, сидячи дружно в ряд, не про мистецтво розмірковують, а захлинаючись обговорюють проблеми в Україні.
«Зомбований стан у людей, ось це вражає...» – каже Панкратов-Чорний.
У кращих традиціях жанру, колись популярний радянський актор заводить таку заїжджену для російських пропагандистів платівку, про українських... фашистів і рабів:
«Ось ці бандеровці, з факелами, фашистськими гаслами, вони не хочуть працювати, вони хочуть мати рабів», – каже він.
Тепер актор має всі шанси потрапити в український чорний список нев'їзних російських артистів. У поета Андрія Орлова, більш відомого як Орлуша, свій погляд на все це: «Панкратов-Чорний був завжди дурнем і дурнем залишився. Українсько-російський конфлікт і війна на це ніяк не впливають, шановний Саша, я тобі це казав у Будинку Кіно, якщо що...»
«Україна – це була така «поляна», з якої вони косили»
Раніше на окупованому Донбасі вже відзначилися Кобзон, Пореченков, Панін, Охлобистін і Чичеріна. Всього в списку понад 100 прізвищ. І він регулярно поповнюється.
«Для них була великою втратою Україна, – каже медіаексперт Олексій Ковжун, – оскільки для російської сцени, і для музичної, і особливо для театральної, це була така «поляна», з якої вони косили великою косою в дві руки. І тут ця «поляна» стала неприємною: когось пускають, когось не пускають, їм прикро, вдарили по хворому – по кишені. Люди, які вдарили по кишені, – погані люди. Які найгірші люди? Фашисти! Ось тому фашисти».
«Коселёк, коселёк... какой коселёк?»
А це вже Київ. 3 березня. Вистава «У джазі тільки жінки». В головних ролях – російські артисти Станіслав Садальський і Тетяна Васильєва. Актор, закликаючи глядачів на постановку, навіть заговорив українською:
– Пане Станіславе, так ви приїдете до нас в Україну?
– Приїду, товариші і панове, пані... Я обов'язково приїду. Україна – це моя кров, мій біль і моє щастя...
А ось так той самий спектакль зустрічають у Києві. Хоча Садальського в цей вечір на сцені все-таки не буде.
«Ви вата!» – Мітингують активісти організації «Відсіч». Саме вони відстежують публічні некоректні висловлювання російських артистів на адресу України. Цих молодих людей Садальський нібито й злякався. Насправді, в'їзд йому ніхто не забороняв. Але СБУ не гарантувала безпеку. Після чого Садальський більше не добирав виразів:
«Мене, українця по матері, не пускають в країну, де йде боротьба зі своїм народом, – виголошував він. – Не пускають в Україну – ну і... Шкода, але це їхній вибір, відлітаю на заробітки в цивілізовану країну».
«Вони як насміхались, так і насміхаються, тому не треба приїжджати»
«Садальському Стасику, йому незрозуміло – чому нам болить. Їм байдуже, ми це точно знаємо, – каже акторка Наталя Сумська. – Як було, так і лишається, вони як насміхались, так і насміхаються, тому не треба приїжджати, нехай грають деінде, є безліч – на Захід, на Схід, тільки не на Південь, не в Україну...»
Ми спробували з'ясувати особисто у Садальського, чому ж він утримався від гастролей, хоча так збирався.
«Я артист, я інтерв'ю даю тільки за гроші, я закінчував Щукінське училище», – відповідає Садальський телефоном.
Як казав його герой у фільмі – «Коселёк, коселёк, какой коселёк?»
«Садальський, ви знаєте, там були моменти, коли його і російське Мінкультури із задоволенням би зробило нев'їзним. Садальський говорить те, що думає, не завжди правду, не завжди експресивний, він блазень швидше, ніж ідеолог», – вважає Андрій Орлов.
Не Садальським єдиним. Російських акторів, які гастролюють на українських сценах, менше не стає.
Тільки 4% тих, хто виступав в Криму, потрапили у чорний список
Алея героїв Небесної Сотні. За іронією долі, на цьому знаковому місці стоїть «Жовтневий палац», що називається нині Міжнародним центром мистецтв, куди в основному і приїжджають зі своїми спектаклями російські артисти.
На будівлі театру висять афіші майбутніх вистав. Тетяна Васильєва, яка не так давно виступала в анексованому Криму і тільки відіграла в Києві, збирається в українську столицю знову – першого червня. Організація «Відсіч» уже планує нові акції протесту або, як вони це називають, роз'яснювальну роботу. Активісти впевнені, іншого виходу немає: СБУ свої функції не виконує.
«Ми маємо інформацію від артистів, які намагалися сюди в’їхати, точніше їхніх представників, що просто СБУ бере за це гроші, тобто бере гроші, щоб не забороняти в’їзд тим, у кого має бути в Україні концерт», – каже активістка «Відсічі» Катерина.
Поки тільки чотири відсотка артистів, які виступали на «днях Росії» в Криму, потрапили у чорний список. За яким принципом і за які «заслуги» – точно не відомо.
Для того, щоби прояснити ситуацію з чорними списками російських артистів, ми звернулися до Міністерства культури та СБУ. У Міністерстві культури нам відповіли, що немає жодної людини, яка могла би прояснити ситуацію, і жодного відношення до списків Мінкульт не має. А в СБУ протягом не знайшли часу для того, щоб відповісти на запит Донбас.Реалії. Наша програма відкрита до діалогу і продовжує стежити за цією темою.
ПОВНИЙ ВИПУСК ТЕЛЕПЕРЕДАЧІ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: