«Ідеальний політв'язень». Про кримську долю «майданівця» Миколи Шиптура

Артем Лаптієв

Три роки тому, 9 березня 2014 року, представники «самооборони» в Севастополі затримали «майданівця» Миколу Шиптура ‒ нібито за замах на вбивство. Через рік севастопольський суд анексованого Криму засудив його до дев'яти років ув'язнення в колонії суворого режиму. Фактично Шиптур став першим після Революції гідності українським політв'язнем в анексованому Криму.

За версією звинувачення, Микола Шиптур почав порушувати закон ще до того, як приїхав до Криму. У вироку суду сказано, що 26 лютого 2014 року він знайшов на Майдані в Києві пістолет марки «Макарова» і залишив його у себе. А потім з цією знахідкою вирушив на півострів ‒ перешкоджати «волевиявленню» кримчан на «референдумі».

«Близько 16 години 09.03.2014 року, перебуваючи на площі Шевченка в місті Севастополі, будучи радикально налаштованим громадянином України і заперечуючи проти «референдуму» про статус Криму і міста Севастополя, маючи на меті здійснення провокаційної діяльності, спрямованої на зрив проведення зазначеного «референдуму», він взяв участь у несанкціонованому мітингу проти проведення цього «референдуму», ‒ йдеться в рішенні російського суду.

У той день на мітингу в Севастополі був ще один майданівець ‒ Андрій (ім'я змінене на прохання співрозмовника ‒ ред.). З Миколою він познайомився ще в Києві ‒ в будівлі Київської міської адміністрації, зайнятій активістами Майдану. Андрій згадує, що 6 березня йому запропонували поїхати до Севастополя ‒ на акцію до 200-річчя від дня народження українського поета Тараса Шевченка. Вийшовши з поїзда, він побачив Миколу. Разом із ще двома активістами, Сергієм та Ольгою, вони оселилися в орендованій квартирі.

На акції біля пам'ятника Шевченку спочатку все було спокійно, зазначає Андрій. За його словами, вони з Миколою просто стояли серед активістів.

А через півгодини туди почали з'їжджатися проросійські активісти.

«Вони почали кричати й обурюватися. З їхнього боку було багато провокацій. Хтось оббіг наше зібрання, забіг до нас і кидав у той бік різні предмети. Наші на це ніяк не реагували», ‒ розповідає Андрій.

Потім проросійські активісти почали оточувати проукраїнських учасників акції. Андрій каже, що вони разом із Миколою і Сергієм втекли з мітингу і вирушили на орендовану квартиру, де до них приєдналася Ольга. Вона практично відразу пішла звідти, але через п'ятнадцять хвилин зателефонувала Миколі, попередивши, що за нею стежить «самооборона». За словами Андрія, Микола відразу дістав пістолет і вибіг на вулицю. А за десять хвилин він почув постріли в парку.

«Ми жили на другому поверсі, вікна виходили на парк. Там було багато людей. Через деякий час ми побачили, що Ольга веде міліцію і «самооборону» до нас. Я вирішив, що вже нікуди діватися, і відкрив їм двері, а Сергій вирішив стрибнути через балкон, але його все одно зловили», ‒ розповідає Андрій.

За його словами, наступного дня вони разом з Ольгою і Сергієм постали перед судом у Севастополі. Суддя їх виправдав і порадив швидше залишити півострів. Але після засідання, каже Андрій, їх відвезли до відділку, а потім їм наділи мішки на голови і перевезли в якесь приміщення, де тримали до 26 березня.

Згідно з матеріалами справи, Микола Шиптур розповів, що вийшов на вулицю з пістолетом, бо дізнався про затримання дівчини (Ольги ‒ ред.), яка була з ним на акції. Микола побачив її в супроводі «самооборонівців», які попросили його показати квартиру. Боячись, що його поб'ють, Микола вирішив втекти.

За версією підконтрольного Кремлю слідства, під час погоні він нібито тричі вистрілив в одного з переслідувачів ‒ представника «Русского блока» Куліша А.В. (точне ім'я дізнатися не вдалося ‒ ред.). Сторона звинувачення вважає, що активіст використовував зброю «для вбивства».

Уже після того, як Миколу затримали представники «народної самооборони», на місце подій прибула співробітниця МВС України Петренко Л. (ім'я дізнатися не вдалося ‒ ред.). У своїх свідченнях вони підтверджують, що у Миколи був пістолет, що він «кричав і поводився агресивно». За словами Петренко, від «самооборони» їй стало відомо, що Шиптур, перебуваючи в сквері, де «гуляли мирні громадяни з дітьми», став стріляти в одного «самооборонівця».

Після низки експертиз і допитів свідків підконтрольний Кремлю суд визнав Миколу Шиптура винним за частиною 1 статті 222 Кримінального кодексу Російської Федерації і за частиною 3 статті 30, пп. «б» і «е» частини 2 статті 105 Кримінального кодексу Російської Федерації та засудив до 10 років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії суворого режиму. Після апеляції термін ув'язнення зменшили до 9 років.

Сторона захисту

З висунутими Миколі Шиптуру звинуваченнями захист погоджується частково. За словами адвоката Володимира Дзебка, «майданівець» не заперечив, що застосовував зброю, знайдену в Києві. Але, за його словами, стріляв він зовсім не для того, щоб когось убити.

«Пістолет він застосував з метою налякати-зупинити. А Слідчий комітет і прокуратура визначили це як замах на життя за допомогою зброї. Миколу особливо ніхто не слухав», ‒ пояснює адвокат.

Експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Дар'я Свиридова, вважає, що судовий процес над Миколою Шиптуром відбувався з порушеннями.

«Він був змушений фактично сам себе захищати. Замість того щоб розібратися, поліція знайшла легенду про страшних «бандерівців», які заїжджали зі зброєю (до Криму ‒ ред.). Він ідеально потрапив під легенду російської пропаганди», ‒ каже Свиридова.

Правозахисниця також вказує, що всіма свідками в суді були представники «народної самооборони».

«Всі свідки і потерпілі ‒ це представники «самооборони», які побили його (Миколу Шиптура ‒ ред.), погрожували і, врешті-решт, спровокували. Після сумнозвісних подій березня 2014 року ці люди фактично стали героями», ‒ каже правозахисниця.

Дар'я Свиридова

Куди далі

Оскаржити термін у севастопольському суді не можна ‒ вже використовували всі можливі інструменти. За словами Дар'ї Свиридової, сім'я Миколи Шиптура вже подала заяву до Європейського суду з прав людини. Однак у ній названі не всі порушення, каже правозахисниця.

«Наприклад, той факт, що Миколу засудили за законодавством Росії. Фактично це заборонено міжнародним правом. Безумовно, потрібно було скаржитися на незаконне позбавлення волі. Але про це має сказати суд», ‒ вказує Свиридова.

Українська Гельсінська спілка з прав людини, дізнавшись про становище Миколи Шиптура, звернулася із заявою до прокуратури Автономної Республіки Крим (вона працює на материковій Україні). Заступник прокурора АРК Олег Хорсуненко стверджує, що 19 грудня 2016 року прокуратура почала розслідування за фактом незаконного затримання Шиптура.

«Складність подібних справ полягає в тому, що злочини скоюються на тимчасово окупованих територіях, тому важко збирати докази. Зараз вже складений план розслідування і розпочате розслідування», ‒ каже Хорсуненко.

З приводу «майданівської» зброї, яку нібито привласнив Шиптур, прокуратура АРК йому нічого не інкримінує. Цю інформацію спочатку потрібно перевірити, а вже потім діяти, каже заступник прокурора Олег Хорсуненко: «Ми знайшли рішення судів. Ми маємо номер зброї. Ми обов'язково перевіримо, звідки і за ким вона значиться».

МЗС України вніс Миколу Шиптура до списку українських громадян, яких російська влада незаконно утримує в Криму.

Оригінал публікації – на сайті ​Крим.Реалії