Жінки частіше згодні працювати за меншу платню – дослідження

Жінки в Україні просять на третину меншу зарплату, ніж чоловіки. Ці дані оприлюднив сайт із пошуку роботи. За словами експертів, жінки погоджуються на низьку оплату праці, а роботодавець користується ситуацією і намагається зекономити. Коли ж людина намагається захистити свої права, то може зазнати цькування.

У розмові з журналістом Радіо Свобода ця жінка просить не називати її прізвища, не публікувати фото і не уточнювати місце роботи. Боїться, що після відкритого інтерв’ю її звільнять. Ольга – доктор наук в одному зі столичних інститутів. Там, де вона працює, весь керівний склад – чоловіки. Нещодавно з їхнього боку жінка відчула моральний тиск. Керівництво вимагає, щоб Ольга за власним бажанням перевелась із повної на неповну ставку. Жінка-науковець розповідає: коли минулого року подібна історія сталася з колегами-чоловіками, ті почали скаржитись і тоді керівництво поступилося.

«У моєму випадку керівники уникають спілкуватися зі мною на цю тему. Коли порушуєш це питання, то у відповідь чую від директора: «Все, я зайнятий, всі питання до відділу кадрів». А відділ кадрів не має потрібних повноважень, лише вимотує. Так відсутність жінок серед керівництва робить менеджмент негнучким, нечуйним і не ефективним», – говорить Ольга.

Заяву за «власним бажанням» Ольга так і не написала. Говорить, знає, що має право не писати таку заяву на вимогу керівництва. Та після цього жінка зіткнулася із прилюдним цькуванням від колективу.

«Мені та моїй колезі з такою проблемою почали закидати: «Ми всі одна родина, а ви...»; «Як ви так можете»; «Ви повинні звільнитися»; «Якщо ви понароджували дітей, то це – не наші проблеми». Закиди були в стилі партійних зібрань СРСР. Слова нам так і не дали. Директор нічого такого не казав, лише майстерно «натравлював» інших. Я була шокована, не уявляла, що простіше влаштувати цькування, ніж просто з нами поговорити», – каже Ольга.

Найбільші різниця у зарплатні у сфері фінансів, спорту та мистецтва – експерт

Згідно з даними опитування, яке проводив сайт пошуку роботи Work.ua, жінки просять на 27% меншу зарплату, ніж просять за аналогічну роботу чоловіки.

Експерт з економіки та гендерних питань Любов Жарова коментує: жінки частіше згодні працювати за меншу платню, що спонукає роботодавця користатись цією можливістю.

«Погоджуються на меншу платню, бо спочатку бракує досвіду, а потім завжди негативно позначається ймовірність декретної відпустки. Наявність дітей майже автоматично означає, що на лікарняний піде жінка; догляд за літніми людьми та дітьми взагалі є прерогативою жінки в нашому суспільстві, що обмежує її можливості їздити у відрядження, працювати понаднормово. Для компенсації цих «вад», що є наслідком нав’язаних суспільством ролей, жінка погоджується на меншу оплату праці», – розповідає експерт.

Любов Жарова (фото з Facebook)

За словами Жарової, за останні три роки зарплатна нерівність між чоловіками та жінками збільшилась. Наприклад, якщо у 2013 році середня жіноча заробітна плата складала 77,2% середньої чоловічої, то у 2015 році це 74,9%. Найбільші розриви у зарплатні спостерігаються у сфері мистецтва, спорту, розваг і відпочинку, фінансовій і страховій діяльності.

Жінки сприймають ринок праці як такий, що пропонує низьку оплату праці – дослідження

Громадська організація «Центр занятості вільних людей» провела дослідження, як жінки-переселенки з територій, непідконтрольних Україні, сприймають ринок праці. Опитували жінок у Дніпрі, Краматорську та Києві з жовтня 2016-го до березня 2017-го.

Ось уривки відповідей респонденток:

– Жінок часто не хочуть. Тому що кажуть, що вона піде в декрет. Прямо. В мене був випадок, коли мене напряму питали: «а ви не вагітна?» В педагогічному коледжі спитали. Тому що я ж нібито піду через пару місяців в декрет.

– Саме суспільство таке. При одній і ті ж спеціалізації, навіть при однаковому віці, буде чоловік і жінка – візьмуть чоловіка.

– Якщо є діти дошкільного віку, це завжди мінус. Вік – мінус, діти – мінус. До того ж ти не місцева.

– На роботу треба влаштовуватись молодою, красивою, з величезним стажем, щоб тобі було двадцять років, без дітей та стареньких батьків.

– Коли телефоную за оголошенням, завжди себе запитую, чи є у мене віковий ценз? Я знаю, скільки мені років. І те, що мені б підійшло по сфері роботи. Найбільший вік, який я знаходила – 45. І все.

Єлизавета Кузьменко (фото з Facebook)

Опитані жінки вважають, що працедавця цікавить економія власних ресурсів за рахунок дешевої робочої сили. Такий рівень зарплат сприймається опитуваними жінками як несправедливість, як те, що роботодавець «користується» загальною бідністю більшості населення, пояснює правозахисниця, керівниця проекту дослідження Єлизавета Кузьменко.

Що робити жінці у випадках дискримінації

Щоб уникнути дискримінації в оплаті, важливо бути обізнаним, говорить експерт Любов Жарова.

«Треба знати середню заробітну платню за роботу по галузі, в установі, щоб на співбесіді вимагати гідну оплату праці, з власними правами та обов’язками відповідно до КЗпП», – говорить Любов Жарова.

Якщо у жінки є питання щодо правомірності діяльності роботодавця, можна звернутись за консультацією в Києві за номером 1551. Там нададуть правову консультацію, радить експерт.

«У випадку дискримінації можна звернутись до будь-якої організації чи центру, що займаються допомогою жінкам (наприклад, «Ла Страда») і отримати юридичну консультацію та психологічну підтримку», – зазначила Любов Жарова.

Із жовтня 2016-го по березень 2017 року ГО «Центр зайнятості вільних людей» проводилося кількісне і якісне дослідження в Києві, Дніпрі та Краматорську «Оцінка основних проблем пов’язаних, з пошуком роботи або/та з реалізацією інших форм економічної зайнятості цільовою групою жінок з категорії ВПО» за підтримки НГО «Форум» в Україні та Представництва Датської ради у справах біженців в Україні. Відповідальний соціолог – Руслан Савчинський.