Антикорупціонери позиваються проти Служби безпеки України в суді: вимагають оприлюднити декларації статків, які віднедавна опинилися під грифом «таємно». У понеділок відбулося перше засідання в Окружному адміністративному суді Києва у справі «Центр протидії корупції проти Служби безпеки України».
Активісти звинувачують відомство у протиправному засекреченні інформації про статки працівників і створенні незаконного, як вони стверджують, реєстру майнових декларацій. Вони також вимагають, щоб Національне агентство з питань запобігання корупції розробило спеціальний порядок подання декларації для осіб, посади яких віднесено до державної таємниці. У «Центрі протидії корупції» наголошують: про розсекречення розвідників не йдеться, однак «публічні» особи не повинні бути під грифом «таємно».
Засідання протривало трохи менше від 20 хвилин: юрист «Центру протидії корупції» Олена Щербан виступила з клопотанням про відвід судді Руслана Арсірія. Оскільки Арсірій є кандидатом на вступ до Вищої ради правосуддя, НАЗК перевіряє достовірність його майнової декларації – це, на думку антикорупціонерів, може спричинити конфлікт інтересів. У зв’язку із клопотанням суд пішов на перерву до 21 березня.
«Центр протидії корупції» пішов до суду після того, як інформація була оприлюднена у розслідуванні програми Схеми.
СБУ не порушує законодавства – Гітлянська
Антикорупціонери стверджують, що в червні 2016 року за підписом заступника голови Служби безпеки України Вадима Пояркова СБУ наклала гриф «таємно» і «цілком таємно» на інформацію з декларацій особового складу СБУ – в тому числі й публічну інформацію щодо керівництва відомства. У НАЗК досі не розробили спеціальної процедури для подачі засекречених декларацій. Активісти вважають, що агентство повинне було почати процедуру притягнення до адміністративної відповідальності керівництва СБУ, яке не подало декларації, паралельно повідомивши про факт неподання правоохоронні органи.
Керівництво НАЗК покриває незаконні дії Служби безпеки України, які, очевидно, містять ознаки корупційного злочинуВіталій Шабунін
«Замість цього керівництво НАЗК покриває незаконні дії Служби безпеки України, які, очевидно, містять ознаки корупційного злочину, покарання за який – до двох років тюрми», – сказав на прес-конференції незадовго перед судовим засіданням голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.
Раніше у відповіді на запит журналістам «Схем» Служба безпеки відповіла, що інформація про особовий склад СБУ становить державну таємницю і не може бути внесена до реєстру. Такого висновку дійшов експерт з питань таємниць – заступник голови Служби безпеки.
Представники управління правозабезпечення СБУ Сергій Бережний та Олена Кривонос, а також головний спеціаліст правозабезпечення НАЗК Андрій Марченко відмовилися давати коментарі журналістам після засідання суду. У прес-службі НАЗК відповідей на запитання Радіо Свобода поки що не надали, а речниця СБУ Олена Гітлянська у телефонному коментарі наголосила: відомство діє в рамках чинного законодавства.
Вона послалася на закон «Про державну таємницю», закон «Про службу безпеки» та міжнародну практику – за її словами, у світі немає жодної спецслужби, дані про особовий склад якої є відкритими. Гітлянська зазначила: оприлюднення особистої інформації працівників спецслужб «воюючої країни» може мати широкі наслідки.
За її словами, працівники органів перевірки зможуть ознайомитися з деклараціями, як тільки отримають доступ до державної таємниці, а «Центр протидії корупції» повинен звертатися до Верховної Ради, якщо хоче змін до законодавства, що регламентує діяльність спецслужб.
Працівники СБУ нічим не відрізняються від інших посадовців – Скибинецький
Про зміни до законодавства Радіо Свобода сказав і колишній заступник голови СБУ, генерал СБУ в запасі Віктор Ягун. Однак, на його думку, їх повинне було ініціювати саме відомство ще під час обговорення законопроекту про протидію корупції для того, щоб убезпечити своїх працівників.
Він погоджується: не будь-яка інформація про працівників спецслужб повинна перебувати у відкритому доступі – наприклад, варто вказати, що у посадовця є земельна ділянка, але з міркувань безпеки не потрібно уточнювати, де вона. За його словами, серед таких працівників дійсно є категорії, яких потрібно захищати. Однак це коло осіб в Україні не є чітко визначеним.
Віктор Ягун
«Якщо ми говоримо, що всі співробітники СБУ є секретними працівниками, то будівлю потрібно переносити кудись у ліс, шифрувати, відбирати у всіх посвідчення. Якщо всі мають посвідчення у кишенях і раніше показували їх на вході в метро – яка ж там може бути секретність?» – зазначив Ягун.
За його словами, інформацію потрібно було оприлюднити, «щоб люди знали, хто їх охороняє і хто керує службою». Однак, на думку генерала, необхідно було узгодити такі умови декларування, щоб можна було гарантувати безпеку персональних даних – наприклад, особиста інформація могла би перебувати на окремому сервері, а доступ до неї мали би особи, які користуються довірою громадськості.
«У суспільства немає віри, поки сам не подивишся. Найбільший фактор такий, що немає довіри до можновладців», – підсумовує колишній працівник СБУ.
А от генерал-лейтенант Олександр Скибинецький, колишній перший заступник голови Служби безпеки України, вважає, що посадовці спецслужб у питаннях прозорості статків нічим не відрізняються від працівників інших відомств – інакше, на його думку, це подвійні стандарти.
Він погоджується, що «не дуже правильно» було би публікувати дані людей, які займаються оперативною роботою або виконують завдання, але інформацію про публічних співробітників спецслужб, таких як голова служби, заступники, керівники департаментів, не потрібно засекречувати.
«Декларації оприлюднюють посадовці, не менш вразливі за співробітників спецслужб. Вони теж можуть бути об’єктами посягань з боку протилежної сторони (військового конфлікту – ред.). За такою логікою, потрібно засекречувати дані всіх їх», – зауважив Олександр Скибинецький.