Тріалог ЄС щодо безвізу з Україною завершився успішно

У Брюсселі відбулися успішні міжінституційні переговори щодо візової лібералізації для України. У так званому «тріалозі» брали участь Єврокомісія, Європарламент та Рада ЄС і обговорювали затвердження проекту законодавчого акту про скасування візових вимог для громадян України. Успішне завершення тріалогу – та ще й за один день – є ще одним солідним кроком до візової лібералізації між ЄС та Україною і є всі надії, що українці можуть отримати довгоочікуваний безвіз у першому півріччі цього року.

Зазвичай людське вухо чує частіше «діалог» або «монолог», а слово «тріалог» вживається не так часто. Однак як пояснює в інтерв’ю Радіо Свобода Ендрю Реттман, провідний оглядач брюссельського видання EUobserver, цей термін для позначення тристоронніх консультацій дуже популярний у європейських інституціях.

Тріалог – це такий собі термін євросоюзного жаргону. Ним позначають неформальну зустріч між різними сторонами переговорного процесу, які хочуть досягнути консенсусу. У даному випадку це тріалог щодо юридично обов’язкового рішення про безвізові поїздки. Тріалог – це зустріч депутатів Європарламенту, представників держав-членів ЄС як сторін переговорного процесу, а також Єврокомісії та Ради ЄС. Зазвичай тріалог сигналізує завершення законодавчого процесу», – пояснює Реттман.

Засідання в рамках тріалогу відбувається в закритому режимі, український безвіз обговорювали в будинку Європарламенту в Брюсселі. Під час тріалогу, який тривав менше від години, були зняті всі сумніви щодо законодавчого акту про безвізовий режим для українців.

«Завершилось усе дуже добре»

Аніс Кассар, речник мальтійського головування в ЄС, сказав Радіо Свобода після завершення тріалогу, що він відбувся дуже успішно.

Кассар: візовий «тріалог» щодо України завершився успішно (відео)

«Він завершився дуже добре. Ми дуже задоволені, що змогли досягти попередньої угоди з нашими друзями в Європейському парламенті в першому тріалозі за менш аніж годину. Наступним кроком з боку Ради ЄС має бути розгляд документа, попереднього тексту, на Раді послів ЄС (COREPER) із тим, щоб Рада ЄС у четвер, у цей найближчий четвер, вивчила текст. Наша мета як країни, що головує в ЄС, щоб цей документ затвердили якомога швидше – в ідеалі впродовж нашого головування, щоб надіслати позитивний сигнал нашим друзям в Україні», – сказав Кассар, країна якого, Мальта, головує в ЄС у першому півріччі цього року.

А доповідач Європарламенту щодо візової лібералізації з Україною Марія Ґабріел сказала Радіо Свобода: «Це була дуже плідна дискусія, і ми маємо домовленість. Врешті Рада ЄС та Європейський парламент провели дуже успішне обговорення. Ми погодили остаточну версію тексту, і нині наступним кроком буде голосування в Комітеті з громадянських свобод (LIBE) Європарламенту, а після цього – на пленарному засіданні. Це те, що стосується Європарламенту. Після цього процедура продовжиться обговоренням у Раді послів (COREPER), ухваленням Радою ЄС, підписанням та публікацією в Офіційному журналі ЄС».

Ґабріел: це була дуже плідна дискусія (відео)

На якому етапі український безвіз?

Важливим моментом на шляху просування до безвізового режиму стало ухвалення 27 лютого – якраз напередодні тріалогу – механізму припинення безвізового режиму. Це такий собі «план Б» на випадок, якщо щось піде не так. Ухвалили цей механізм не лише для України, а й для всіх приблизно 60 країн, які мають чи матимуть безвізовий режим із Євросоюзом.

Скажімо, за безвізовим режимом громадяни України зможуть перебувати в Шенгенській зоні 90 днів упродовж кожних 180 днів. Якщо буде масове зловживання цими термінами, або буде масове звернення за притулком, або потік нелегальної міграції, або відступ назад у плані боротьби з корупцією в Україні чи інші проблеми, тоді ЄС може припинити на дев’ять місяців безвізовий режим із тією чи іншою країною, включно з Україною.

Як каже брюссельський оглядач Ендрю Реттман, затвердження механізму припинення безвізу було також дуже важливим.

«Раніше цього тижня Рада ЄС ухвалила так званий механізм припинення. Це означає, що вони тепер зможуть терміново натиснути на гальма безвізового режиму, якщо багато людей будуть перебувати на території ЄС більше, аніж дозволено, чи якщо виникнуть інші проблемні питання. Ті члени ЄС, які хотіли відкласти запровадження безвізового режиму з Україною, мали цю нагоду в минулому і посилались на відсутність механізму припинення. І коли цю перешкоду прибрали, то вже немає технічних перепон. Але в політиці ЄС ні в чому не можна бути впевненим до останньої хвилини», – зауважив Реттман в інтерв’ю Радіо Свобода.

Тепер, після успішного тріалогу, документ може бути поставлений на ратифікацію у квітні в Європарламенті, а у травні він може бути схвалений у Раді ЄС.

Нині українці є третіми за чисельністю – після росіян та китайців – отримувачами шенгенських віз.

Щодо термінів для запровадження безвізового режиму, то тут є різні оцінки.

Наприклад, український експерт-міжнародник, директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко вважає, що за оптимістичним сценарієм безвіз настане у травні, а за песимістичним – можуть бути затримки.

Також Радіо Свобода, з посиланням на свого кореспондента в Брюсселі, повідомляло, що безвізовий режим з Україною може запрацювати 12 червня цього року.