Не торгувати з окупованими територіями і з Росією, покарати тих, хто вчиняв злочини проти Революції гідності, мінімізувати вплив на владу великого бізнесу, а також ухвалити законодавство про вибори та імпічмент президента, не приватизувати стратегічні активи та заборонити продаж сільськогосподарських земель. Такі вимоги, зокрема, висунули учасники «Маршу національної гідності», які пройшли урядовим кварталом 22 лютого. Ініціаторами маршу стали об’єднання «Свобода» та «Правий cектор», а також партія «Національний корпус». Експерти вбачають у спільній ході кількох націоналістичних сил підготовку для об’єднання на майбутніх парламентських виборах. Натомість критики такого політичного союзу, який формується, вбачають у гаслах «Маршу національної гідності» популізм та намагання відмовитися від співпраці із західними союзниками.

Тисячі людей різного віку збираються гуртами на Хрещатику, майдані Незалежності та Алеї Героїв Небесної сотні, розгортають прапори та транспаранти. Неподалік від готелю «Україна», біля каплички та імпровізованого меморіалу Героям Небесної сотні активісти з прапорами шикуються у лави. Так розпочався «Марш Національної гідності», який ініціювали три правих політичних організації – ВО «Свобода», «Правий сектор» та «Національний корпус».

Після десятої ранку кількатисячною ходою «Марш національної гідності» вирушив спершу до Банкової, а потім до будівлі Верховної Ради.

«Марш національної гідності» висунув вимоги до Порошенка і до парламенту (відео)

Біля Адміністрації президента представники націоналістичних сил зупинилися. Координатори протесту виступили з короткою промовою, в якій звинуватили президента Петра Порошенка в тому, що він «ставить інтереси бізнесу вище від інтересів держави», зокрема – сприяє торгівлі з Росією та з окупованими районами Донеччини і Луганщини. Протестувальники запропонували вручити главі держави золоту «цукерку», яка символізує кондитерський бізнес, яким володіє Петро Порошенко, та символічний «квиток до Липецька» – міста в Росії, де донедавна працювала місцева фабрика корпорації «Рошен».

Після цього хода продовжила свій рух до парламенту, скандуючи патріотичні гасла. Попри побоювання частини представників медіа та гострі звинувачення на адресу чинної влади, жодних сутичок між учасниками «Маршу національної гідності» та правоохоронцями не було. У поліції Києва повідомляють, що загалом до забезпечення правопорядку в центрі Києва 22 лютого залучили близько шести тисяч силовиків. Водночас марш націоналістів урядовим кварталом супроводжувало лише 300 поліцейських, оскільки учасники ходи не вдавалися до провокацій, пояснив Радіо Свобода Олег Чувілкін, перший заступник начальника управління патрульної поліції міста Києва. За його оцінками, на марш вийшли чотири тисячі людей, тоді як українські медіа та самі організатори ходи оцінюють кількість учасників у межах від семи до тридцяти тисяч.

Кінцевою точкою ходи була будівля Верховної Ради.

Тут так само не було сутичок із правоохоронцями, однак учасники маршу запалили фаєри та димові шашки.

Націоналісти – за блокаду ОРДЛО, проти приватизації стратегічних підприємств і ринку землі, та за нижчі тарифи

Під стінами парламенту слово взяли лідери протесту. Так, керівник об’єднання «Свобода Олег Тягнибок наголосив, що Революція гідності не закінчилася, оскільки вона досягнула лише однієї з поставлених цілей – повалення режиму Януковича. При цьому докорінних змін у державі не відбулося, добробут українців погіршився, і «ризик проросійського реваншу великий як ніколи», заявив Тягнибок. Він запропонував окреслити «червоні лінії», які українська влада не має права переходити. Озвучив спільні вимоги до влади і лідер «Національного корпусу» Андрій Білецький. Користуючись статусом народного депутата, він зробив це з трибуни парламенту.

«Ми, українські націоналісти, єднаємо зусилля для того, щоби протистояти озброєному окупанту на сході та фінансовому диктату з заходу, але головне – для того, щоб знищити цю владу, яка помилково зветься українською», – заявив Білецький.

Він звинуватив керівництво держави у надто високих комунальних тарифах, у безробітті, в узурпації влади «купкою мільярдерів» та у «здачі українських територій Росії».

Серед інших вимог – розірвання дипломатичних відносин із Росією, відмова від приватизації стратегічних підприємств, ухвалення законів про імпічмент президента та про відкликання депутатів парламенту. Однією з вимог стала відмова від ідеї створення ринку аграрних земель.

У разі невиконання цих вимог, попередив Андрій Білецький, націоналістичні організації будуть здатні змусити Верховну Раду оголосити про саморозпуск.

Подібні вимоги підтримали і прості учасники протесту.

Чого хотіли учасники «Маршу національної гідності»? (опитування)

Три націоналістичні об’єднання провели спільну масову акцію у символічні дні – у третю річницю втечі Віктора Януковича та його зняття з посади президента, починаючи підготовку до майбутніх парламентських виборів, наголосив політолог Олександр Солонтай.

«Українські радикальні сили показують свою спільну позицію. Але – не всі. Радикали Олега Ляшка – вирішують інші проблеми, пов’язання з членством у своїй фракції депутата Андрія Артеменка. «Укроп» – провів свою акцію у Києві, але окремо, днем раніше. Об’єднатися мусили ті праві, які не зможуть окремо пройти до парламенту. І це дуже добре: усвідомлюють, що взаємопоборювання їм не допоможе. На базі кого саме вони об’єднаються – невідомо, адже до виборів ще далеко. Це була така собі «пристрілка». Варто сказати: ці політичні сили є не лише націоналістичними, а й націонал-соціалістичними. Крім класичних правих, ультраправі завжди експлуатують і соціальну проблематику: і про відмову від продажу землі (аграрного призначення – ред.), і про тарифи, і навіть про питання приватизації», – констатує політолог.

Інший політичний експерт Олександр Палій теж побачив «соціалізм» та «популізм» у вимогах «Маршу національної гідності».

«Націоналістам було б доречно згадати, що Степан Бандера вважав дрібну земельну власність українських селян економічною основою української нації. Було б корисно подумати, що без співпраці з міжнародними фінансовими інституціями курс гривні був би зовсім іншим, включно із «соціальним захистом», який би, швидше за все, зводився до підніжного корму з городів. Можливо, націоналістам було б корисно уявити, що б зробив Степан Бандера з тими, хто б наважився розхитувати «запілля», – зауважує Палій.

Водночас він вважає сам факт об’єднання зусиль різних націоналістичних сил в Україні позитивним явищем, яке може «додати щирості в політику і ліквідувати подрібленість, яку вороги насичують своїми агентами», пише Олександр Палій у соцмережах.

Зі свого боку, волонтер Юрій Касьянов вважає, що українські праві як 22 лютого, так і на попередніх акціях показують себе з позитивної точки зору, особливо у порівнянні з націоналістичними організаціями з Росії. Якщо «Правий сектор», ВО «Свобода» та «Національний корпус» відмежуються від прихильників антисемітизму та расизму, то, зауважує Касьянов, вони у перспективі здатні створити якісну політичну силу, збудовану на ідеології, а не на одноосібному лідерові та бізнес-інтересах, як решта українських партій.

​