Лінія розмежування між окупованою територією Донбасу та вільною Україною перетворилася на кровоточиву рану, яка протяглася через колись єдиний економічний та соціально-духовний простір. Боляче бачити заржавілі залізничні колії, зруйновані будинки та мости. Колись наповнені транспортом чотирирядні магістралі перетворилися на вузенькі доріжки с засміченими узбіччями та бур’яном по пояс. Вціліли дороговкази з написами українською – відстані до Києва, Харкова, Слов’янська, Маріуполя, Запоріжжя викликають сум. Стоять величезні електроопори, пофарбовані в кольори українського прапора. По них ще біжить електричний струм, але єдиний колись економічний організм України та окупованого Росією Донбасу перебуває на межі клінічної смерті.
На під’їзді до блокпосту «ДНР», який розташований на виїзді з окупованої Оленівки на металевих парканах приватних осель з’являються написи величезними літерами «Не с*ать».
Напис на металевому паркані в Оленівці (фото автора)
Побачивши клієнта, з домів поспішають господині в пухнастих халатах та проводжають змерзлого чоловіка чи жінку до жаданого та вкрай необхідного туалету. Вартість послуги 15-20 рублів (приблизно 8 гривень)
У черзі стоять багато машин, які вирушили в дорогу ще за годину до закінчення «комендантського часу». Місцеві жителі поспішають до численних авто та пропонують купити місце в черзі за 500 рублів. В ранішніх сумерках підбігають продавщиці з пиріжками, термосами з водою для кави та чаю, пропонуючи купити саме в них. Черга протяглася повз всю Оленівку. Автомобілі в черзі рухаються повільно – долаючи метр за метром, крадучись до влаштованого окупантами блокпосту.
Біля хвірток осель з’являються написи «Туалет». Побачивши клієнта, з домів поспішають господині в пухнастих халатах та проводжають змерзлого чоловіка чи жінку до жаданого та вкрай необхідного туалету. Вартість послуги 15-20 рублів (приблизно 8 гривень). Для безробітного населення містечка надання доступу до власного туалету – непоганий бізнес.
Напис «Туалет» на стовпі та паркані приватної оселі (фото автора)
У самого блокпосту з’являються блакитні пластикові туалети з відірваними дверима та неприбраними відходами життєдіяльності. Терплячі пасажири авто вже жалкують про те, що не скористалися приватними послугами, а чекали на безкоштовний туалет.
«Митники» оглядають автомобіль – зробити це легко бо ніхто нічого з окупованих територій Донбасу в вільну Україну не везе
Сам блокпост «ДНР» має декілька металевих модулів – контейнерів. Один з них працює на оформлення виїзду з окупованих територій, інший – на в'їзд. Ще в одному «реєструють» автомобіль та перевіряють техпаспорт. Потім «митники» оглядають автомобіль – зробити це легко бо ніхто нічого з окупованих територій Донбасу в вільну Україну не везе.
Магазин «Д’юті фрі» угруповання «ДНР», де торгують цигарками на тлі щита з написом-попередженням про міни (фото автора)
На виїзді з блокпосту стоїть металевий модуль – контейнер так званого «Д’юті фрі» угруповання «ДНР», в якому торгують цигарками по цінах виробника. Поряд сюрреалістично виглядає щит з черепом та кістками – попередження про мінування узбіччя дороги.
Озброєні бойовики перевіряють авто ОБСЄ (фото автора)
За блокпостом «ДНР» починається так звана «сіра зона» – по обидва боки чотирирядної дороги стирчать таблички з написами «Обережно міни». На розмежувальній полосі траси стоять розставлені Червоним Хрестом сині кабінки туалетів, задля запобігання потрапляння людей на мінні поля у лісосмузі. Черга з автомобілів зупиняється біля «нульового посту» України. Починають пропускати конвой з двадцяти трьох фур організації Ахметова «Поможем». Черга надовго замирає.
Колона з 23 фур організації Ахметова «Поможем» на в’їзді до «нульового блокпосту» «Новотроїцьке»
Нудьгуючи, пасажири виходять з машин до кабінки туалету. Один помічає розсипанні чорні пластикові ящики для овочів на узбіччі. Підбирає два та ховає у багажник автомобіля. З машин виходять інші охочі до «халяви». «Совкова» сутність перемагає гідність. Рекорд встановила стара тітка, яка набрала аж вісім ящиків.
Нарешті впускають на «нульовий пост» – дають листок зі штампом та вказують кількість людей в авто. На головному блокпосту «Новотроїцьке» багато модулів, які оформляють перетин лінії розмежування. Існує аж чотири лінії пропуску. Здивування українських митників викликали пластикові ящики для овочів, які вони почали знаходити у багажниках авто. І коли вони почули пояснення, довго сміялися. Вся процедура пропуску зайняла рекордні 25 хвилин.
Наближалася п’ята година вечора, а з нею темрява. Бойовики шукали свиняче м'ясо та сало, аргументуючи свої дії епідемією чуми свиней в Україні. Проте окупанти відбирали і яловичину
На зворотній дорозі, підконтрольній «ДНР», наступного дня на блокпосту «Оленівка» утворилася величезна черга. Знущання тривало цілих чотири години. Наближалася п’ята година вечора, а з нею темрява. Бойовики шукали свиняче м'ясо та сало, аргументуючи свої дії епідемією чуми свиней в Україні. Проте окупанти відбирали і яловичину, бо не мають потрібного обладнання та спеціалістів санітарно-епідеміологічного контролю. Вилучали в бідних людей і ковбаси зі шпиком.
Залишивши нарешті в темряві блокпост, згадав напис на щиті на в'їзді на блокпост «ДНР» «Оленівка» – «Внимание, мины», внизу переклад німецькою – «Achtung, Minen». Мабуть, сучасні окупанти з Росії мало чим відрізняються від фашистів тієї війни.
Мирослав Тямущий, пенсіонер, м. Торез
Думки, висловлені в рубриці «Листи з окупованого Донбасу», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Надсилайте ваші листи: DonbasLysty@rferl.org