15 лютого у Мінську відбувся черговий раунд переговорів Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Переговори відбувалися після зупинення активних боїв біля Авдіївки.
Вперше за два роки переговорів щодо Донбасу в Мінську через недбальство охорони виникла провокація. На підсумковий брифінг модератора на переговорах від ОБСЄ посла Мартіна Сайдіка прийшло чотири активісти російського руху «нацболів», які почали вигукувати антиукраїнські гасла та розкидати листівки.
Вони, зокрема, вимагали зупинити переговори у Мінську та включити Донбас до «складу Росії». Це були не місцеві люди, вони пізніше сказали, що приїхали з Москви. Ані охорона, ані міліція їх не затримала, вони спокійно залишили «Президент-готель» у Мінську.
МЗС Білорусі назвав цей інцидент «свідомою провокацією, спрямованою на зрив переговорного процесу та дискредитацію мінського переговорного майданчика». А посол Мартін Сайдік виступив пізніше.
Зокрема, він заявив про позитивну роль представника моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі посла Ертугрула Апакана у нинішніх перемовах: «Завдяки сьогоднішній праці пана Апакана, сьогодні було досягнуто угоди про відведення усіх озброєнь, заборонених мінськими домовленостями, до 20 лютого».
На початку лютого під час останнього засідання Контактна група закликала сторони конфлікту на Донбасі до 5 лютого відвести важке озброєння від лінії розмежування.
Контактна група зі врегулювання ситуації на Донбасі неодноразово оголошувала режим тиші на сході України, проте обстріли тривають, а сторони конфлікту звинувачують одна одну в порушенні перемир’я.
Для обміну полоненими потрібна верифікація
1 лютого сторони обмінялися поіменними списками полонених з обох сторін конфлікту. З української сторони у списку – 109 полонених, серед них – військові та цивільні особи.
Як повідомив посол Мартін Сайдік, тепер списки верифікуються сторонами. Мова про тих, які після звільнення хочуть залишитися на території, контрольованій Україною, і треба знайти механізми та інститути для реалізації цього. Але виникла проблема довіри. Тому вирішили звернутися до міжнародних посередників, повідомив Сайдік.
«Було ухвалене рішення звернутися до моніторингової місії ООН з прав людини у Женеві з проханням, щоб представники місії стали посередниками у процедурі верифікації тих громадян, які після звільнення хотіли б залишитися на території, де вони перебували під час ув’язнення», – сказав він.
Речниця екс-президента України, представника України в групі Леоніда Кучми Дарка Оліфер повідомила, що українська сторона наполягає, що для прискорення процесу верифікації необхідно обов’язково залучити до цієї місії Міжнародний комітет Червоного Хреста. Про це вона написала вона на своїй сторінці у Facebook.
Звільнення заручників є однією з вимог мінських домовленостей про врегулювання ситуації на окупованій частині Донбасу.