Олександр Шевченко
8 лютого Палата громад британського парламенту остаточно ухвалила законопроект, який дозволить уряду розпочати процедуру виходу країни з ЄС. 52 представникам «Шотландської національної партії» не вдалося перешкодити так званому «жорсткому Брекзиту» – виходу Британії зі спільного європейського ринку. Радіо Свобода розібралось, чи призведе голосування у парламенті до нового референдуму про незалежність Шотландії.
Чому Шотландія хоче покинути Британію?
Перший референдум про незалежність країни відбувся 18 вересня 2014 року. Тоді за те, щоб залишитись у складі Сполученого Королівства проголосувало 55 відсотків громадян, які взяли участь у голосуванні. Серед причин для виходу зі складу Великої Британії була шотландська нафта, якою «Шотландська національна партія» закликала не ділитися з усім Королівством ще з 70-х років минулого століття. Саме тоді і почалися дебати про повний суверенітет Шотландії. Раніше мова йшла лише про надання більшої самостійності, а також створення власних органів влади – уряду та парламенту – і делегування їм повноважень внутрішньої компетенції.
Та все ж головним каменем спотикання було небажання шотландців полишати ЄС, в той час як у решті Британії вже панували переважно євроскептичні настрої. На референдумі 23 червня 2016 року 62 відсотки шотландців, які взяли участь у голосуванні, виступили за збереження Британії у складі ЄС. Одразу після оголошення результатів, голова уряду Шотландії Нікола Стерджен сказала, що другий референдум про незалежність є на порядку денному.
Нікола Стерджен хоче провести другий референдум про незалежність Шотландії
Сепаратистські настрої у Шотландії часто намагалися вгомонити завдяки компромісам. Зокрема, перед референдумом у 2014 році тодішній прем’єр Британії Дейвід Камерон разом з лідерами ліберальних демократів та лейбористів підписав документ із закликом голосувати проти відокремлення. Натомість шотландцям пропонували більше автономії у прийнятті рішень, розподілі ресурсів та фінансуванні охорони здоров’я. Однак парламент відмовився втілювати тези документу, оскільки не вважав його таким, що має юридичну силу.
Чому розмови про відокремлення поновилися?
24 січня Верховний суд Британії постановив, що уряд не має достатніх повноважень, щоб розпочати процедуру виходу країни з ЄС. Для цього парламент Сполученого Королівства має ухвалити відповідний законопроект. Суд також вирішив, що це питання не входить у компетенцію національних (шотландських) органів влади.
Нікола Стерджен розкритикувала постанову: «Тепер стало ще ясніше, що є необхідність у проведенні нового референдуму про незалежність, тому що голос Шотландії не чують і не слухають у Британії».
Не зважаючи на постанову суду, 7 лютого парламент Шотландії проголосував проти початку імплементації 50-ї статті Лісабонського договору (вихід з ЄС). Рішення матиме радше символічне значення, однак може обумовити правові засади для проведення ще одного референдуму про незалежність.
Чи стане Шотландія незалежною?
З урахуванням процедури, планується, що остаточний вихід Сполученого Королівства з ЄС завершиться не раніше ніж 2019 року. «Шотландська національна партія» вичерпує останні можливості досягнути компромісу з урядом у Лондоні, і референдум видається останнім доступним інструментом виконання їхньої політичної програми. З іншого боку, за даними останніх опитувань, більшість шотландців виступають проти проведення референдуму про незалежність до фактичного завершення «Брекзиту».
Про інші причини, чому новий референдум про незалежність малоймовірний, Радіо Свобода розпитало оглядача газети The Guardian Ніка Коена:
– Хто має рацію у суперечці між Верховним судом Британії і Ніколою Стерджен?
– Очевидно, що Верховний суд. Ми – демократія, яка підтримує верховенство права. Останнє слово завжди за Верховним судом. У законі немає нічого, що обумовлювало б якісь привілеї для Шотландії. Проте з політичної точки зору Нікола Стерджен може мати рацію, тому що рішення про вихід з ЄС змушує шотландців прагнути незалежності. Шотландія голосувала за те, щоб лишитися у ЄС, а Англія та Уельс вирішили вийти з нього. Тож позиція Ніколи Стерджен абсолютно неправильна з точки зору права, але вона може бути справедливою з політичної точки зору.
– Чи виступали інші країни Сполученого Королівства проти централізованого механізму прийняття рішень?
– Так. Наша держава складається з 4 частин, проте Англія політично домінує. Північна Ірландія дуже занепокоєна тим, що ми покидаємо ЄС. Громадянська війна між католиками і протестантами може відновитися, вони можуть встановити кордони. Як не парадоксально, проти виступив і валлійський уряд, не зважаючи на те, що більшість валлійців проголосували за вихід з ЄС.
Your browser doesn’t support HTML5
Люди не розуміли, за що голосують – оглядач The Guardian про Brexit
– То чи можна очікувати спротиву від інших країн, подібного до дій Шотландії?
– Питання не тільки в тому, хто хоче залишитися, а хто ні. Справа у так званому «жорсткому Брекзиті» – найжорстокішому варіанті розлучення з ЄС. Проблема тут у тому, що питання на референдумі не було детально сформульовано. Там було просто: «Ви хочете залишитися у ЄС? «Так» чи «ні?». Не було уточнень на кшталт «Ви хочете використовувати єдину валюту?», «Ви хочете сповідувати спільні цінності?» або «Ви хочете і надалі спільної зовнішньої політики?» чи «поліцейської співпраці?». Люди кажуть парламентарям: «Ви маєте порадитися з нами, ви не можете просто використати свій мандат, щоб рухатися вперед, незалежно від нашої думки».
Your browser doesn’t support HTML5
Британський журналіст: «Другий неуспішний референдум означатиме смерть шотландського націоналізму»
– Наскільки ймовірний новий референдум про незалежність Шотландії?
– З точки зору закону, шотландський парламент не має повноважень його проводити. З практичної точки зору, якби у шотландському суспільстві був великий запит на проведення цього референдуму, цьому було б важко протистояти. У 2014 році шотландці зажадали лишитися у складі Британії, бо хотіли лишитися у ЄС. Зараз ситуація протилежна, тож проведення референдуму здається логічним. Та, виходячи з реалій, Нікола Стерджен має розуміти, що вже другий неуспішний референдум означатиме кінець її кар’єри, а шотландський націоналізм помре.
– Чи зможе Шотландія укласти окремі угоди з ЄС, якщо здобуде незалежність?
– Одне з питань, на яке шотландські націоналісти не могли відповісти перед референдумом у 2014 році, було – «як ви плануєте залишитися у ЄС?». Відповідь прийшла з Брюсселя: «Якщо ви здобудете незалежність, ви станете новою державою і повинні подавати нову заявку на членство».