Американський музей Голокосту уклав угоду з українським музеєм-архівом у Клівленді про оцифровування документів періодики та листування людей, що пройшли через табори переміщених осіб, які існували в Німеччині, Австрії та Італії після закінчення Другої світової війни.
Прихисток у таких таборах шукали переважно вихідці із Східної Європи. Там опинилася велика кількість вихідців з України, які після того роз’їхались по всьому світу, в тому числі і в США.
Важливі документи та свідчення цих людей тривалий час зберігав український музей у штаті Огайо. Та, коли про це довідались представники американського музею Голокосту, установи почали обговорювати можливу співпрацю. Тож напередодні у Вашингтоні два музеї уклали угоду, яка передбачає оцифрування матеріалів. Після цього вони стануть доступні широкому загалу, що не може не радувати українську сторону.
«Історія Другої світової війни і післявоєнних часів не лише стосується єврейської громади, єврейського народу, а й інших, зокрема українців, які дуже постраждали в Другій світовій війні. І тоді була велика еміграція після війни. І ми в музеї у Клівленді маємо велику збірку з таборів біженців, так званих DP, displaced persons, після Другої світової війни», – говорить директор українського музею Андрій Фединський.
Одна з головних місій американського музею – рятувати свідчення Голокосту, розповідає директор бібліотеки музею Голокосту Леонора Бел: «Ми працюємо над створенням всеосяжної колекції про Голокост, яка б відобразила, що пережили найрізноманітніші групи жертв того лихоліття. Ми також прагнемо зробити нашу колекцію максимально доступною і збереженою для майбутніх поколінь. Угода про партнерство з українським музеєм-архівом у Клівленді допоможе нам у цих зусиллях».