Брюссель – Заплановане міністрами закордонних справ ЄС обговорення ходу реформування в Україні затьмарили останні події на сході України. Тому чільні дипломати знову закликали до виконання «Мінська», починаючи із дотримання режиму тиші. Водночас стрімка інтенсифікація боїв в Авдіївці та викликана цим жахлива гуманітарна ситуація стали темою консультацій в Європарламенті, де закликали засудити дії Росії на сході України окремою резолюцією на наступній сесії у Страсбурзі.
Як запевняють у Європейському союзі, вони чітко бачать ситуацію: незаконна анексія Криму не визнаватиметься, а Мінські угоди повинні бути повністю реалізовані, починаючи зі встановлення режиму припинення вогню й відновлення спокою на Донбасі. Це – нагальна «необхідність», принаймні, так офіційно заявляє координатор європейської дипломатії Федеріка Моґеріні.
Федеріка Моґеріні
Верховниий представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки заявляє, що у співдружності є наміри посилювати підтримку українців різними способами.
«ЄС бажає супроводжувати й, навіть більше, підтримувати наших колег у «нормандському форматі» та роботу ОБСЄ на місцях. Ми про це говорили з представниками Австрії, яка головує в ОБСЄ», – заявила вона після завершення засідань.
Водночас, каже Моґеріні, боротьба з корупцією в Україні для ЄС є ключовим елементом співробітництва: «ЄС продовжуватиме допомогу Україні, особливо в зусиллях, які докладають президент, прем’єр-міністр та уряд, для реформування країни в сенсі соціальних та економічних заходів й антикорупції».
Координатор європейської дипломатії додає, що особливу увагу в ЄС приділятимуть допомозі в наданні з боку держави населенню послуг, які покликані покращити умови життя українців.
ЄС повинен зробити свою частину роботи – Лінкявічус
В інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус зауважив, що європейські дипломати щодо українського конфлікту вирішили далі зберігати тверду позицію.
«Ми повинні залишатися згуртованими, наша політика не змінюється, і ми її будемо продовжувати, будемо далі надавати українцям допомогу, ми, друзі України, будемо діяти, використовуючи наші інструменти, моніторингову місію ЄС. І водночас будемо вимагати того, що найважливіше, а саме: імплементації мінських угод. Інакше ми не можемо переглядати нашу санкційну політику. Часи настали нелегкі, але ми, попри все, повинні робити нашу частину роботи», – констатує дипломат, додаючи, що перегляду санкцій щодо Росії не передбачено, доки не виконані вимоги «Мінська».
Лінас Лінкявічус
Водночас про різке загострення ситуації в Авдіївці нині йшлося й на засіданні підкомітету з питань безпеки й оборони Європарламенту з участю віце-прем’єр-міністра України з питань євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе. Вона детально змалювала картину сплеску агресії з боку сепаратистських та російських вояків і закликала засудити ці дії резолюцією на наступній пленарній сесії Європарламенту 13 лютого.
«Ми вважаємо, що всі ці дії в Авдіївці можуть бути визнані воєнними злочинами та грубим порушення Женевської конвенції, – сказала представник уряду України в Європарламенті. – Ми закликали негайно скликати Тристоронню контактну групу. ОБСЄ та українська сторона були готові, але Росія наполягла на тому, що потреби у цій зустрічі немає. Це знову свідчить про те, що вони не готові до імплементації «Мінська».
Українці все ще чекають – Гармс
На думку деяких європарламентарів, спостережна місія ОБСЄ має зрештою перейти від нагляду до попередження таких сплесків бойових дій. Водночас євродепутати, які теж висунули вимогу внесення термінових обговорень ситуації на Донбасі на сесію у Страсбурзі, закликали збільшити підтримку Києва, зокрема прискорити процес надання українцям безвізового режиму.
«Українці все ще чекають, – каже німецький європарламентар Ребекка Гармс. – Скільки ще ми будемо казати: «українці борються за свободу та європейські цінності» – й водночас відмовляти їм у тому, щоб вони були з нами. У нас у ЄС проблема з послідовністю. Надто багато політиків навіть говорять про скасування санкцій у цій ситуації. Отже, нам справді потрібно провести дискусії та ухвалити резолюцію на наступній сесії».
Тим часом голова зовнішньополітичного відомства Швеції Марґот Вальстрем, зі свого боку, каже, що підтримка України з боку ЄС хоч і полягає насамперед у тиску на Москву, але Києву ще залишається багато роботи для поліпшення добробуту українців.
Переглядати санкції нема підстав – дипломати
Любомір Заоралек, міністр закордонних справ Чехії, коментуючи нинішні консультації дипломатів, каже, що про скасування санкцій щодо Росії мова не заходила, бо для цього немає підстав.
«ЄС може продовжувати санкції (щодо Росії), однак ми можемо допомагати цій державі (Україні – ред.) різними шляхами. Але ще багато залишається зробити у сенсі боротьби з корупцією, в реформуванні України для її кращого функціонування. І, безумовно, потрібно нарощувати економіку, створювати робочі місця для молоді, а тут ця держава рухається у правильному напрямку», – заявила шведський депломат.
Якщо ситуація не змінюється, немає й підстав починати дискусію про призинення санкцій. Ми мусимо дотримуватися позиції щодо територіальної цілісності УкраїниЛюбомір Заоралек
«Немає, напевно, підстав говорити зараз про санкції, оскільки, якщо ситуація не змінюється, немає й підстав починати дискусію про припинення санкцій. Тому й під час сьогоднішньої дискусії це питання не порушувалося, не було чого сказати про санкції. Єдина річ, яка була повторена, – що ми мусимо дотримуватися позиції щодо територіальної цілісності України. Це є фундаментальним також для будь-якого подальшого рішення», – сказав Заоралек в інтерв’ю Радіо Свобода після засідання Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу.
29 січня біля Авдіївки був порушений режим припинення вогню. Київ заявляє, що проросійські сепаратисти, підтримувані Москвою, порушили режим припинення вогню і атакували українські Збройні сили в Авдіївці із використанням різних видів зброї, включно із забороненими мінськими угодами системами залпового вогню «Град». У спільних російсько-сепаратистських силах натомість складають вину за загострення на Київ. На Заході переважно підтримали Київ у цьому питанні, хоча дехто критикував за загострення і владу України.
В результаті бойових дій лінії електропередач і об’єкти інфраструктури були пошкоджені, позбавивши електрики, води і опалення понад 22 000 жителів. За даними спостережної місії ОБСЄ за період з 29 січня до 4 лютого, 12 осіб загинули та 49 зазнали поранень.