Після указу Трампа активісти зустрічають посмішками подорожніх у США

Прибулі з-за кордону проходять повз активістів, що вітають їх, аеропорт імені Даллеса під Вашингтоном, 30 січня 2017 року

У США, на одному з головних летовищ країни, куди прибувають люди з-за кордону, – в Міжнародному аеропорті імені Даллеса під столицею Вашингтоном, – прибульців зустрічали учасники протесту проти указу президента Дональда Трампа про тимчасову заборону на в’їзд громадянам семи переважно мусульманських країн. Посмішки, вітальні плакати й пісні – так тривав 30 січня третій день акції.

Десятки демонстрантів увесь день стояли вздовж коридору, що веде із зали міжнародних прильотів. У їхніх руках плакати з написами: «Ми всі іммігранти», «Почувайтесь, як удома» чи «Будете моїм сусідом?» Час від часу вони заводили пісень, таких як «Америко чудова» чи «Ця країна – твоя країна».

Пасажири з усього світу були раді такому прийняттю. Багато хто посміхався й дякував добровольчому вітальному комітетові. Один із членів екіпажу, проходячи цим коридором, схвально підняв догори великого пальця.

Та попри такий вияв підтримки, правозахисники й добровольці-адвокати, які влаштували на летовищі приймальню, висловлювали розчарування. За їхніми словами, їм не вдалося отримати інформацію про тих, кого могли затримати працівники Митної і прикордонної служби на виконання указу, що його Трамп підписав 27 січня.

На кого і як саме вплине антиімміграційний указ Трампа?

Цей указ спричинив хаос не тільки на летовищі імені Даллеса, головному аеропорті Вашингтона, а й у багатьох інших міжнародних аеропортах по всій країні. Подорожні отримували суперечливу інформацію про те, кого він стосується, а прикордонники виконували його безсистемно. До зростання хаосу доклали руку й федеральні суди, які низкою рішень заблокували виконання окремих пунктів указу.

Це спричинило й масові протести і в містах у багатьох частинах США, і в дедалі більшому числі аеропортів.

«Просто зараз наші зусилля дещо підриває те, що Митна й прикордонна служба тут, на вашингтонському летовищі Даллеса, не бажає повідомляти, скільком людям відклали прикордонне оформлення, чи ті люди біженці, чи власники «ґрін-кардів» (дозволів на легальне постійне мешкання у США), чи власники спеціальних імміграційних віз», – сказала Радіо Свобода Нітья Нейтан-Піно з Коаліції за права іммігрантів столичного регіону.

Її група працює за одним із двох столів, на яких пундики, кава й батончики «ґранола» на кшталт мюслі. Там же невелика група активістів і адвокатів-добровольців працює над тим, щоб знайти родичів подорожніх, яких могли затримати відповідно до указу, що наклав тимчасову заборону на в’їзд громадян Сирії, Ірану, Іраку, Лівії, Сомалі, Судану і Ємену.

Адміністрація Трампа захищала цей указ, називаючи його вирішально важливим для безпеки країни й заявляючи, що це не «заборона на мусульман» – хоча указ якраз передбачає винятки, що дозволяють в’їзд, скажімо, сирійським християнам.

Багато з учасників протесту в аеропорті імені Даллеса в понеділок тримали плакати проти Трампа. При цьому серед них виявився принаймні один, хто голосував за Трампа – як сказав 33-річний мешканець штату Вірджинія (на території якого розташований аеропорт), який назвав лише своє ім’я Денні, він зробив такий вибір за Трампа, бо зневажає його опонента Гілларі Клінтон.

Але й цей виборець Трампа прийшов на протест, бо, як він сказав Радіо Свобода, «Америка стоїть на громадянських свободах і захисті цих свобод, і будь-яке розмивання наших громадянських свобод має стати питанням для розгляду всіма членами нашого вільного, розумного й освіченого суспільства».

«Ми не поділяємо людей на підставі релігії в нашій країні, ми не терпимо такого поділу і не визнаємо його», – сказав Денні.

Добровольці, молодші й старші, залишалися на летовищі до вечора, питаючи координаторів, до чого їм долучитися.

Демонстранти на летовищі співають пісню «Ця країна – твоя країна» співака Вуді Ґатрі

Кам’яр Арсані, 24-річний учитель родом із Тегерана, сказав Радіо Свобода, що приходить на летовище третій день поспіль, щоб допомагати в перекладі з перської мови.

Він каже, що вже спілкувався з двома іранськими родинами, мешканцями Вашингтона, в яких виникли труднощі з перетином кордону з їхніми «ґрін-кардами». «Їх тримали по 24 години й допитували, і то були доволі сміховинні допити, що не мали нічого спільного зі з’ясуванням взаємодії з терористами чи чогось такого, – розповів Арсані. – А далі їх просто пропустили».

Білий дім захищає указ як захід, необхідний для захисту американських громадян. Речник Шон Спайсер наполягав у розмові з журналістами 30 січня, що вплив указу «непропорційно роздмуханий і перебільшений».

Але чимало законодавців у США мають іншу думку. Сенатор від штату Вірджинія, демократ Тім Кейн, що балотувався на виборах 2016 року разом із Гілларі Клінтон як кандидат на посаду віце-президента, засудив указ як заборону, що ґрунтується на релігії – «просто і ясно».

За його словами, прикордонники запевнили його, що на летовищі імені Даллеса з 29 січня нікого не затримували.

Як розповів Кейн, прикордонники пояснили йому, як має працювати указ стосовно власників «ґрін-кардів» із країн, перелічених у документі: їх мають допускати до рейсів до США з-за кордону, а на кордоні їх мають опитати і, як правило, пропустити.

Тим часом негативно висловлюється про указ Трампа й дедалі більше число конгресменів-республіканців, хоча більшість їх критикує хаотичне запровадження указу, а не законність документа чи його націленість на певну групу людей.

Сенатори-республіканці Джон МакКейн (штат Аризона) і Ліндзі Ґрем (Південна Кароліна) оприлюднили 29 січня заяву, в якій назвали указ таким, що може принести перемогу пропаганді ісламських екстремістів.

Сенатори-республіканці Марко Рубіо (Флорида) і Тім Скотт (Південна Кароліна) у заяві стверджують, що «спосіб, у який були розроблені й впроваджені ці заходи, зробив великий внесок у сум’яття, стривоженість і непевність останніх днів».

А сенатор Пат Тумі (республіканець, штат Пенсильванія) заявив, що підтримує посилення перевірок іммігрантів – але, за його словами, «на жаль, виданий указ має недоліки: він надто широкий і погано пояснений».

Автор матеріалу – Carl Schreck