Росія припинила розслідування щодо 6 зниклих безвісти кримчан – Ташева

Київ – Щомісяця у двадцятих числах до посольства Росії у Києві приходять активісти. Вони приносять плакати з іменами зниклих безвісти після анексії півострова. За даними організації «Крим-SOS», таких людей нині щонайменше 15, із них троє зникли протягом минулого року. «Кримська правозахисна група» натомість називає іншу цифру: за їхньою інформацією, випадків, які можна кваліфікувати саме як насильницькі зникнення, щодо чого є докази, загалом – 9. Між тим, родичі цих людей місяцями, а дехто – й роками, очікують на результати розслідувань їхніх справ.

Право на дію | Зниклі безвісти в Криму

Першим серед зниклих, за даними «Кримської правозахисної групи», був Решат Аметов: у березні 2014-го він проводив одиночний пікет у Сімферополі і був затриманий людьми, які називали себе «самообороною Криму», а потім знайдений мертвим зі слідами катувань. Того ж місяця зникли двоє активістів Євромайдану з Рівненщини Іван Бондарець та Валерій Ващук, а також севастополець Василь Черниш. У травні надійшла інформація про зникнення Тимура Шаймарданова та Сейрана Зінедінова. Ще два зникнення датують вереснем того ж року – це син кримськотатарського правозахисника Іслям Джеппаров та його двоюрідний брат Джавдет Іслямов.

Останнім випадком, зафіксованим «Кримською правозахисною групою», є зникнення громадського активіста, члена Всесвітнього конгресу кримських тарар Ервіна Ібрагімова. Останнього разу він зв’язувався з рідними 24 травня минулого року.

Справу Ібрагімова правозахисна організація Amnesty international включила у свій звіт «Крим у пітьмі: придушення незгоди», оприлюднений у грудні.

За словами виконавчого директора згаданої організації Оксани Покальчук, слідство донині не має результатів.

«Єдина реакція на звіт «Крим у пітьмі», який було опубліковано у грудні 2016-го, стосувалася того, що омбудсмен Криму заявила: всі факти, які там викладені, – неправдиві, кримські татари ніколи не зверталися до де-факто влади в Криму щодо порушення їхніх прав, і взагалі, все, що ми говорили, неправда. Наскільки нам відомо, жодних зрушень у справі Ервіна Ібрагімова немає, я дуже сподіваюсь, вони будуть, і ми будемо з боку нашої організації тиснути на де-факто владу в Криму», – зазначила вона у коментарі Радіо Свобода.

Про відсутність прогресу в розслідуванні каже і батько Ервіна Умер Ібрагімов.

«Зараз у головне управління передали цю справу і все, чотири місяці мовчать: ні слуху, ні духу. Я коли не звертаюсь, кажуть: працюємо. Що значить «працюємо», питаю, вже вісім місяців минуло, дев’ятий пішов – жодних результатів», – нарікає він.

Що ж до українських силовиків, то, за словами Умера Ібрагімова, ніхто з ним взагалі не зв’язувався, хоча, за інформацією Крим.Реалії, прокуратура відкрила відповідне провадження.

Радіо Свобода надіслало запити до Генеральної прокуратури України та Національної поліції також щодо інших справ, однак відповіді наразі не отримала.

Тим часом, координаторка ініціативи «Крим-SOS» Таміла Ташева вважає, що випадків насильницьких зникнень може бути набагато більше, аніж зараз відомо правозахисникам.

– За нашими даними, за весь цей період 38 людей були спочатку викрадені, а потім якась частина з них знайшлася або їх випустили – але це не скасовує факту їхнього викрадення. Звичайно, ще можна згадати активістів Автомайдану, що на початку анексії Криму їхали на територію півострова і були затримані – і потім, хтось через 9 днів, хтось через 10, хтось через 3 дні був знайдений.

Таміла Ташева, координаторка «Крим-SOS»

Що ж до 15 людей, яких наразі ми вважаємо насильницьки зниклими, то ми контактували з їхніми родичами, із органами влади українськими, а також, серед інших, і з прокуратурою та іншими органами влади Російської Федерації. І ми отримували відповіді щодо всіх 15 людей. Щодо деяких із них провадження завершились, щодо декого взагалі на території Криму не починали, зокрема, щодо автомайданівця Ващука.

Зараз ми завершуємо звіт щодо всіх насильницьких зникнень, який ми передамо до робочої групи з насильницьких зникнень ООН. Ми вже попередню відповідь від них отримали, що вони візьмуть справу Ервіна Ібрагімова та інших 15 зниклих на території Криму і вже вступили в комунікацію із вимогою провести ефективне розслідування.

– На останній акції із вимогою знайти Ервіна Ібрагімова, яку ви проводили під російським посольством, ви говорили про відповідь прокуратури Росії на запит щодо теперішнього стану розслідувань. Що вам сказали?

На окупованому півострові не розслідуються справи 5 зниклих кримчан – «Крим SOS» (відео)

​– Дійсно, ми отримали цього разу досить інформативну відповідь від російської прокуратури. Із цих 15 осіб слідство зараз триває у справах щодо зникнення Терехова (Арлен Терехов – ред. ), Ервіна Ібрагімова та Арсена Алієва. Щодо Івана Бондарця, Василя Черниша і Валерія Ващука взагалі не порушували справ.

Що ж до Тимура Шаймарданова, Серана Зінадінова, Мухтара Арісланова, Ісляма Джапарова та Джавдета Іслямова, то ці провадження припинили з причини того, що вони не знайшли, кому оголосити підозру. Це, звісно, дивно, бо в багатьох справах є чіткий слід представників влади – є запис камер зовнішнього спостереження, як у справі Ервіна Ібрагімова, або як у справі хлопців, що зникли у вересні 2014-го.

– Чи є у вас інформація, як ці всі справи розслідуються на материковій частині України?

– Ми знаємо, що Національна поліція почала провадження щодо 12 людей з нашого списку, і ми знайшли людину у їхньому списку, про яку ми не знали, і зараз ми намагаємось знайти родичів цього зниклого хлопця. Щодо деяких випадків вони досі не почали провадження, і ми зараз готуємо певні матеріали щодо зниклих людей, які у нас є, щоб вони (представники Нацполіції – ред.) могли ефективніше це все робити. Звісно, можна казати, що у нас, України, немає ефективного контролю над тією територією, тому робота поліцейських ускладнена, але все одно вони повинні проводити слідство, бо якщо родичі будуть потім подавати до Європейського суду з прав людини або в інші міжнародні судові інстанції, то провадження на території України повинні починатись. Але як слідчий поїде до Криму? Його туди не пустять. Із ким він буде говорити? Але звісно, контактувати з родичами вони мали б.

Дуже часто правозахисники виконують таку от роль слідчих для Нацполіції і прокуратури, бо ми «риємо» дуже багато інформації. Наприклад, у справі «кримських диверсантів» так званих ми шукали це все у соцмережах, знаходили людей, які можуть бути якось причетні. Чомусь правоохоронці цього не робили.

​– Якими ви бачите, взагалі, методи впливу на ситуацію, що склалася?

– Ми минулого року спільно з нашими партнерами – Міжнародним партнерством з прав людини, яке розміщене в Брюсселі – робили подання до Міжнародного кримінального суду щодо порушень прав людини, зокрема, кримських татар як етнічної і релігійної спільноти як злочини проти людяності. Звичайно, розгляд цих справ може тривати по кілька років, але це треба робити. Я дійсно впевнена, що Путін особисто і всі ті люди, які причетні до порушень прав людини на території Криму, понесуть відповідальність.