Роки колоніального статусу України й стільки ж часу заборон, зневаги, витравлення та винищення української мови зробили свою чорну справу, наголошує «Український тиждень». Видання стверджує, що еволюційним шляхом змінити ситуацію вже не вийде. Українці програють. Адже мова – це запобіжник. Не виставивши чітких маркерів на її захист, українці втратять не тільки свою ідентичність, а й державу. Заголовок статті – «Недругорядна мова».
Натомість дописувач тижневика «Новое время» соціолог Ірина Бекешкіна переконана, що полюбити мову не можна змусити. Працюють заохочення, інтерес і необхідність. Силові методи дадуть тільки зворотний ефект. Якщо ображати російськомовних українців, обзивати їх різними словами, природною реакцією стане ненависть. Тому не треба перетворювати мовне питання на другий фронт, наголошує експерт тижневика.
Україна досі ще сподівається на черговий транш МВФ, а також на 600 мільйонів євро кредиту від ЄС. Але, як стверджує тижневик «Дзеркало тижня», зацікавленість міжнародних кредиторів у співробітництві з Україною знижується, і для цього є досить серйозні причини. Зокрема, украй низька ефективність використання наданих коштів і неготовність реформаторів вчасно виконувати взяті на себе зобов'язання. Як виправити ситуацію, тижневик аналізує в статті «Пільговий кредит привільному позичальнику».
Тижневик «Фокус» у статті «Старі граблі. Що спільного між 2017-м і 1917-м» наголошує, що події столітньої давності і нинішні потрясіння у світі нагадують про циклічність історії і непередбачуваний, але визначальний перебіг майбутніх подій. Видання аналізує, які уроки історії не вдалося зробити з XX століття, і що піднесе людству XXI століття.
Тижневик «Фокус» пише, що главі МОЗ Уляні Супрун вдалося відтіснити від міністерської годівниці компанії-посередники. Деякі з них роками диктували державі умови закупівлі ліків, «освоюючи» за рахунок корупційної маржі до 40% бюджетів. Про них докладніше видання розповідає в матеріалі «Скажи мені, хто твій ворог».
«Український тиждень» розповідає про відмінності специфіки російської ФСБ, порівняно з її аналогами у вільних країнах. Видання пише, що коли в США та Європі спецслужби – це лише важлива державна інституція поміж інших важливих, одна з багатьох, нічого більше, то в Росії це альфа і омега державного буття, що викликає священне тремтіння, це щось магічне, універсальний спосіб вирішення всіх проблем. На цьому «Український тиждень» наголошує в статті «Цивілізація спецслужб».