У російській столиці Москві суд залишив у силі рішення про продовження арешту громадянину Україні Андрію Захтею до 7 березня. Скаргу адвокатів іншого «кримського диверсанта», українця Євгена Панова, розглянуть у московському суді 26 січня.
Рішення Московського міськсуду щодо продовження терміну арешту Андрію Захтею було передбачуваним. Один із адвокатів Захтея Ільнур Шарапов говорить, що не знає жодного випадку, коли Мосміськсуд скасовував справи, якими займається Федеральна служба безпеки.
Обов'язково будемо звертатися до ЄСПЛІльнур Шарапов
Однак, за словами адвоката, він і його колеги не ставляться до таких засідань суду як до технічних: «Для нас важливо, щоб суди нас не тільки почули, а й дали оцінку нашій позиції, щоб надалі ми могли наводити позицію російських судів в Європейському суді з прав людини. А ми обов'язково будемо звертатися до ЄСПЛ. З цим працює Ілля Новиков».
Адвокат Ілля Новиков сказав, що захист Андрія Захтея має намір звернутися до ЄСПЛ, однак зможе це зробити лише після оголошення вироку. Новиков додав, що він і його колеги планують використовувати й інші процесуальні можливості:
«Звернення до ЄСПЛ за підсумками вироку можливе не раніше, ніж вирок набуде чинності. Нам поки що до цього досить далеко. Але арешт – це питання, щодо якого може бути окрема скарга, не пов'язана з тим, чим закінчиться справа. Тому що, якщо арешт був незаконний, це вже дає підставу для звернення. Тільки-но отримаємо на руки рішення Мосміськсуду, ми це зробимо».
Так звана справа «кримських диверсантів» виникла в серпні 2016 року. Тоді ФСБ оголосило про попередження в окупованому Росією Криму теракту, який начебто готували спецпідрозділи Міністерства оборони України. Повідомлялося, що в ніч на 8 серпня російські спецслужби запобігли кільком спробам прориву до Криму «диверсійно-терористичних груп» з материкової частини України, під час яких загинули російський військовий і співробітник ФСБ. У зв'язку з цим, як стверджують у відомстві, арештували жителя Запорізької області Євгена Панова (якого називають співробітником головного управління розвідки Міноборони України) і жителя Криму Андрія Захтея.
Останній, за даними російських спецслужб, нібито забезпечував роботу диверсійної групи. Рідні ж запевняють, що він – звичайний таксист, а не диверсант. Питання про те, як Захтей і Панов опинилися в руках російських спецслужб, дуже важливе в цій справі, говорить Ілля Новиков:
Від початку задумали якусь схему. І ця схема повинна була спрацювати, щоб Захтей і Панов просто зникли, щоб їх не могли знайти ні рідні, ні адвокатиІлля Новиков
– Справа в тім, що Захтея, якщо вірити документам кримінальної справи, заарештували в ніч на 7 серпня, а в нас є документи з адміністративної справи, де йдеться про те, що 8-го числа, тобто через добу, поліція затримала його в Сімферополі за те, що він нецензурно лаявся, чіплявся до перехожих. Районний суд дав йому за це 15 діб арешту. Ми бачимо, що від початку задумали якусь схему. І ця схема повинна була спрацювати, щоб Захтей і Панов просто зникли, щоб їх не могли знайти ні рідні, ні адвокати. Але саме тому, що ми отримали документи з адміністративного провадження, все це розкрилося і є що обговорювати, якісь питання ставити прокурорам.
– Ви – один із адвокатів Станіслава Клиха і Миколи Карпюка. Чи можна проводити паралелі між цією справою і справою «кримських диверсантів»?
Я б проводив паралель між ситуацією Захтея і Клиха. Захтей опинився в цій справі випадково. Фактично це був провал операції, яку проводила ФСБІлля Новиков
– Безумовно, можна, хоча будь-яка паралель умовна. Я б проводив паралель між ситуацією Захтея і Клиха. Як на мене, вона цілком очевидна навіть з огляду на той невеликий обсяг інформації, який у нас є про матеріали цієї справи. Нам же не показують все, що є. Але навіть зараз зрозуміло, що Захтей опинився в цій справі випадково. Фактично це був провал операції, яку проводила ФСБ. Вони, дійсно, розраховували впіймати озброєних людей. Не впіймали, ба більше, вони втратили своїх двох. І щоб якось відзвітувати перед начальством, перед публікою і прикрити свій жахливий провал, вони взяли таксиста, якого просто викликали по телефону, попросили приїхати і забрати пасажира. Вони його взяли і оголосили йому, що він – член цієї групи. Тож паралель пряма. Як ніхто всерйоз не вірить, що Карпюк та Клих могли бути в Грозному і брати участь у бойових діях у 1994 році, так само і в цій історії, коли публіка дізнається більше про те, хто такий Андрій Захтей, що він там робив, боюся, що все буде досить очевидним.
Про те, як із Запорізької області до Криму потрапив Євген Панов, його родичі дізналися лише нещодавно. Про це розповів брат Євгена Ігор Котелянець:
– Дружині на його телефон зателефонував хтось, кого він добре знав, з якогось волонтерського руху, з яким він співпрацював, коли допомагав українській армії. Ця людина попросила забрати сім'ю з Криму на материкову Україну – родині хтось погрожував. Подзвонив хтось із близьких людей. Женя б на це не погодився, якби це був якийсь малознайомий чоловік. Це в дусі Жені, якщо його просять товариші по службі. Особливо люди, які пройшли війну і витягали один одного з поля бою, – вони дуже уважно ставляться до таких прохань. Я припускаю, що це міг бути або хтось із волонтерського руху, або хтось із товаришів по службі, з ким Женя служив. Питання тільки в тому, ця людина попросив свідомо чи її використовували?
– Тобто він поїхав до Криму із Запорізької області?
Ми не мали до нього доступу два місяці! Зовсім випадково пробився наш адвокат в СімферопольІгор Котелянець
– Женя територіально не так далеко від Криму, він туди поїхав на власній машині. Він перетнув кордон, українське КПП, перебував у буферній зоні на російському КПП, і в момент, коли російські прикордонники його перевіряли, його попросили вийти з машини, він вийшов, його вдарили чимось важким по голові. Він описує це так, що спочатку втратив свідомість, а коли потім прийшов до тями, відчув, що лежить обличчям у калюжі крові власної. Потім його повели в якийсь вагончик, з цього вагончика перевезли в якийсь підвал на півночі Криму, де тримали чотири доби з мішком на голові, знущалися над ним, катували його. Потім уже продемонстрували на російських федеральних каналах нібито його зізнання про нібито заплановану диверсію. Його катували з метою, щоб він вимовив те, що він вимовив. На відео видно неозброєним оком, що це – ефесбешне склеєне відео. У Сімферополі його катували струмом – вибивали зізнання вже для другого відео. Ми не мали до нього доступу два місяці! Зовсім випадково пробився наш адвокат у Сімферополь. Ми відразу ж оприлюднили дані про те, що Женю катували, і на наступний же день із Сімферополя його відвезли в Лефортово. Ми тиждень не знали, де він перебуває, і тільки завдяки ОНК і Зої Свєтовій дізналися, що брат перебуває в московському СІЗО Лефортово.
– Ви щойно повернулися зі Страсбурга з сесії ПАРЄ. Там були якісь слухання з цього приводу?
– Ми розповідали про політичних в'язнів, про кримські справи. Зробили акценти на двох історіях з так званими «кримськими диверсантами» – перша історія пов'язана з моїм братом, а друга історія, яка трапилася в листопаді. Але особливо делегатів вразили наші розповіді про тортури, які застосовуються. Від 30-х років НКВС у сучасній Росії недалеко пішли, ті ж традиції працюють і сьогодні.
До мого підзахисного застосовувалися тортури. Таким чином з нього вибивали зізнання. Застосовували електричний струм, чіпляли клеми до сідниць, до ніг, до рук, до геніталійІльнур Шарапов
Про те, що тортури з метою вибити зізнання застосовувалися і до Андрія Захтея, каже його адвокат Ільнур Шарапов: «Після затримання до мого підзахисного застосовувалися тортури. Як він мені розповідав, таким чином з нього вибивали зізнання. Два дні його тримали в якомусь місці і застосовували електричний струм, тобто чіпляли клеми до сідниць, до ніг, до рук, до геніталій. Ми зараз подали заяву про ці злочини. Слідчий комітет за цим фактом проводить перевірку».
І Андрій Захтей, і Євген Панов зараз перебувають у СІЗО Лефортово. На умови утримання вони не скаржаться, розповіла Радіо Свобода член Громадської спостережної комісії Москви Єва Меркачова: «У Андрія Захтея ми були до Нового року, а у Євгена Панова минулого тижня. Відтоді, як він прибув до Лефортово, я б сказала, що стан його дещо поліпшилася. Тому що спочатку він був просто в шоці. У нього був такий стрес, що було помітно, прямо ноги підкошуються. А зараз він уже намагається якось з цим тюремним побутом змиритися, пристосуватися до нього. Дуже хвилювалася його мама, як її син там, і ми тому в першу чергу передавали від неї всілякі питання. Вона питала, чи холодно йому, чи дійшли теплі черевики, – побутові питання, які турбують люблячих батьків. Він був зворушений тим, що мама нам пише, а також розповів про свого роду флешмоб, який організували близькі, – відправляли йому новорічні листівки з поздоровленнями, і вони дійшли. Дійшли, мабуть, не всі, але він сказав, що отримав штук 20 таких листівок».
18 січня стало відомо про те, що ще одного «кримського диверсанта» Редвана Сулейманова звинуватили в співучасті в неправдивому повідомленні про теракт. Він перебуває під вартою в СІЗО Сімферополя.
Матеріал повністю – на сайті Російської редакції Радіо Свобода