Кримська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату) просить передати їй 24 об’єкти музею-заповідника «Херсонес Таврійський» в окупованому Севастополі. Такий крок не до вподоби адміністрації «Херсонеса»: там побоюються, що якщо заповідник потрапить до рук церкви, це завдасть йому непоправної шкоди.
Це вже не вперше церква намагається отримати у власність об'єкти «Херсонеса Таврійського» ‒ заповідника, що входить до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. За словами очільника Севастопольського округу УПЦ (МП) (згідно з сайтом округу, там не називають себе РПЦ) протоієрея Сергія Халюти, вперше відповідні документи до «Росмайна» церква подала ще в листопаді 2016 року. Тоді ця подія минула непоміченою й не набула розголосу в ЗМІ.
Як повідомляє «Независимое телевидение Севастополя», наприкінці 2016 року російська влада відмовила церкві в розгляді їхньої заявки, посилаючись на те, що ті надали неповний пакет документів. Таке рішення не відбило охоту в духовенства, і 21 січня Сергій Халюта повідомив, що повторно подаватиме заявку на отримання в користування об'єктів музею-заповідника.
«Ми готуємо документи для того, щоб виконати закон від 11 листопада 2010 року «Про передачу церковної власності, що перебуває в державній чи муніципальній власності», ‒ повідомив місцевим журналістам протоієрей Сергій.
У прес-службі «Херсонеса Таврійського» проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» повідомили, що церква претендує на отримання майже всіх об'єктів музею заповідника, зокрема експозиційні зали, фондосховища та реставравційних майстерень.
«Згідно з законом Божим»
«Херсонес Таврійський» ‒ це музей-заповідник, створений на місці поліса, заснованого стародавніми греками у V столітті до нашої ери, що проіснував два тисячоліття. Це місце має багату історію, й завдяки праці археологів тут вдалося частково відновити чимало архітектурних об'єктів, серед яких ‒ центральна площа, театр, колони, оборонна вежа й інші.
«Херсонес Таврійський»
Для православної церкви Херсонес має велике символічне значення, оскільки тут прийняв християнство князь Володимир, що дало початок хрещенню Київської Русі. 1852 року на території херсонеського городища відкрили чоловічий монастир Святого Володимира, а наприкінці XIX століття тут з'явився Свято-Володимирський собор. Відтоді на місці Херсонеса є сусідами релігійні служителі й учені, які ведуть тут розкопки.
Собор Святого Володимира в «Херсонесі Таврійському»
Протоієрей Сергій вважає, що на території «Херсонесу» потрібно звести новий музейний комплекс, де зберігатимуться експонати. Зараз, за його словами, всі цінності зберігають у приміщеннях колишнього монастиря, що, як каже священнослужитель, є «святотатством».
«Тому потрібно спокійно, без конфліктів поступово йти до розуміння того, що Богу потрібно повернути богове, а Кесарю повернути кесареве. Ми зобов'язані виконувати закон. Наше звернення, можливо, допоможе сьогодні і Міністерству культури Російської Федерації, і дирекції заповідника почати процес справжнього розвитку національного заповідника», ‒ сказав Сергій Халюта.
Кінець для музею
Нинішня адміністрація «Херсонеса Таврійського» виступає проти того, щоб передавати велику частину заповідника в користування церкви. Директор установи Світлана Мельникова стверджує, що, якщо влада ухвалить рішення на користь церкви, то вся адміністративна, господарська й культурна діяльність музею-заповідника стане неможливою.
Позиція дуже чітка й визначена: подібне рішення завдасть великої шкоди Херсонеському музею-заповіднику й не дозволить його подальшого розвиткуСвітлана Мельникова
«Міністерство культури не могло не відреагувати на такий документ. Позиція дуже чітка: таке рішення завдасть великої шкоди Херсонеському музею-заповіднику й не дозволить його подальший розвиток. Треба розуміти, що в тих будинках, на які претендує Сімферопольська єпархія, розташовані експозиційні площі музею, фонди сховища, реставраційні майстерні», ‒ заявила Світлана Мельникова в ефірі НТС.
За її словами, церква намагається подати все так, ніби об'єкти музею-заповідника належать їм відповідно до російського законодавства. Але, як говорить Мельникова, згідно з законом, претендувати на ту чи іншу державну власність ‒ це право релігійної організації, але це не означає, що їхня заявка обов'язково має бути задоволена.
Такі дії унеможливлять подальший розвиток музею-заповідникаСвітлана Мельникова
«Формально передача реальна. Чинним законодавством така можливість передбачена. Це не обов'язок, а право церкви ‒ подавати таку заявку чи ні. Але це буде досить тривалий процес. Згідно із законом, після подачі заявки є період до шести років проведення цієї процедури. Для музею це важко. Позиція музею й Міністерства культури така, що такі дії унеможливлять подальший розвиток музею-заповідника», ‒ зазначила директор «Херсонеса Таврійського» в коментарі «РІА Крим».
Повернення «поп-менеджера»
Спроби УПЦ (МП) отримати у власність більшу частину «Херсонесу» ‒ це не перший конфлікт між церквою і співробітниками музею-заповідника за останні три роки. Протистояння між ними досягло межі в липні 2015 року, коли тодішній російський губернатор Севастополя Сергій Меняйло призначив директором «Херсонеса Таврійського» главу Севастопольського округу УПЦ (МП) Сергія Халюту. Того самого, який зараз наполягає на передачі об'єктів музею церкві.
Тоді трудовий колектив «Херсонесу» влаштував протести проти призначення Халюти, який, на їхню думку, абсолютно не компетентний у музейній справі й історичній науці. Після цього в Севастополі протоєрея Сергія жартома почали називати «поп-менеджером».
Your browser doesn’t support HTML5
Археологи «Херсонеса» не хочуть працювати під керівництвом протоієрея (відео)
Інформація про конфлікт дійшла до Москви, й Міністерство культури Росії ухвалило рішення відправити Халюту у відставку через тиждень після призначення.
Суперечка щодо «Херсонеса Таврійського» точиться не лише між УПЦ (МП) і світською адміністрацією музею, а й між Україною й Росією. Із 2013 року «Херсонес» перебуває у списку об'єктів Всесвітньої культурної спадщини, однак після анексії Кримського півострова 2014 року міжнародні спостерігачі від ЮНЕСКО позбавлені можливості проводити там свій моніторинг, оскільки не визнають російського статусу Севастополя.
Влада Росії внесла «Херсонес» до списку особливо цінних об'єктів культурної спадщини федерального значення й оголосила, що має намір там проводити комплексну реставрацію. Україна ж, у свою чергу, наполягає, що, відповідно до міжнародного права, музей-заповідник належить їй. Міністерство культури України й МЗС неодноразово протестували проти проведення на території «Херсонесу» реставраційних робіт, які з ними не погоджені.
Українська влада поки ніяк не коментувала нинішні спроби УПЦ (МП) отримати у власність більшу частину музею-заповідника. Редакція проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії» надіслала до Мінкульту України інформаційний запит і чекає на відповідь.
Оригінал матеріалу ‒ на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»