На сороковини з дня смерті мовознавця, колишнього дисидента і автора багатьох словників Святослава Караванського, світ побачила остання його книга – «Ідіотизми сталінської ярижки у державній мові України». Вміння багато працювати за будь-яких умов було однією з особливих рис Караванського, відзначає головний редактор «Літературної України» Станіслав Бондаренко. Словник рим української мови Святослав Караванський почав створювати, перебуваючи у таборі, і не полишав мовознавчої науки до останніх днів. Ба більше, у свої 95 років він писав блоги та колонки до різноманітних видань.
– Святослава Караванського за його погляди радянська система 31 рік тримала за ґратами. Як після стількох років репресій він лишався незламним і продовжував робити свою справу?
– Феномен його рідкісний не лише для України, а й для Європи і для всього світу. Наші дають фору. Караванський особливий тим, що в ньому поєднується людина, яка не просто відсиділа 31 рік, а яка в сталінських і брежневських таборах працювала на Україну. Отже, поєднується велетенський громадянин і велетенський філолог. Це перевершує всіх, хто є в Європі, навіть Гарсія Лорку чи Рільке.
Станіслав Бондаренко
До речі, коли ми його колективно від спілки привітали, то відповідаючи на моє запитання – як йому вдалося стільки прожити, він відповів: я щоразу в таборах дуже довго голодував, і тоді народжувалися нові клітини, які увесь час додаткову снагу надавали, тому, каже, я ще років два проживу. І він ще два роки й прожив після того, як відсвяткували його ювілей. Головний стержень його полягає в тому, щоб Україна була незалежною, Україна, за яку вони боролися. І от вона постала, вона незалежна. Це такий колосальний імпульс для нього був, що це його тримало на світі, мені здається.
Будь-яку державу робить мова, він це знав набагато краще за багатьох інших
Будь-яку державу робить мова, він це знав набагато краще за багатьох інших. Караванський – це Грінченко сучасності. Якби не було словників Караванського, то Україна була б набагато біднішою, а Одеса – зросійщеною. Він збільшив і поширив кількість лексики української, що до снаги тепер і школярам, і науковцям.
– Про працездатність Святослава Караванського ходять легенди. Останні два роки писав матеріали для вашого видання «Літературна Україна». Розкажіть про співпрацю із мовознавцем.
– Писав настільки жваво і настільки часто, що ми не все встигали надрукувати. Бо в останній час, можливо, відчуваючи, що скоро так би мовити фініш. Газета виходить раз на тиждень, а він надсилав двічі на тиждень. Приблизно два десятки таких статей ще лежать у мене в пошті. Я досі продовжую надсилати йому на електронну пошту нашу газету, не знаю, чи хтось її перевіряє. Цей процес листування був настільки жвавим, не зважаючи, що йому йшов 96-й рік.
Праця була його повітрям. На минулий рік він працею просто жив. Що цікаво, він писав переважно навстоячки. Враження таке, що він працював і читав, читав і працював.
Остання книга Святослава Караванського
Справжній скарб – його словники. Для поетів – «Словник українських рим», і «Російсько-український словник складної лексики», який показує, що в українській мові є власні аналоги. Його остання книга – «Ідіотизми сталінської ярижки у державній мові України». Він умів все, бо був одним із найчутливіших людей і до мови, і до кожного слова, яке він як хірург міг розібрати на частини, а потім скласти, а потім показати людям як їх багато.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Караванський Порошенку: «Треба вдарити по планах Москви»
Караванський. Фанат української мови з Одеси, якого 31 рік тримали за ґратами
Україна і державна мова. У Верховній Раді аж три законопроекти
Російська мова ‒ остання зброя Путіна
«Русский мир» і «мовний закон» Ківалова-Колесніченка. Як це сталося (хронологія)
Як готували «закон Ківалова-Колесніченка», спрямований на демонтаж української держави
«Русский мир» і Україна. «Закон Ківалова-Колесніченка» має бути скасований
«Ми – не росіяни»: як білоруси рятують свою мову
Білорусь протестує проти приниження її історії та мови Москвою