«В інтересах ЄС мати стабільну, захищену і успішну Україну» – посол Мінґареллі

Європейський союз продовжить надавати підтримку Україні, незважаючи на політичні зміни усередині країн-членів ЄС. Про це в ефірі Радіо Свобода сказав голова представництва Євросоюзу в Україні, посол Юґ Мінґареллі. Він наголосив, що будь-яка нестабільність в Україні однозначно впливатиме на Євросоюз, тому в самому Брюсселі зацікавлені, щоб справи в Україні йшли добре.

– У четвер Комітет із питань громадянських свобод Європейського парламенту підтримав візову лібералізацію для Грузії. Як очікується, громадяни Грузії зможуть їздити до Європи за спрощеною процедурою вже з березня. Коли таку можливість отримають українці?

– Це рішення Європейського парламенту є доказом того, що ми рухаємося у правильному напрямку у питанні спрощення візового режиму для Грузії й України. Як ви знаєте, ЄС мав переглянути механізм припинення «безвізу», що діє для всіх таких угод. Тому й виникла певна затримка у впровадженні безвізового режиму для України. Наразі домовленість по механізму припинення «безвізу» досягнута, має бути формальне схвалення цієї домовленості у лютому або березні, і відразу після цього відбудеться «тріалог» у Брюсселі між різними інституціями (Радою ЄС, Європарламентом та Єврокомісією – ред.), щоб формально погодити візову лібералізацію для України.

Юґ Мінґареллі

Я не можу назвати вам точну дату, але сподіваюся, що упродовж наступних кількох місяців буде формальне рішення, яке дозволить українцям короткотермінове перебування у Євросоюзі без віз. Український народ на це заслуговує, адже Україна виконала всі зобов’язання, всі умови, що їх висунув ЄС.

– Чи могли б Ви пояснити, чому так виходить, що Грузія отримає «безвіз» раніше за Україну? Чи Україна зробила щось не так?

– Зовсім ні. Процес для Грузії розпочався раніше, тож, таким чином, рішення щодо Грузії ухвалили дещо раніше. У цьому немає якогось політичного підґрунтя, запевняю вас. По суті, нема ніяких проблем – всі погоджуються, що Україна виконала все, що мала, і що українці мають подорожувати на короткий термін до ЄС без віз.

– Друга очікувана угода між Україною та Євросоюзом – Угода про асоціацію. Зараз м’яч на полі Нідерландів, чий парламент має погодити ратифікацію угоди. Коли вона може набути чинності?

– По-перше, хочу сказати, що значна частина цієї Угоди про асоціацію перебуває на етапі тимчасового застосування. Це дуже важливо. Ми не просто собі чекаємо на формальну ратифікацію останньою з країн-членів ЄС – разом із нашими українськими партнерами ми вже імплементуємо найважливіші її пункти. Ми над цим працюємо.

15 грудня 28 країн-членів ЄС ухвалили рішення, на основі якого прем’єр-міністр Нідерландів запропонує парламенту ратифікувати угоду впродовж наступних кількох місяців. Знов-таки – мені складно назвати конкретну дату. Ви знаєте, що у березні у Нідерландах відбудуться вибори. Ми сподіваємося, що у першій половині року Угоду про асоціацію ратифікують всі 28 країн-членів ЄС.

Водночас я знову звертаю увагу на те, що щодо найважливіших пунктів угоди вже діє тимчасове застосування, і ми працюємо з нашими партнерами тут, в Україні, щоб громадяни вже відчули переваги угоди.

– Ці два процеси – схвалення «безвізу» для України та ратифікація Угоди про асоціацію – дали підстави для значного євроскептицизму, причому не лише в Україні, але й у самому ЄС. Різні заяви з цього приводу лунають, наприклад, у Європарламенті. Чи, на Вашу думку, імідж ЄС зазнає втрат через затягування з цими процесами?

– У країн-членів ЄС є своє політичне життя. Інколи ситуація складна. Але немає ніякого сумніву, що в усіх 28 країнах-членах ЄС, в усіх європейських інституціях ми маємо тверду політичну волю рухатися вперед у поглибленні і посиленні наших відносин із Україною. У різних сферах – зокрема, це стосується пересування країнами ЄС завдяки спрощеному режиму чи ратифікації Угоди про асоціацію, яка є у процесі тимчасового застосування.

– У січні Україна та ЄС відзначають першу річницю Угоди про зону вільної торгівлі. Якими є перші результати такої співпраці?

– Зона вільної торгівлі між Україною та ЄС існує вже рік. Ми вже мали змогу привести у відповідність до європейського законодавства якусь частину українського. За 12 місяців торгівля між Україною і ЄС зросла на 7 відсотків і ЄС наразі є першим торговельним партнером України. Тож немає сумніву, що ця Угода про зону вільної торгівлі вже мала позитивний вплив на економічні відносини між Україною і ЄС.

– Під час імплементації зони вільної торгівлі між Україною та ЄС лунала критика, наприклад, щодо обсягів квот на експорт, які отримала Україна. Деякі виробники в Україні називали квоти замалими. Наразі триває обговорення додаткових торговельних можливостей для українських експортерів – окрім тих, що передбачені угодою. Чи могли б Ви розповісти трохи більше про це?

– Ви маєте рацію, Євросоюз прагне посприяти Україні у збільшенні обсягів експорту її аграрної та промислової продукції. У вересні 2016 року Європейська комісія запропонувала Раді ЄС і Європарламенту схвалити додаткові ринкові можливості для України. Згідно з цією пропозицією, окрім квот, передбачених Угодою про зону вільної торгівлі, Україна мала б мати можливість експортувати більше аграрної і промислової продукції. Щодо аграрної продукції, йдеться про кукурудзу, овес, ячмінь, пшеницю, мед, оброблені томати. Промислова продукція – алюміній, добрива та взуття. Для всієї цієї продукції Єврокомісія пропонувала збільшити квоти. Пропозиція Єврокомісії наразі обговорюється у Європарламенті та Раді ЄС. Рішення поки немає, але така пропозиція була – дати Україні більше ринкових можливостей.

– Я впевнена, що як посол ЄС в Україні Ви багато контактуєте з бізнесменами з різних країн-членів. У ЄС раніше досить високо оцінили перебіг реформ. Але що Ви особисто чуєте від бізнесменів? Який тут інвестиційний клімат? Якими є основні виклики?

– Всі погоджуються, що Україна багато чим приваблива для інвесторів. Перш за все, це унікальне населення – високоосвічені, розумні люди, які прагнуть, щоб їхня країна була європейського рівня. Це дуже важливо. Крім того, в Україні багата земля, багато природних ресурсів. Потенційно Україна дуже приваблива для іноземних інвесторів.

Але є «але». Ви знаєте, що в України є деякі слабкі сторони. Це переважна відсутність верховенства права і високий рівень корупції. Це – проблема всіх 25 років. За останні два роки керівництво України – президент, два склади уряду – зробили дуже важливі кроки для покращення системи правосуддя та боротьби з корупцією. Але ще більше ще треба зробити.

Що важливо зараз – імплементувати всі схвалені реформи. Було запроваджено низку нових інституцій, ухвалено низку законів – тепер необхідно впровадити всі ці реформи. У мене немає сумніву, що за наявності політичної волі президента, прем’єр-міністра й уряду це буде можливо – впродовж наступних місяців імплементувати ці реформи, що зробило б вашу країну ще привабливішою.

– Якщо говорити про 2017 рік, яким є запланований порядок денний співпраці між Україною та ЄС – окрім запровадження безвізового режиму та Угоди про асоціацію?

– Ми будемо продовжувати допомагати Україні у боротьбі з корупцією, ми плануємо на це значну суму. Зараз важливо впевнитися, що нові інституції, на кшталт Національного антикорупційного бюро чи Агентства з запобігання корупції чи Спеціальної антикорупційної прокуратури, мають достатньо для ефективної роботи. Отож, ми співпрацюватимемо з Україною на цьому напрямку.

Ми також зробимо все можливе для оновлення суддівського корпусу і збільшення ефективності роботи судів. Важливо продемонструвати і українським громадянам, і потенційним інвесторам, що в цій країні буде верховенство права.

Значного прогресу було досягнуто завдяки президентові Порошенку та прем’єру Гройсману. Але наразі треба, наприклад, прискорити процес децентралізації – це важливо, покращити управління у країні.

Ми також підтримуємо реформу державної служби. Без сильного й ефективного державного апарату годі й говорити про значний поступ. Цим нашим досвідом – реформи державної служби – ми плануємо поділитися з вашою владою.

Важливо також допомогти уряду України в приватизації. Необхідно реструктуризувати низку державних підприємств, деякі закрити. Приватизація має відбуватися.

Необхідна також земельна реформа. Ваша країна має винятковий потенціал в аграрному секторі, але для його реалізації важливо запустити земельну реформу.

Не можна забувати про соціальний вимір у рамках процесу змін. Важливо робити все можливе, щоб покращити життя людей. Необхідно впевнитися, що найбільш уразливі верстви населення отримують допомогу у рамках оновленої системи субсидування.

Очевидно, треба буде поглянути і на пенсійну систему. МВФ, інші іноземні партнери висловлюють готовність у сприянні Україні у реформуванні пенсійної системи. Загалом є багато того, що ми готові робити разом із цим урядом, щоби пришвидшити реформування країни.

– Щодо боротьби з корупцією – Ви сказали про намір ЄС виділяти ще кошти на цю сферу. Як відбувається така співпраця у країні, де рівень корупції досить високий? Чи Ви маєте суворий контроль за цими грошима? Чи маєте конкретні побажання щодо того, як ці кошти мають витрачатися?

– Ми сподіваємося, що ці гроші будуть витрачені належно. Наша мета – поділитися досвідом, адже і в наших країнах триває боротьба з корупцією, це загалом – процес без кінця. Ми хотіли б поділитися нашим досвідом, щоб Україна не повторювала наших помилок, а послуговувалася уроками з нашої боротьби.

На мою думку, такого ризику, що ці кошти можуть витрачатися неналежно, немає. Ми консультуємо нові інституції, можемо тренувати фахівців – суддів, поліцейських, ми можемо надавати обладнання. Той факт, що ми хочемо підтримати українську владу у боротьбі з корупцією, є доказом того, що проблема корупції для України дуже суттєва, і що ми віримо у політичну волю для такої боротьби нинішнього керівництва України.

– 2017 рік буде дуже цікавим у плані політичних змін. Зокрема, будуть вибори у Франції й Німеччині – ключових у ЄС країнах у контексті мирного процесу для України. Чи існує ймовірність того, що підтримка Євросоюзом України може ослабнути після цих виборів?

– Хто б не переміг на виборах у країнах, про які Ви згадали, Україна залишатиметься ключовим партнером для Європейського союзу. Україна – це країна з 45-мільйонним населенням, сусід 4 країн-членів ЄС, вона за будь-яких умов залишатиметься пріоритетним партнером. В інтересах ЄС мати стабільну, захищену і успішну Україну, що процвітає. Хто б не переміг, вони зрозуміють, що в інтересах ЄС продовжувати підтримувати реформи в Україні, допомагати у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

– Так, але коли Ви кажете про ці принципові для Європейського союзу і всього західного світу питання, я не можу не згадати нещодавню заяву кандидата на президента Франції Марін Ле Пен, яка поставила під сумнів те, як називати події в Криму навесні 2014 року. Якщо вона стане президентом Франції, чи є ймовірність, що позиція цієї країни – однієї з учасниць «Нормандського формату» – щодо України зміниться?

– Я не вповноважений говорити про ймовірний розвиток подій у тій чи іншій країні ЄС. Ви розумієте – я представляю весь Євросоюз, а не якусь конкретну країну. Можу лише сказати: у будь-якій країні ЄС знають, що Україна є і залишатиметься серед основних партнерів співдружності. Будь-яка нестабільність у вашій країні матиме негайний вплив на ЄС. Тож будь-хто зрозуміє, що ми маємо продовжувати підтримку реформ, демократичного процесу та економічної модернізації вашої країни. У мене в цьому немає ніяких сумнівів.