Наприкінці листопада спільнота розслідувачів InformNapalm звернула увагу на незвичайні цифри: Володимир Макей, Олександр Лукашенко, посол Білорусі в Україні та інші білоруські офіційні особи публічно заявляли, що в Білорусі аж «150 тисяч втікачів з України».
При цьому за офіційними даними МВС Білорусі, в країні – 20-30 тисяч мігрантів з України і 1 утікач, який отримав офіційний статус; ще 1089 українців отримали «додатковий захист».
Автор розслідування простежив, що до заяв білоруських офіційних осіб представник управління Верховного комісара ООН у справах біженців в Білорусі (UNHCR) Жан-Ів Бушарді говорив про 150 тисяч українців, які приїхали до Білорусі в 2014-2015 роках. У грудні 2014 року в огляді UNHCR йшлося, з посиланням на відомості від влади, про 59,6 тисячі українських переселенців у Білорусі, в квітні 2015-го – про 80,9 тисячі, у вересні 2015-го – про 126,5 тисяч.
InformNapalm побачив у розбіжності в цифрах МВС і UNHCR умисні маніпуляції цифрами з боку останнього – можливо, в фінансових інтересах. Білоруська редакція Радіо Свобода звернулася до UNHCR, але не отримала оперативного коментаря. Як виявилося, UNHCR проводила внутрішню перевірку, про результати якої повідомила в січні.
150 тисяч українців зверталися за посвідкою на проживання
UNHCR підкреслює, що в його звітах, як і в заяві голови, йшлося про кількість біженців, а саме про кількість українців, які прибули до Білорусі у 2014-2015 роках, коли почався конфлікт на сході України. 150 тисяч – сумарна кількість тих, хто просив тимчасову посвідку на проживання (на 3 місяці, на 12 місяців) і постійну. Про 160 тисяч саме біженців говорили тільки білоруські офіційні особи, UNHCR таких даних не озвучувало і не передавало білоруській владі.
Серед 150 тисяч українців були і ті, хто просив дозвіл на роботу або навчання просто тому, що хотів працювати або вчитися в Білорусі (а не через війну), і ті, хто приїжджав до родичів. Кількість тих, хто приїжджав до Білорусі з України саме через війну, невідома. Як немає і відомостей про кількість людей, які перетнули білорусько-російський кордон.
Такі цифри називалися, щоб було на що орієнтуватися, за відсутності кращих даних. UNHCR не має від білоруської держави інформації навіть про те, скільки з тих 150 тисяч приїхали з Донецької та Луганської областей України, а скільки – з інших, хоча українці зазначають попереднє місце проживання, якщо просять дозвіл на проживання в Білорусі.
Громадянин України може перебувати в Білорусі без реєстрації 30 днів, потім може оформити тимчасове перебування на 3 місяці без пояснення причин – просто тому, що громадянин України має таке право. Просити посвідку на проживання на 12 місяців або постійну він може на підставі працевлаштування, а не на підставі втечі від війни. Таким чином українці можуть вибирати для себе більш прийнятний спосіб отримати посвідку на проживання і не зобов'язані доводити, що тікають від війни.
Більшість, особливо ті, хто отримав дозвіл на постійне проживання, не зацікавлені подавати документи, щоб стати біженцем офіційноТимофій Солодков
«Ми проводимо регулярні зустрічі з українцями, коли їздимо по регіонах, і завжди пояснюємо їм, що вони мають можливість звертатися за захистом в Білорусі, – каже Радіо Свобода радник з правових питань UNHCR Тимофій Солодков. – Хтось каже: так, будемо звертатися. Але більшість, особливо ті, хто отримав дозвіл на постійне проживання, не зацікавлені подавати документи, щоб стати біженцем офіційно. Я не говорив би, що вони, наприклад, приїхали просто до родичів, я говорив би про змішані причини. Грубо кажучи, я не жертва конфлікту, але боюся того, що зі мною може трапитися в південно-східній частині України, і вибираю такий спосіб залишитися в Білорусі, як посвідка на проживання».
Частина людей, особливо похилого віку, каже, що не може оформити пенсії і соціальні виплати, якщо у них тимчасове проживання. З ним можна оформити тільки виплати на догляд за дитиною, і то за певних умовТимофій Солодков
Солодков каже, що в українців, які не звертаються за статусом біженця в Білорусі, а просто живуть з посвідкою на проживання, все одно є проблеми, в яких не зашкодить допомога: «Я можу говорити тільки про тих людей, з якими ми зустрічаємося, але це не все. Основне питання – їм потрібне працевлаштування. Частина людей, особливо похилого віку, каже, що не може оформити пенсії і соціальні виплати, якщо у них тимчасове проживання. З тимчасовим місцем проживання можна оформити тільки виплати на догляд за дитиною, і то за певних умов».
Повний текст матеріалу – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода