Київ – Чи підтримуватиме Євросоюз Україну і чи далі продовжуватиме санкції проти Росію за анексію нею українського Криму й окупацію частини українського Донбасу – саме це турбує Київ у зв’язку з прийдешніми виборами у ключових державах ЄС, Франції та Німеччині. Адже, окрім вагомої ролі у структурах Євросоюзу, Франція та ФРН є співзасновниками та учасниками різноформатних переговорів з врегулювання конфлікту на Донбасі та реінтеграції АРК до України.
Варто було президентові Євросоюзу Жан-Клоду Юнкеру в інтерв’ю Euronews заявити, що вибори президента Франції та парламентські вибори у Німеччині наступного року жодним чином не загрожують майбутньому Європейського союзу, як учасниця «президентської гонитви», лідерка ультраправого «Народного фронту» Франції Марін Ле Пен повідомила ЗМІ, що нібито анексія Росією українського Криму не була «незаконною» і що сама вона вважає Крим «російською» територією.
Марін Ле Пен, архівне фото
У Києві відреагували блискавично: Міністерство закордонних справ висловило обурення через заяви Ле Пен, а у СБУ припустили, що можуть вжити заходів щодо Марін Ле Пен у зв’язку з фактичним виправданням нею анексії Росією Криму. СБУ надіслала лист на адресу МЗС України щодо можливості заборонити в'їзд в Україну кандидату в президенти Франції, лідеру партії «Національний фронт» Марін Ле Пен. Про це в інтерв’ю телеканалу «112 Україна» повідомив керівник апарату СБУ Олександр Ткачук.
Українські експерти зазначають, що ризики втратити підтримку з боку Євросоюзу унаслідок перемоги «симпатиків» президента Росії Володимира Путіна існують, тож Києву варто готуватись до змін у спілкуванні з європейськими партнерами. Про це у розмові з Радіо Свобода розповів провідний експерт Інституту світової політики Сергій Солодкий.
Сергій Солодкий
Важливими є президентські вибори у Франції й особливо важливими в європейському контексті для України є вибори у Німеччині. Від них дуже багато буде залежатиСергій Солодкий
«Чого можна очікувати, так це приходу небажаних для нас лідерів у ключові країни внаслідок виборів. Важливими є президентські вибори у Франції й особливо важливими в європейському контексті для України є вибори у Німеччині. Від них дуже багато буде залежати. Від відповідей французьких і німецьких виборців залежатимуть відповіді на запитання, чи прийде Захід до усвідомлення того, що потрібно стояти, переконливо і рішуче, на захисті міжнародного права, що не треба боятись іти на крайні заходи для зупинки агресивних дій, зокрема, у нашому випадку, Росії», – каже Солодкий.
«Внутрішні політичні дискусії впливають на зовнішні зобов’язання Євросоюзу»
Не менш серйозними є побоювання українських експертів і у питанні щодо продовження економічних санкцій проти Росії після червня 2017 року. Як зазначають фахівці, єдність щодо санкцій проти Росії, яку поки що вдалося зберегти, не означає, що тримати її на відповідному рівні вдаватиметься і надалі. В першу чергу – через прихід до влади або посилення позицій «друзів Путіна» посилення внутрішніх політичних факторів і все більшу зосередженість країн Євросоюзу на своїх власних та загальноєвропейських проблемах (міграційна криза тощо). Україні у роботі з ЄС для продовження санкцій щодо Росії варто мати на увазі надзвичайну слабкість Євросоюзу як об’єднання станом на цей час, зазначив Солодкий.
Ще одна проблема, пов’язана з виборами у Франції та Німеччині, – це перспектива запровадження «безвізу» для громадян України з боку Євросоюзу. Як зазначила політичний аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна у прогнозах на 2017 рік, питання – чи отримають українці безвізовий режим для в’їзду в ЄС – наразі залишається відкритим. Відтермінування «безвізу» можливе саме через вибори у країнах – ключових гравцях на європейському політичному полі, вважає експерт.
«Спроби відтермінувати важливі рішення пов’язані, знову ж таки, з внутрішніми проблемами в окремих країнах-членах ЄС, зокрема, майбутніми виборами у Німеччині та особливо у Франції. Тобто, так само, як у випадку із референдумом у Нідерландах, внутрішні політичні дискусії між різними політичними силами ведуться в такий спосіб, який впливає на зовнішні зобов’язання Євросоюзу загалом», – наголосила Золкіна.
Якщо Україна не отримає безвізовий режим у квітні 2017 року, існує серйозна загроза, що питання «безвізу» взагалі поставлять на паузу мінімум до завершення виборів у Німеччині восени цього року. А якою буде ситуація за нового очільника Франції і нової «композиції» німецького парламенту – питання відкрите, стверджує Золкіна.
Для України за будь-яких змін у політичному полі Євросоюзу важливо зберегти політичну стабільність й поступове економічне зростання, відстояти власні євроінтеграційні прагнення і здолати зовнішнього агресора. Такі завдання для України на 2017 рік озвучив київський політолог, історик Олександр Палій. На його думку, взаємини між Україною та Євросоюзом визначають не окремі політики чи політичні сили, а Угода про асоціацію, яка є результатом спільної праці українських та європейських політиків, дипломатів, економістів.
Олександр Палій
Україна далі буде отримувати підтримку у реформах, якісь консультації і нарадиОлександр Палій
«Розірвати цю угоду з ініціативи когось з партнерів буде вкрай складно. З іншого боку, наша взаємодія (з Євросоюзом – ред.) виглядає як більш одностороння – тобто Україна далі буде отримувати підтримку у реформах, якісь консультації і наради тощо. Інституційний механізм для співпраці достатньо глибокий. З іншого боку, потрясіння, які трапляються в європейських країнах достатньо часто через вибори, – це регулярна річ, яка відбувалась і буде відбуватись постійно. І ми в Україні до цього маємо бути готовими», – зазначив Палій у коментарі для Радіо Свобода.
Наразі, на думку експерта, українська влада і спільнота повинні переконати партнерів в ЄС у важливості місця і ролі України в європейській системі безпеки, в європейській політиці та економіці.