Київ – Більше трьох сотень об’єднаних територіальних громад нині створено в Україні у рамках децентралізації. А наступний рік має стати ключовим для закріплення реформи на законодавчому рівні, зокрема, щодо залучення інвестицій на місцях. Про це днями заявив віце-прем’єр і міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко. Між тим, Верховна Рада голосувати за відповідні законопроекти не поспішає.
Децентралізація є одним із пріоритетів уряду на наступний рік, і це відображено в ухваленому Верховною Радою бюджеті, написав у Facebook прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Цього року він також бачить «позитивні зміни у селах і містах, які відчувають люди».
«Сьогоднішній приклад – місто Покровськ Донецької області, у якому за 11 місяців 2016 року до міського бюджету надійшло 292 мільйони гривень, що на 46,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Таке зростання надходжень дозволило провести капітальний ремонт та реконструкцію закладів соціальної сфери та закладів освіти, провести утеплення будинків, покращити матеріально-технічну базу установ бюджетної сфери та комунальних підприємств», – зазначає глава уряду.
Віце-прем’єр та міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко наголосив на необхідності ухвалювати закони, які посилять самоврядування на місцях і збільшать надходження до бюджетів громад.
Громади почали вирішувати проблеми, що накопичувались роками – Сидорчук
Загалом реформа передбачає три рівні: фінансова децентралізація, об’єднання громад і ухвалення необхідних змін до чинного законодавства, зазначив у коментарі Радіо Свобода Олексій Сидорчук, політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Ця організація проводила опитування і оприлюднила нещодавно проміжний звіт реалізації реформи.
«Цього року вперше вже запрацювали 159 об’єднаних громад, і власне, їхній досвід показав, що дійсно в нових умовах децентралізації всі громади, які проявили ініціативу, об’єднались, вони, звісно, отримали нові ресурси і вони вже показали певні результати: у багатьох із них активізувалось будівництво, ремонт, ці громади почали вирішувати проблеми, які в них існували роками, і на які роками не вистачало грошей», – каже експерт.
Що ж до законодавчого рівня, то тут, на думку Олексія Сидорчука, прогрес майже відсутній: зокрема, не ухвалено закони, які б дозволили об’єднуватися громадам, які розташовані в різних районах. Причиною цього він називає політичну кризу на початку лютого, в результаті якої пішов у відставку попередній уряд і розпалась коаліція.
«І вже тоді стало розуміло, що у двох фракцій більшості не вистачає голосів для того, щоб ухвалювати важливі закони. І от фактично децентралізація стала таким ось заручником цього процесу», – вважає Сидорчук.
Окрім того, за його словами, певний спротив чинять на районному рівні, тому що вони втрачають повноваження.
Процеси децентралізації вже незворотні – Курило
У грудні відбулися вибори до багатьох місцевих громад, і процеси децентралізації вже незворотні, вважає заступник голови комітету з питань державного будівництва, регіональної політики і місцевого самоврядування депутат від «Блоку Петра Порошенка» Віталій Курило.
І хоча, за його словами, у Раді зараз є неоднозначна реакція на законопроекти щодо об’єднання громад, депутат переконаний: ці закони обов’язково ухвалять наступного року.
«Знаєте, ці закони були б прийняті, якби краща дисципліна була у більшості, – вважає Курило. – А проти виступила, на превеликий жаль, фракція партії «Батьківщина», але я думаю, що ця політична сила не є таким ярим противником децентралізації. Ну, як завжди, виступає проти «Опозиційний блок» і низка позафракційних депутатів. Якихось, знаєте, категоричних противників, якоїсь категоричної більшості немає у Верховній Раді. Але треба до кожного закону, як кажуть, «приробляти ноги», щоб він пройшов. Треба певне лобі, щоб воно проштовхувало ці закони. Я думаю, він пройде».
Загалом «Батьківщина» підтримує децентралізацію, але на практиці об’єднані громади стикаються зовсім не з тими правилами гри, що їм спочатку обіцяли, зауважує у коментарі для Радіо Свобода депутат від цієї політичної сили з бюджетного комітету Іван Крулько.
«Об’єднаним громадам обіцяли, що їм збільшать ресурс для реалізації різного роду інфраструктурних проектів, на власні повноваження, але при цьому тут же ухвалили зміни до Бюджетного кодексу і переклали на утримання об’єднаних громад освітні і медичні заклади. Таким чином всі комунальні послуги по школах, по ФАПах (фельдшерсько-акушерських пунктах – ред.), заробітна плата для технічних працівників в освітніх закладах – це все стало проблемою об’єднаних громад. Так само і останні зміни, що стосуються пільг за проїзд: раніше це все забезпечувалось із державного бюджету, а зараз почало забезпечуватись із бюджетів місцевих громад. І насправді, у такому контексті, в такому вигляді, ця децентралізація виглядає не зовсім логічною», – каже політик.
Окрім того, за словами депутата, позиція його політичної сили продиктована тим, що інші фракції не хотіли голосувати щодо розпорядження землею за межами населених пунктів.
Між тим, декларована передача земель територіальним громадам потребує додаткового унормування, тому що корупція існує не тільки на загальнодержавному, а й на місцевому рівні, вважає, наприклад, економіст Борис Кушнірук.
«Ми маємо завершити з цією демагогією і встановити правила щодо продажу землі, і це має робитись максимально прозоро, – каже експерт. – Більше того, місцеві громади мають бути зацікавлені в тому, щоб ця земля або продавалась, або видавалась в оренду на максимально прозорих умовах, щоб вони отримували від цього дохід».
Центральна влада втратила мотивацію проводити реформу – Лациба
Таке враження, що і Верховна Рада, і уряд, і Адміністрація президента втратили мотивацію для проведення реформи децентралізації і перестали бути головним мотором, вважає експерт «Реанімаційного пакету реформ» Максим Лациба.
«Сьогодні 2016 рік я б назвав роком «повзучої» децентралізації. Тобто головним рушієм та ініціатором цієї реформи є люди, які об’єднуються, і група фанатів-експертів, які намагаються переконати депутатів та уряд щось робити», – каже він.
Водночас, на його думку, об’єднані громади ефективніше використовують кошти, аніж це відбувалось на цих територіях до реформи, бо відчувають більшу відповідальність перед людьми. Як приклад Лациба наводить Полтавську область, де бюджет об’єднаних громад зріс у чотири рази. Що ж до корупції, експерт закликає виборців у громадах ставитися більш прискіпливо до своєї нової влади та ініціювати створення механізмів контролю на місцях.
За офіційними даними, зараз в Україні створено 367 об’єднаних територіальних громад, до яких увійшло близько 3 тисяч місцевих рад різних населених пунктів. У 2015-му відбулися вибори у 159 рад, а 2016-го місцеву владу обирали в 209 громадах.