На борту російського Ту-154 сталося щось неординарне – авіаційний експерт

За офіційними повідомленнями, уламки літака Ту-154, який розбився напередодні в Чорному морі неподалік від аеропорту Сочі, нарешті знайдено. Окрім того, прилади кораблів, що беруть участь в пошуковій операції, можливо, зафіксували на дні фюзеляж борту, що зазнав катастрофи. Серед найімовірніших причин падіння офіційні особи, як і раніше, називають технічну несправність або помилку пілотування. Проте експерти, опитані Радіо Свобода, вважають, що версію теракту виключати рано, і в будь-якому разі загиблих в катастрофі людей потрібно вважати черговими жертвами російської військової операції в Сирії.

Федеральна служба безпеки Росії не знайшла ознак диверсії або терористичного акту на борту літака Ту-154 Міністерства оборони Росії, який розбився в неділю, повідомляє агентство «Інтерфакс». У відомстві також заявили, що літак не перевозив військових вантажів або піротехнічних виробів. Як основні версії розглядаються потрапляння у двигун сторонніх предметів, відмова двигунів через неякісне пальне, помилка пілотування і технічна несправність літака. Повідомляється, що уламки літака виявили на глибині 25 метрів, і що частину з них вже підняли на поверхню.

«Інтерфакс» передає, що прилади одного з кораблів, які беруть участь в пошуковій операції, зафіксували за півтора кілометра від берега об'єкт, що нагадує фюзеляж літака. За даними джерел видання «РІА Новости», деякі тіла виявили одягненими в рятувальні жилети. Міністерство оборони Росії цю інформацію спростовує.

Пошук тіл загиблих пасажирів Ту-154

Операція з пошуку російського літака і решток його пасажирів триває другий день. У ній беруть участь екстрені служби, військові, поліцейські і представники адміністрації Сочі. До пошуків підключилася Абхазія: повідомлялося, що частину уламків могло течією забрати в її територіальні води. 26 грудня у Росії день жалоби. У низці міст відбулися акції в пам'ять про загиблих.

Літак Ту-154 Міністерства оборони Росії, який прямував до Сирії, впав у Чорне море неподалік Сочі вранці 25 грудня. Всі 92 людей, які перебували на борту, оголошені загиблими. Серед них – основний склад ансамблю пісні і танцю імені Александрова, журналісти, військовослужбовці й очільниця фонду «Справедлива допомога» Єлизавета Глінка. Основні версії причин катастрофи – помилка пілота і технічна несправність. Версія теракту розглядається, але не як пріоритетна.

Ансамбль Александрова

Про те, чому російська влада поспішила відкинути версію теракту, говорить авіаційний експерт Вадим Лукашевич:

– На цьому етапі розслідування, коли відбувається збір первинних доказів і відомостей, не можна виключати жодну версію, якою б малоймовірною вона не здавалася – аж до прямого потрапляння в літак метеорита. І тільки потім, з появою нових фактів, експертиз, доказів, можна відкидати малоймовірні версії і зосередитися на основних. Тому саме по собі різке заперечення версії теракту – це в цьому випадку моветон. Це може говорити про те, що розслідування вже спочатку пішло необ'єктивним шляхом.

– Чому російська влада почала одразу заперечувати версію теракту?

– Тому що це – найгірша для нас версія, яка має великі політичні наслідки. Ба більше, це стовідсотково тоді буде прив'язане до сирійських подій. Якщо, припустимо, це – теракт, то це фактично третій рахунок після вбивства посла, який нам висунули за Алеппо. Першим рахунком за Сирію був аеробус А321 з нашими туристами, підірваний над Синаєм. І якщо розглядати всі випадки, то виходить дуже погана тенденція. Тоді літак вилітав з Шарм-ель-Шейха. Шарм-ель-Шейх – це аеропорт з досить дірявою системою безпеки. Ми до останнього не визнавали теракт, хоча це було зрозуміло вже всім. Уже заявили всі основні уряди, основні розвідки. Американці підтвердили, що був помітний спалах з супутника. Уже єгиптяни всі це розуміли, знявши директора аеропорту, почавши чистку серед служб безпеки. Ми це де-факто вже розуміли, тому що терміново вивозили 80 тисяч туристів звідти, але офіційно визнати, що це теракт, ми зважилися тільки через два з гаком тижні. І перші дні ми ніяк не могли знайти президента, він просто зник кудись. Тоді бомбу підклали на території чужого аеропорту. Посла нашого вбили в Туреччині, вбив турецький співробітник безпеки, що має зброю, в той момент система безпеки теж була не наша.

А якщо припустити, що катастрофа літака в Сочі – це теракт, то ситуація кардинально змінюється. Це військовий борт, він вилетів з військового аеродрому, дозаправився в Сочі, де один із сучасних російських аеропортів із найкращою системою безпеки, з урахуванням того, що там поруч і Кавказ, і Олімпіаду проводили. Якщо це – теракт, то вже не пересічний, просто якийсь терорист-смертник або фанатик-одинак його підготувати не зміг би.

– Якщо розвивати версію теракту – це швидше ракета, що потрапила в літак, чи вибух на борту?

– Теоретично можлива і ракета. Але навіть в цьому випадку у льотчиків все одно був би час якось зреагувати. Ракета б влетіла в хвіст літака і вимкнула б один двигун, ну – два. Але все одно у льотчиків був би якийсь час. Тут же, принаймні, як нам відомо із публічного інформаційного простору, льотчики нічого не встигли передати взагалі. Літак просто зник. Отже, був такий вплив, коли льотчики з якихось причин або не змогли, або не встигли зреагувати, навіть натиснувши на аварійну кнопку. А це нам говорить про те, що було щось зовсім неординарне на борту.

– Експерти зараз із нетерпінням чекають на розшифровку чорних ящиків. Ви говорите, що російській владі дуже невигідна версія про теракт. Влада буде це ретельно приховувати. А чи можливо сфальсифікувати інформацію з «чорних ящиків», не донести її до громадськості?

– Звичайно, можливо. Але фальсифікувати «чорні ящики» і не потрібно. Чому? Адже цей ансамбль, який летів, плюс високопоставлені генерали, військовослужбовці – всі військовозобов'язані. Тут не треба нічого фальсифікувати. Тут можна просто повісити гриф «секретно» – і все! Реальну причину знатиме дуже обмежене коло осіб. А для нас із вами Міноборони проведе черговий брифінг. Ми знаємо, як вони їх проводять. Якщо взяти брифінг щодо малайзійського «Боїнга» 24 липня 2014 року, то там взагалі не було жодного слова правди. І вони через рік або півтора самі на наступному брифінгу це визнали. Спочатку вони стверджували, що поруч знаходився літак Су-25. Потім сказали, що не було. Вони брешуть на ходу, як дихають! Тому тут дуже легко приховати правду.

Про причини катастрофи Ту-154 міркує льотчик-випробувач, заслужений пілот Росії Вадим Базикін:

– Потрібно знайти хоча б просто мовний інформатор, вивчити переговори всередині кабіни, тоді все буде зрозуміло. Все-таки в цьому літаку як мінімум п'ять осіб перебувають в одній кабіні, з їхніх переговорів все стане зрозуміло. Вони вже все знали, раз почали розвертатися. Але поки питань більше, ніж відповідей. Чому шасі відскочило? Це означає, вони випускали шасі. Значить, вони готувалися на посадку. Значить, вони розуміли, що відбувається якась надзвичайна ситуація. Що стосується літака, то ця машина відповідає цілям і завданням таких польотів. Цей літак не літав по 15-16 годин на добу, він виконував рейси тричі на тиждень, у нього був наліт 7 тисяч годин. Це нова машина, по суті справи, хоч їй і 33 роки. Вік в авіації ні про що не говорить. Після капітального ремонту він повністю простукується. Ту-154 – хороші машинки з ідеальною аеродинамікою. Так, це третє покоління, воно відрізняється від сучасного четвертого тим, що цими літаками керують пілоти, а новими літаками керує комп'ютер, а пілот вже керує комп'ютером, та й то на 20 відсотків. Тому там майже виключений людський фактор. А ось на старих машинах, третього покоління, його виключити не можна. Можливо, катастрофа – наслідок кількох помилок.

– Наскільки правдоподібною Вам здається версія теракту?

– Ми живемо в такій ситуації, що вона в будь-якому випадку правдоподібна. Кроку ми не можемо зробити без думки про теракт, на жаль. Цю версію треба розглядати обов'язково. Спеціально навчені люди повинні це розслідувати.

– А взагалі у російських льотчиків є якісь інструкції – як себе поводити, якщо ви раптом запідозрили, що на борту готується теракт?

– Існують загальні інструкції. Раніше вони були єдині для всіх авіакомпаній, зараз в кожної авіакомпанії свої інструкції. Там говориться, що потрібно забезпечити всі заходи для безпечного польоту. Треба повертатися, треба погоджуватися на всі пропозиції. Всі агресивні дії в польоті заборонені однозначно. Головна мета – це безпека пасажирів.

Головний редактор видання «Авіа.ру» Роман Гусаров вважає, що про причини аварії говорити поки рано, але нагадує, що більшість інцидентів і катастроф, пов'язаних з Ту-154, відбувалися через помилки пілотів:

– Літак Ту-154 має давню і славну історію. Він вперше злетів у 1968 році і відтоді став, по суті, нашим флагманом або головними крилами радянської цивільної авіації. За роки його експлуатації всі можливі технічні питання, проблеми і недопрацювання були ліквідовані. І, як кажуть експерти, його конструкція настільки «вилизана», що ніяких невідомих моментів його експлуатації вже не існує. Тому цей літак досить надійно експлуатувався і експлуатується донині. Це як раз і свідчить про те, що літак довів своє право на існування. Якщо у літака є якісь серйозні конструкторські недопрацювання, технічні недоліки, то такий літак швидко сходить з арени. Вдалі конструкції літають десятиліттями. До слова, про це мало хто знає, але знаменитий літак «Боїнг-747 Джамба», двоповерховий, всього лише на рік молодший за Ту-154. І цей літак теж досі літає, ба більше, модернізується і виробляється серійно. Інша справа, що літак Ту-154 вже серійно не виробляється, оскільки аеродинамічна схема цього літака не дозволяє далі задовольняти сучасні вимоги щодо екології, щодо викидів шкідливих речовин в атмосферу, щодо шуму на місцевості, економічності. Тому виробництво цього літака було завершено, але ніяк не тому, що йому так багато років. Якби ці вищезгадані питання можна було б вирішити, то він би і далі модернізувався і знаходився в серійному виробництві.

– А яка історія аварійності Ту-154?

– В історії Ту-154 була достатня кількість і аварій, і катастроф. Звичайно ж, потрібно рахувати не кількість катастроф, а кількість катастроф в перерахунку на загальний наліт цього літака. Якщо літак не літає, то, звичайно ж, з ним не відбуваються катастрофи. І, навпаки, чим більше літаків в експлуатації, ніж інтенсивніше вони літають, тим більше ймовірність виникнення того чи іншого інциденту, випадку, аварії або катастрофи. Якщо ви подивіться на ретроспективу попередніх 15 років, то ми побачимо, що всі катастрофи, які відбувалися з цим літаком, жодним чином не були пов'язані з його технічним станом або з самою конструкцією літака. Практично завжди це був людський фактор – помилка в експлуатації, помилка в пілотуванні, помилка в ухваленні рішень.

Про те, чому російська влада не хоче розглядати версію про теракт на літаку, що летів до Сирії, і про подальші наслідки російської участі в цьому військовому конфлікті радіо Свобода розповів політик Леонід Гозман:

– Чому вони відмовляються від версії теракту? Зрозуміло чому, тому що тоді це жертви війни. Колись верховний головнокомандувач сказав, що це абсолютно чудові навчання. Коли ми входили в Сирію, йшлося про те, що жертв там не може бути за визначенням, тому що ми бомбимо з якоїсь великої висоти. А в «ІДІЛ» немає відповідних ракет. І це буде абсолютно безпечна прогулянка. Я пам'ятаю перший репортаж з нашої бази, де чарівна, дуже симпатична молоденька дівчинка-кухарка розповідала, що вона готує льотчикам оладки. Все це було дуже зворушливо і мило. А я думав – а що буде, якщо цю базу захоплять, що буде з цією дівчинкою? Але говорили, що жертв не буде. Якщо це – теракт, то вже до наявних жертв війни, а їх уже під 300, якщо рахувати літак над Синаєм, додається ще майже 100 осіб. Звісно, вони цього не хочуть. Тому вони будуть відбиватися від цієї версії.

– А у вас є відповідь на запитання – для чого Володимиру Путіну ця війна?

– Я думаю, що він вже так довго при владі вже. Після такого довгого перебування при владі його головним завданням стає залишитися в історії. Мені здається, що він хоче залишитися в історії як людина, яка очолила антиамериканський світовий фронт, яка була великим геополітичним діячем, і збирачем російських земель, і будівельником «русского мира,» і Росія при ньому знову стала великою світовою державою, і він щось на кшталт Петра або Катерини. Я думаю, що він бачить себе в цьому ряду. Це абсолютно жахливо, зрозуміло. Можливо, Сирія була обрана для проведення маленької переможної війни для згуртування населення. Зверніть увагу, ін'єкція Криму вже давно перестала діяти. Коли Крим був приєднаний до Росії, то у переважної більшості населення Росії було свято з цього приводу. Зараз люди все одно вважають приєднання Криму правильним, це нікуди не поділося, але радість пішла, поступилася місцем озлобленню, відчуття ізоляції, ненависті до всіх.

– А які можуть бути наслідки участі в Росії у війні в Сирії?

– Крім вибухів і загибелі людей? Справа в тому, що війна в Сирії провокує гонку озброєнь куди серйозніше, ніж захоплення Криму. Сирія – це вже зовсім інше. Однією з причин краху Радянського Союзу було те, що він не витримав гонки озброєнь.

Зараз ми знову в неї втягнулися. У цьому сенсі варіант розпаду країни – це не просто якась божевільна страшилка, а це, на мою думку, один з реальних варіантів розвитку подій. Звичайно, війна в Сирії підштовхує до розпаду. Окрім того, купа наслідків, оскільки влада втрачає масу своїх позицій, то природна реакція на це.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода