На початку тижня на російських пропагандистських сайтах з'явилася тривожна інформація про збільшення лав «Кримського казачого союзу». При цьому самі кримчани зазначають: у разі збільшення доморощеного кримського «казацтва» репресії проти корінного народу Криму та інакомислячих можуть посилитися.
«У Криму ніколи не існувало традиційного «казачества», але час від часу про «казаків» доводилося чути, причому здебільшого з негативного боку. У старіших історичних оповіданнях, наприклад, зустрічалася інформація про те, як вони робили набіги на кримські землі. У новітній історії Криму, на жаль, про «казаків» і «казачество» також можна сказати більше негативного, ніж позитивного», ‒ розповідає в інтерв'ю Крим.Реалії голова Центральної виборчої комісії Курултаю кримськотатарського народу Заїр Смедляєв.
Заїр Смедляєв
За його словами, «казачество» сьогодні являє собою воєнізовану організацію, яка періодично намагається привласнити собі функції охорони громадського порядку, а часом використовується і для нагнітання міжнаціонального протистояння, в якому часто виявляється ініціатором конфліктних ситуацій.
Вандалізм на кладовищах, рейдерське захоплення будівель та споруд і навіть вбивства людей лишаються на їхній совістіЗаїр Смедляєв
«Представники різних «казачих» організацій в різний час були учасниками конфліктів як з кримськими татарами, так і громадянами інших національностей. Деякі з них відкрито протидіяли виділенню землі для кримських татар, які поверталися з місць депортації, брали участь в погромах тимчасових будівель на «Поляні протесту». Вандалізм на кладовищах, рейдерське захоплення будівель та споруд і навіть вбивства людей так і залишаються на їхній совісті», ‒ повідомляє Заїр Смедляєв.
Святкування російського Дня народної єдності в Сімферополі. Листопад 2014 року
Кримські татари відзначають: у «буремні 90-і» багато представників бандформувань вирішили уникнути покарання, змінивши малинові піджаки на галіфе з лампасами.
«Коли ж їх намагалися змусити відповідати за скоєні злодіяння, вони піднімали шум про нібито утиски їхніх прав «українськими фашистами». Найчастіше уникати покарання таким «казакам» допомагали проросійськи налаштовані працівники правоохоронних органів і правосуддя, які пізніше, масово зрадивши присязі, перейшли на роботу в аналогічні органи іншої держави», ‒ розповідає Смедляєв.
День міста в Сімферополі. 2015 рік
Згоден із Заїром ще один кримський татарин, Джеміль Сідеман, який нині проживає в США.
«Казачество» – в основному, це нащадки вертухаїв, енкаведистів, дітей колишніх партійних бонз, які їхали під кінець життя в Крим і отримували там житлоДжеміль Сідеман
«Так зване «казачество» в Криму складається з бандитів дев'яностих, яких на півострові була величезна кількість. В основному це нащадки вертухаїв, енкаведистів, дітей колишніх партійних бонз, які їхали під кінець життя в Крим і отримували там безкоштовне житло. Частина з них ‒ це нащадки офіцерів армії, флоту, спецслужб, які вийшли на пенсію, та й просто потомство злодіїв в законі, які теж переселялися до Криму. У дев'яності вони відкрито займалися бандитизмом у співпраці з міліцією, суддями, прокуратурою і навіть з СБУ. Потім, як тільки Путін став президентом Росії, всіх, хто лишився в живих бандитів переодягли в «казацьку» форму, посадили всією сім'єю на бюджетне фінансування, дали зброю і транспорт. Отаманів до них найчастіше привозили з материка, і багато хто з них не приховував того, що вони ‒ ФСБшники. При цьому вони працювали на Росію ще «при Україні», і після анексії Криму всі як один присягнули Кремлю», ‒ пояснює він.
Святкування російського Дня народної єдності в Ялті. Листопад 2014 року
Заїр Смедляєв підтверджує: так зване «казачество» завжди виконувало завдання Москви, і ще до війни стало активним співучасником багатьох антиукраїнських провокацій, включаючи пікет 26 лютого 2014 року біля стін Верховної Ради Криму.
З боку «керівництва» Криму навіть були спроби «законодавчого дозволу» вчинення ними злочинів з подальшою декриміналізацією статейЗаїр Смедляєв
«Потім деякі з цих організацій трансформувалися в так звану «народну самооборону Криму», яку пізніше назвали «народним ополченням». Воно фінансувалося за рахунок бюджету республіки Крим і поборів з підприємців, і було причетне до викрадень і вбивств людей. Саме вони в березні 2014 року вивозили з Центральної площі Сімферополя Решата Аметова, який пізніше був знайдений мертвим, зі слідами звірячих катувань. Члени цих формувань брали участь в рейдерських захопленнях банків та інших об'єктів підприємницької діяльності на території Криму. При цьому з боку «керівництва» Криму навіть спостерігалися спроби «законодавчого дозволу» вчинення ними злочинів упродовж декількох місяців з їх подальшою декриміналізацією», ‒ розповідає Заїр.
Справді, якщо зайти на один з «казацких» сайтів, можна побачити, що членів новоявлених громад постійно залучаються до охорони громадського порядку то при проведенні культурно-масових заходів, то під час «виборів», а в деяких районах навіть створюють спеціальні «казачі» патрулі, метою яких офіційно є попередження та виявлення злочинів. Таким чином воєнізованим загонам з сумнівною репутацією безпосередньо делегуються функції правоохоронних органів. При цьому, за словами кримських татар, злочини, вчинені самими «казаками», ніхто не прагне розслідувати.
«Розуміючи, що за всі злочинні дії «самооборони», зокрема і незаконне її фінансування, рано чи пізно доведеться нести кримінальну відповідальність, її учасники зараз активно «замітають сліди», організовуючи перетікання з однієї організації в іншу. Цілком можливо, що вони в черговий раз піднімають питання про збільшення «казацьких» лав саме для того, щоб уникнути покарання», ‒ припускає Заїр Смедляєв.
Оригінал ‒ на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»