Берлін – Після теракту в центрі Берліна з численними жертвами (12 людей загинуло і близько 50 поранені внаслідок наїзду вантажівки на різдвяний ярмарок) країна перебуває напередодні великих змін, котрі матимуть наслідки для європейської спільноти. У цьому переконаний український історик, професор Берлінського університету Андрій Портнов. Він побував на цьому різдвяному ярмарку за кілька годин до трагічної події, звернувши увагу на велике скупчення відвідувачів і зауваживши, що це може бути небезпечно. Для Радіо Свобода професор ділиться спостереженнями щодо можливостей попередження терактів.
– Чи можна було передбачити цей терористичний напад?
У мене склалося враження, що, принаймні, ті люди, які аналізують сучасну політичну ситуацію, справді очікували щось подібне
– За моїми спостереженнями і з розмов з німецькими колегами та друзями, у мене склалося враження, що, принаймні, ті люди, які аналізують сучасну політичну ситуацію, справді очікували щось подібне. Також я і деякі німецькі колеги говорили із застереженнями, навіть з певним острахом про те, що коли таке станеться у Німеччині, то це матиме дуже негативні суспільні наслідки. Певною мірою негативніші, ніж у Франції, оскільки там упродовж останніх десятиріч сталося багато терористичних нападів, тож суспільство виробило певні способи реагування на них. Чи це так – невдовзі покажуть президентські вибори.
– Німеччина як одна з найвпливовіших країн ЄС реалізовує приязну політику щодо іноземців. Чи зміниться вона у зв’язку з нападом на різдвяний ярмарок?
Те, що сталося у Берліні на різдвяному ярмарку, не просто трагедія, це певний тест і виклик для німецьких еліт і суспільства
– Загалом я погоджуюся з моїми колегами, що було б великою ілюзією, ніби Німеччина може залишитися осторонь від цього, тому що вона нині є найбільшою і провідною країною ЄС. Те, що сталося у Берліні на різдвяному ярмарку, не просто трагедія, це, безперечно, страшна біда сама собою, але також певний тест і виклик для німецьких еліт і суспільства: як вони відтепер справлятимуться з цією новою ситуацією.
Про зміну політики
– На Вашу думку, як діятимуть політичні еліти і якою буде реакція суспільства?
Наслідки можуть бути такі, як ми спостерігаємо у Франції
– Якщо говорити про практичну сферу, то наслідки можуть бути такі, як ми спостерігаємо у Франції. Я, до речі, був торік у Франції через кілька днів після терактів у Парижі і бачив, що означає відновлений прикордонний контроль. Такий можна дуже добре уявити у Німеччині – тимчасово чи на триваліший час. Я бачив також, що у Парижі і в інших великих містах неодмінно слід пред’являти посвідчення особи при вході до публічних місць, приміром, у бібліотеки. Або відкривати сумки, коли заходиш у великий супермаркет, коли купуєш споживчі товари. І я гадаю, що подібні питання будуть усерйоз принаймні обговорюватися у Німеччині. Такі речі не є розв’язанням проблеми, але вони створюють видимість того, що влада підвищує заходи безпеки. Я гадаю, що німецьке суспільство потребує таких наочних прикладів того, що його безпека краще дотримується.
Кордони, перевірки, посилені поліцейські патрулі та інше не вирішують проблему тероризму
Але зрозуміло, що всі ці заходи: кордони, перевірки, посилені поліцейські патрулі та інше – не вирішують проблему тероризму як таку. Оскільки це не тільки і не стільки проблема того, що люди приїжджають зі злими намірами на Захід, а й велика внутрішня проблема ЄС.
– І як німецьке суспільство розв’язуватиме внутрішню європейську проблему міграції?
– Поки що не бачу глибоких дискусій щодо того, як саме це робити. Натомість я переконаний, що нині у контексті виборів, котрі в Німеччині вже зовсім невдовзі відбуватимуться, ми почуємо багато популістських заяв не лише від досить нової партії AfD («Альтернатива для Німеччини»). Від цієї партії – то це зрозуміло. Йтиметься про те, що потрібно обмежити міграцію, посилити прикордонний контроль, а також, що у ФРН забагато іноземців та інше. Відтак я боюся, що така популістська риторика знаходитиме щоразу все більше прихильників. Адже це логіка, якою послуговувалися політики під час «Брекзиту» – виходу Британії з ЄС, логіка успіху французьких правих. Тобто логіка у певному сенсі ізоляціонізму. Логіка, за якою треба будувати політичний проект, політичне майбутнє в рамках національного «тіла», тобто Франції, Великобританії чи Німеччини. І нам треба остерігатися всього, що приходить ззовні. Тому я гадаю, що така хвиля ізоляціонізму, яка є глобальна, котра зачепила також США та інші країни світу, дійде також і до Німеччини. А тоді може бути цікава ситуація. Адже у післявоєнний час, я маю на увазі після Другої світової війни, німецькі політики з такими політичними силами ніколи не стикалася. Отже, це нова ситуація для країни, для Анґели Меркель, для її опонентів і для соціал-демократів. Тому я вважаю, що це буде захопливий і водночас сумний передвиборчий процес. Це стане, як я вже сказав, своєрідним тестом для суспільства і для німецьких ЗМІ. А також і для кожного німця, котрий піде на вибори і голосуватиме залежно від того, чи почуватиметься він чи вона безпечно у такій Німеччині.
Я боюся, що дуже багато політичних сил намагатимуться грати на тому, що: «Ні, ми не почуваємося безпечно»
Я боюся, що дуже багато політичних сил намагатимуться грати на тому, що: «Ні, ми не почуваємося безпечно». А отже, треба знову-таки сказати «ні» сучасному політичному мейнстріму, тобто провідним партіям. Це створює дуже серйозну ситуацію, оскільки німецька економіка, німецька політична система – найпотужніша в ЄС. А це негайно матиме вплив на всю спільноту.
Про «особу певної національності»
– А Ви почуваєтесь у безпеці? Ви ходитимете на велелюдні ярмарки у Берліні?
Я випадково дорогою додому опинився напередодні на тому самому ярмарку, де стався теракт, і піймав себе на думці, що слід уникати таких місць
– Передусім маю пояснити. Я не є великим прихильником різдвяних дійств. Чому? На мою думку, вони є показовим і водночас сумним прикладом екстремальної комерціалізації зимових свят. Я випадково дорогою додому опинився напередодні на тому самому ярмарку, де стався теракт, і піймав себе на думці, що слід уникати таких місць. По-перше, тому що, на жаль, такі скупчення людей напередодні свят несуть підвищену загрозу, зокрема таких подій, що сталися у Берліні. По-друге, тому що цей дух комерціалізованого Різдва мене не надихає і не цікавить. Водночас не вважаю, що в Берліні віднині стало небезпечніше, ніж було дотепер. Цього відчуття у мене немає. Можливо, через те, що я маю український досвід, досвід інших країн.
Для багатьох моїх німецьких сусідів тут усе-таки це відчуття небезпеки є чимось таким, що відтепер зростатиме
Але я вважаю, що для багатьох моїх німецьких сусідів тут усе-таки це відчуття небезпеки є чимось таким, що відтепер зростатиме. Мене найбільше і лякає не сама небезпека як така. Адже, будемо відверті, сьогодні Берлін – набагато безпечніше місце, ніж Київ, я вже не кажу про прифронтову смугу на Донбасі чи про Сирію, чи багато місць в Ізраїлі. Але, коли багато людей починають жити з відчуттям небезпеки, це і є вже небезпека сама собою. Цього саме я побоююся. Люди значною мірою проектують свої страхи на власну поведінку. Чого я ще побоююся – це поширення такої ідеї, що треба боятися чи уникати товариства людей, які мають вигляд, як… Тут може з'явитися список: «мусульмани», «сирійці», «біженці». Нині у берлінському метро постійно в кожному вагоні їдуть люди, котрі мають «такий» вигляд. То я насправді дуже б не хотів, щоб вони якимсь чином відчули це нове ставлення німців до них. А щодо відчуття небезпеки, то у мене немає відчуття, що в Берліні стало набагато гірше чи краще, ніж було, скажімо, торік.