Бюджетні баталії: Рада готується розглядати державний кошторис на 2017 рік

Верховна Рада планує у вівторок, нехай і пізно вночі, ухвалити держбюджет на 2017 рік. Хоча і не всі парламентарі вірять, що це можна встигнути. Станом на восьму годину вечора депутати лише ухвалили зміни до Бюджетного кодексу. Попереду ще зміни до Податкового кодексу та, ймовірно, ще одна спроба проголосувати за спецконфіскацію. Депутати вирішили працювати до вичерпання порядку денного.

​Ще зранку депутати розділитись на «оптимістів» та «скептиків». Перші запевняли, що у вівторок вдасться ухвалити держбюджет. Від успішного голосування саме 20 грудня, до канікул МВФ, залежав транш. Другу важливу для цього умову – питання «Приватбанку» – Київ уже виконав.

«Думаю, ми сьогодні матимемо державний бюджет України. Мабуть, десь до півночі», – говорив депутат від «Блоку Петра Порошенка» Олексій Гончаренко.

Інша ж група депутатів висловлювала впевненість, що кошторис буде «під ялинку» – в останній робочий четвер цього року:

«Коли вже завтра треба на літак, і кудись-десь тікати на Новорічні свята», – так депутат від «Народного фронту» Вікторія Сюмар пояснила логіку багатьох своїх колег.

Хто як голосуватиме?

Голосувати за держбюджет та ключові закони прийшли 374 депутати – це значно більше, ніж у середньостатистичний день. Проте згоди між фракціями не було. «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт» висловили готовність голосувати. А останній навіть «переступив» через свої обіцянки ігнорувати держбюджет, поки не ухвалять спецконфіскацію.

Натомість, «Батьківщина» та «Опозиційний блок» наперед відмовились голосувати. «Самопоміч» та «Радикальна партія» не робили гучних заяви та впродовж дня озвучували численні вимоги.

А от «Воля» та «Відродження» мають «золоту акцію», за словами інших парламентарів. Коаліція до останнього домовлялась із ними про голоси за держбюджет.

Бюджетний і Податковий кодекси

Спершу депутати мали проголосувати за бюджетоутворюючі законопроекти. Тобто, зміни до Бюджетного і Податкового кодексів. Без цих законів, пояснювали парламентарі, не можна точно розрахувати видатки і доходи кошторису.

Через кілька годин дискусій депутати ухвалити деякі зміни до Бюджетного кодексу щодо удосконалення складання та виконання бюджетів. Найбільше обговорень викликали освітня та медична субвенції, передачі на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів компенсації за пільговий проїзд громадян, утримання закладів профтехосвіти, зарахування до місцевих бюджетів екологічного податку.

Зміни до Бюджетного кодексу не зашкодять місцевим бюджетам – Гройсман (відео)

Прем’єр Володимир Гройсман переконував депутатів: децентралізація не постраждає. Навіть навпаки: за розрахунками, у наступному році місцеві бюджети зростуть на третину чи чверть.

«Місцеві бюджети будуть повністю наповнені. Буде зростання ще на 25% місцевих бюджетів, як мінімум», – говорив прем’єр.

Гройсман також наголосив, що судові збори й інші платежі не будуть прив’язані до збільшеної вдвічі мінімальної зарплатні.

Депутати також ухвалили однин із законопроектів, що вносить зміни до Податкового кодексу. Найбільш дискусійними моментами стали підвищення акцизів, введення касових апаратів для дрібних продавців магазинів побутової техніки. А розгляд законопроекту, що мав би передати від Держаної фіскальної служби до Міністерства фінансів функцій адміністрування усіх даних – відклали на деякий час. Утім, спікер Андрій Парубій запевнив, що його розглянуть найближчим часом.

Гроші від спецконфіскації врахували, а закон не ухвалили?

Вранці у вівторок депутати не змогли поставити на порядок денний черговий варіант законопроекту про спецконфіскацію. А 40 мільярдів гривень, які можна було би отримати від такого цивільного вилучення коштів, уже були закладені до проекту держбюджету. Половина з цих грошей мали піти на національну безпеку й оборону, а решта – на соціальну допомогу.

«Народний фронт», ініціатор законопроекту, пропонував скоротити витрати на утримання апарату чиновників, щоби таким чином компенсувати ті мільярди гривен. А заступник голови фракції «Блоку Петра Порошенка» Ігор Кононенко апелював, що нічого скорочувати і урізати не потрібно – закон про спецконфіскацію можна ухвалити і в наступному році. Схоже, на чиновницькому апараті дійсно не планують економити: до другого читання врахували правку про додаткові 511 тисяч гривень на роботу апарату Верховної Ради.

У проекті Держбюджету передбачені доходи на рівні 721 мільярда гривень, витрати – 790 мільярдів гривень. Граничний рівень дефіциту – 77,5 мільярдів гривень.

У проекті також передбачено підняття рівня мінімальної зарплати до 3200 гривень із 1 січня 2017 року. На підвищення зарплат працівникам бюджетної сфери виділено понад 28 мільярдів гривень.

У проекті Держбюджету уряд заклав 3% росту ВВП протягом наступного року.