Чому Коломойський не зберіг«Приватбанк»? (Огляд преси)

Для українського парламенту настав час фінального ривка – сьогодні Верховна Рада відкриває останній пленарний тиждень цього року. Головна проблема, яку мають вирішити депутати – бюджет-2017. Газета «Сегодня» дізнавалася, чи ухвалять цього тижня держкошторис і що цьому може перешкодити. Заголовок статті – «Останній ривок: бюджетний тиждень».

Чи обов’язково було націоналізовувати «Приватбанк»? Про це розмірковують експерти газети «День». Вони наголошують, що причиною націоналізації стала невиважена кредитна політика банку, що призвела до втрати фінустановою капіталу. Чому Ігор Коломойський не зберіг«Приват», який має такий потужний і відлагоджений інструментарій? Можливо, була якась інша проблема в тому, що акціонерами виводилися ресурси? – припускають газетярі. А можливо, це все тому, що власник передбачав, чим це все закінчиться? – припускають журналісти «Дня». Стаття називається – «НЕприватна історія «Приватбанку».

Після оголошення про націоналізацію «Приватбанку» можуть виникнути збої з виплатами, припускає «Газета по-українськи». Найбільша небезпека – паніка. Ситуація розвивається швидко, а у населення низький рівень фінансової грамотності. До того ж, люди не довіряють владі. Тому масштаб паніки буде прямо пропорційний недовірі. Через це можуть бути і коливання курсу долара, попереджає «Газета по-українськи».

А ось експерт газети «Сегодня» переконаний, що «Приватбанк» через пару років знову стане приватним. Головне питання – в ціні. На докапіталізацію піде майже 150 мільярдів гривень. Зараз ніхто не буде платити таких грошей за український банк, переконують експерти. Тому держава буде зменшувати «Приват» для вирішення двох проблем – виключити ситуацію з монополією і знизити вартість продажу.

«Наган у кишені українця» – у статті під таким заголовком газета «Україна молода» порушує проблему узаконення вільного продажу зброї в країні. Видання переконує, що більшу частину лобістів вільного ринку зброї становлять особи, які є агентами інтересів кримінальних кіл. Скажімо, олігархів та інших представників великого (кримінального чи напівкримінального) бізнесу, рейдерських груп, місцевих удільних владних князьків та специфічних груп, які контролюють нелегальний бізнес, скажімо, видобуток бурштину. Всі ці владні, позавладні та взагалі кримінальні групи пов’язує одне бажання – мати власні кишенькові армії, які силою сприятимуть їхньому збагаченню, переконує газета.