Україна може покладатися на ЄС, водночас українські громадяни очікують змін на краще – Моґеріні

Брюссель – Націоналізація «Приватбанку» не обійшла стороною й дискусії засідання Ради асоціації Україна-ЄС, яке 19 грудня відбулося у Брюсселі. Урядовці з Києва і представники євроустанов та Європейського інвестиційного банку підписали цілу низку угод, зокрема щодо реформування державної служби, допомоги українським освітянам, а також для збільшенення комфорту перепускних пунктів на кордонах зі співдружністю.

​Перехід «Приватбанку» у державну власність наклав свій відбиток і на підсумки й плани українсько-європейської взаємодії, які підбивали в понеділок у Брюсселі. При цьому перший віце-прем’єр-міністр України та міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, заявляв про стовідсоткові гарантії того, що люди не втратять своїх коштів, бо все відбувається прозоро і з відповідальністю.

Степан Кубів

«Ми є відповідальні – не тільки політики – ми відповідальні люди перш за все. І розуміємо долю «Приватбанку», яка на сьогодні є щодо фізичних осіб-вкладників, щодо малого й середнього бізнесу й щодо зовнішніх зобов’язань. Було ухвалене рішення за конкретною програмою. Кожна фізична особа, вкладник «Приватбанку» має гарантоване державою 100-відсоткове повернення. Юридичні особи, малий і середній бізнес мають абсолютні гарантії повернення своїх коштів», – запевнив віце-прем’єр у безперебійності роботи банку, додаючи, що перехід власності проводився на базі оцінок міжнародних фінансових установ.

Із боку Євросоюзу, тим часом, на адресу українського уряду нині лунало чимало похвал, зокрема у безпрецедентності реформ під час російської агресії, яка й нині забрала життя українських вояків. Голова європейської дипломатичної служби Федеріка Моґеріні наголосила на появі результатів тимчасового застосування зони вільної торгівлі, яка за останній рік на понад 40 відсотків збільшила товарообіг. «Україна може покладатися на ЄС, водночас українські громадяни очікують змін на краще», – каже Моґеріні.

Федеріка Моґеріні

Реформування має тривати – Моґеріні

«Безумовно, залишається чимало викликів, – заявила високий представник ЄС із зовнішньої політики та безпеки. – Саме тому робота із реформування має тривати. Причому вирішальним є перехід від ухвалення законів до повної імплементації цих реформ. Адже саме цього вимагали всі українці три роки тому, на початку демонстрацій на Майдані».

Як заявляють українські урядовці, представники Євросоюзу нині знову підтвердили намір скасувати візовий режим для громадян України.

По завершенні засідання Ради асоціації віце-прем’єр-міністр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе запевнила: «Ми ще раз почули підтвердження він наших колег, що Україна виконала всі свої зобов'язання і м’яч на їхній половині поля. Сподіваємося, що бюрократичні процедури з механізмом зупинення, від якого узалежнюється наш «безвіз», нарешті завершаться».

Іванна Климпуш-Цинцадзе

Водночас із Брюсселя українські урядовці повертаються до Києва із низкою підписаних угод. Зокрема, фінансовий договір на 104 мільйони євро для допомоги в реформі державного управління. Іванна Климпуш-Цинцадзе додає, що це ще не все. Скажімо, підписані ще й угоди щодо транскордонної співпраці.

«Ці угоди мають нам допомогти налагодити роботу на пунктах перетину між Україною та ЄС, щоб вони працювали інфраструктурно, – каже вона. – Коли нарешті запрацює «безвіз» люди зможуть комфортніше себе почувати на пунктах перетину. З Європейським інвестиційним банком ми підписали угоду, яка підтримує освіту: університети, енергоефективність та наукові лабораторії в них. А також це допомога українській залізниці».

ЄІБ моніторитиме використання грошей

Загалом, як пояснила Федеріка Моґеріні, Україна і Європейський союз, а точніше, Європейський інвестиційний банк нині домовилися щодо надання Києву близько 600 мільйонів євро в рамках загального пакету фінансової підтримки ЄС, що складає 3 мільярди євро.

Упевненість, що ці гроші в Україні будуть використані за призначенням, висловив у інтерв’ю Радіо Свобода віце-президент Європейського інвестиційного банку Вазіл Гудак.

«Ці гроші йдуть не в «чорну діру» чи бюджету, а на окремі проекти, – пояснив заступник голови ЄІБ. – Це нам надає можливість визначити й простежити за рухом цих коштів. До того ж, ми залучені на різних етапах проектів: і коли вони готуються, і під час ухвалення, і, звичайно, коли проекти завершуються, ми проводимо моніторинг грошового використання».

У Брюсселі в понеділок також відбулася Конференція з питань стратегічного енергетичного партнерства Україна-ЄС, де українську сторону представили компанії «Нафтогаз України», «Енергоатом», «Укренерго» та інші.