Перші вибори ОТГ: людям цікаво, але є проблеми

Низький рівень членів комісій та низьку поінформованість виборців окреслюють як проблеми перших виборів 41 об’єднаної територіальної громади, що відбулися 11 грудня в 13 регіонах країни. Там обирали сільські, селищні і міські ради та їхніх голів. У громадянській мережі «Опора» звертають увагу на досить високу явку учасників голосування. Найбільше на дільниці прийшло жителів Волині та Рівненщини.

​Більше десятка сіл Демидівського району Рівненської області, якими досі керували з кількох сільрад, обрали собі єдиного голову. Тепер життя Боремельської об’єднаної територіальної громади (ОТГ), – а це 2630 виборців, – в руках 50-літнього Віктора Кореня. За нього проголосували 56% тих, хто цієї неділі завітав на дільниці. А ще – 14 депутатів, які повинні представляти інтереси кожного села у Раді нової об'єднаної територіальної громади.

Голосували активно, бо знали за кого

За інформацією мережі «Опора», яка є офіційним спостерігачем на цих виборах і упродовж двох місяців відстежувала їхній перебіг, виборці на Рівненщині дощової погоди не злякалися і забезпечили явку у майже 62%. У них – друге місце після волевиявлення на Волині.

Попри те, що до виборів в «Опорі» фіксували проблеми з інформуванням виборців та низьку вмотивованість, люди таки прийшли на дільниці. Передовсім завдяки активності самих кандидатів, які спілкувалися з електоратом напряму, вважають в «Опорі», що, власне, і називають специфікою цих виборів.

«Явка говорить про те, що людям це цікаво, – зазначає представник «Опори» Анатолій Бондарчук. – Там усього три тисячі виборців. Це небагато, тому специфіка кампанії теж своя. Там, зрозуміло, білбордів немає, великої кількості друкованої агітаційної продукції там немає. Якщо якісь кандидати робили там якісь листівки, то це по мінімуму».

Анатолій Бондарчук розповідає, що виборчі округи – це близько 200-300 виборців. «Це можна прийти і з усіма прямо поспілкуватися, – додає представник «Опори». – На таких виборах більше використовувалися прямі комунікації, прямі контакти з виборцями, а не якісь листівки».

До Боремельської ОТГ увійшли одинадцять населених пунктів Боремельської, Золочівської та Малівської сільських рад. За Законом України «Про місцеві вибори», голосування проводилися за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія громади. А голів таких рад обирали за мажоритарною системою відносної більшості.

Відтак у Боремельській ОТГ переміг безпартійний самовисуванець Віктор Корінь. За нього проголосували 897 виборців. Найближчий його конкурент Михайло Марчук отримав 589 голосів. На посаду голови ОТГ також претендували заступник голови Демидівської районної ради Віталій Конський, фермер-підприємець із села Золочівка Віталій Грицюк.

Як розповів керуючий справами оргвідділу Демидівської районної ради Анатолій Бондар, результатом голосування в райраді не здивовані. Пояснює, що новоспечений голова вже зарекомендував себе як ініціативний керівник на посаді голови Малівської сільради, тому люди і підтримали його.

«Він має досвід, давно працює. Організаційні питання вирішує чітко, енергійний», – додає Анатолій Бондар.

А що після виборів?..

Так само добре, сподівається представник районної ради Анатолій Бондар, Віктор Корінь впорається і з тонкощами та труднощами адміністративно-територіальної реформи.

«В найближчі місяці особливо нічого не зміниться. Буде ще перехідний період, в який вони будуть ще зв’язані з районним центром, з Демидівкою. Але фактично на майбутнє це дасть змогу отримувати їм більше податків і мати більшу можливість реалізовувати якісь свої цілі», – пояснює він.

«Звичайно, вони не зможуть в себе організувати всі установи, заклади створити нові. Вони будуть заключати з Демидівкою договір про співпрацю, – додає Анатолій Бондар. – Закон дозволяє профінансувати свою частинку від кількості свого населення. Будемо сподіватися, що буде краще».

Власне, фінансова автономія має стати найочікуванішим результатом цієї адміністративно-територіальної реформи, каже Анатолій Бондар. Принаймні сподівається, що вже найближчим часом це суттєво розв’яже руки головам новоутворених громад.

Наразі ж, додає, селяни не до кінця розуміють мету цих змін і неабияк стурбовані іншим: що буде замість сільрад? Куди приходити, скажімо, за довідками? На що представник громадської мережі «Опора» Анатолій Бондарчук пояснює, що невдовзі на селян чекає іще одне волевиявлення: «Будуть оприлюднені офіційні результати, буде скликана перша сесія і десь уже в процесі вони фактично ухвалюють рішення, що треба обрати старост. Будуть так само створені виборчі дільниці, але, наприклад, у Боремлі буде свій староста, в Набережному – свій староста».

Поки у кожному селі громади оберуть старосту, новоспечені голова та депутати громади об’єднаної щонайперше повинні подбати про бюджет: порахувати, чи вистачить грошей на освіту, медицину, ремонт шляхів тощо.

«Вибори у Млинові можуть бути напруженими» – експерт

І якщо значних порушень виборчого законодавства 11 грудня спостерігачі від «Опори» на Рівненщині не зафіксували, від голосування, яке має відбутися вже через тиждень, чекають «сюрпризів». 18 грудня вибори відбудуться зокрема у трьох громадах Млинівського та Корецького районів цієї області.

Найзапеклішу боротьбу Анатолій Бондарчук очікує саме за посаду голови селища Млинів. «Там є кілька кандидатів, які вклали в цю кампанію серйозні кошти, і там, я думаю, боротьба буде серйозніша, – зазначає представник «Опори». – Там і технології інші використовувалися: від «джинси» в місцевих ЗМІ до залучення до агітації неповнолітніх, розміщення своєї продукції в місцях, де це заборонено, друку агітації не з виборчого фонду. Чимало таких фактів говорять про те, що вибори там можуть бути дуже напружені».

Тим часом у звіті «Опори», який з’явився на її офіційному сайті, все ж йдеться про низку виявлених порушень, як під час голосування, так і під час підрахунку голосів. В «Опорі» називають низку причин, зокрема – незадовільний рівень компетенції членів виборчих комісій, недоліки в організації виборів та їхньому матеріально-технічного забезпечення, низьку поінформованість виборців.

Відтак і явка у різних регіонах України суттєво відрізнялася. Найактивніше проголосували на Волині (65,2%), Рівненщині (61,25%) та Вінниччині (57,7%). Найменш активними були виборці на Херсонщині та в Чернівецькій області. Там на дільниці прийшли заледве 36 % виборців.

Наступне місцеве волевиявлення – вже за тиждень. Владу обиратимуть 143 громади.