Адвокат Іван Павлов, який представляє інтереси визнаної у Росії винною в шпигунстві жительки Сочі Оксани Севастіді, наполягає на її звільненні. Севастіді засуджена до семи років позбавлення волі за звинуваченням у державній зраді за те, що влітку 2008 року, незадовго до війни з Грузією, відправила своєму знайомому смс-повідомлення про поїзд з російською військовою технікою, який рухається в бік Абхазії. Вирок був винесений ще в березні, але досі про нього не повідомлялося. За даними правозахисників, в крайовому суді Краснодара зараз розглядаються ще три подібні справи, які веде один суддя – Володимир Кобзєв. Оксана Севастіді відбуває покарання в ІК-3 Івановської області.
У листопаді 2014 року за аналогічних обставин була засуджена жителька Сочі Катерина Харебава. Її звинуватили в шпигунстві і засудили до шести років позбавлення волі. Обвинувачення заявило, що вона передала секретні відомості військовому представнику Грузії. Захист наполягає, що жінка надіслала смс про пересування російської техніки в бік Абхазії своєму приятелеві і не є шпигуном. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Катерину Харебаву політв’язнем.
За даними «Медузи», справи Севастіді і Харебави розглядав один той же суддя – Володимир Кобзєв.
За даними ЗМІ, Оксана Севастіді бачила чоловіка, якому відправила смс, всього двічі в житті. Це Тимур Бускадзе, співробітник грузинської митниці. При цьому він сам був ініціатором листування, повідомляє «Московський комсомолець». У квітні 2008 року Оксана, яка сиділа вдома за комп’ютером, отримала повідомлення від Бускадзе: «У вас що, танки стоять на платформі?». Вона відправила у відповідь смс такого змісту: «Раніше стояли, зараз не знаю». Про справу Оксани Севастіді Радіо Свобода розповів її адвокат Іван Павлов:
Іван Павлов
Кожне з цих смс-повідомлень складається з 60-70 символів. Як в ці 60-70 символів можна укласти відомості, які експерти Генерального штабу трактують як державну таємницю, незрозуміло
– Насправді, йдеться про два смс-повідомлення, вони були надіслані ще у 2008 році. Одне – в квітні, інше – в липні. Все одно йдеться про події, які відбулися до того, як почалася серпнева війна, але це жодним чином не зменшує ступінь абсурду самого звинувачення. Кожне з цих смс-повідомлень складається з 60-70 символів. Як в ці 60-70 символів можна укласти відомості, які експерти Генерального штабу трактують як державну таємницю, незрозуміло. Крім того, у нас, відповідно до закону про державну таємницю, до такої належать відомості, що захищаються. Тоді як експерти могли оцінити таємність інформації, яку видно неозброєним оком? У нас дуже великі питання, і ми сподіваємося знайти відповіді. Але для цього доведеться провести апеляційне засідання Верховного суду Росії.
– Які перспективи оскаржити вирок?
– Адвокат, який працював в справі Севастіді в суді першої інстанції, з незрозумілих поки для нас причин пропустив строк на апеляційне оскарження вироку, і нам зараз довелося звернутися в Краснодарський крайовий суд з клопотанням про поновлення цього строку з поважних причин. Севастіді направила скаргу до Адвокатської палати Краснодарського краю на свого колишнього адвоката, стверджуючи, що вона сама просила його оскаржити цей вирок. Але справа в тому, що, незалежно від прохання підзахисного, адвокат зобов'язаний оскаржити обвинувальний вирок, якщо він наполягав на виправданні. І тут, звичайно, нашому колезі доведеться відповісти на низку питань, які можуть виникнути у членів кваліфікаційної комісії Адвокатської палати Краснодарського краю.
– Тобто цим пояснюється те, що вирок було винесено в березні, а розмови про нього пішли тільки зараз?
– Так. Організація «Меморіал» виявила в одній з колоній Оксану Севастіді і звернулася в «Команду 29», з тим щоб ми взялися за її захист.
– А як взагалі з’ясувалося, що Оксана Севастіді відправляла ці смс-повідомлення?
Як це з’ясувалося. Швидше за все, шляхом перехоплення цих смс. Повідомлення були відправлені у 2008 році, а порушення кримінальної справи та арешт Севастіді відбулися лише в січні 2015 року
– Хороше запитання – як це з’ясувалося. Швидше за все, шляхом перехоплення цих смс. Чому так багато часу знадобилося на те, щоб надійшла якась реакція? Повідомлення були відправлені у 2008 році, а порушення кримінальної справи та арешт Севастіді відбулися лише в січні 2015 року. На ці питання ми відповімо тоді, коли ознайомимося з матеріалами кримінальної справи, і я сподіваюся, це буде найближчим часом. На жаль, в Краснодарі нам поки так і не змогли надати доступ до матеріалів справи, але це було викликано технічними причинами. Сподіваємося, що найближчим часом ці причини будуть усунені, і нам нарешті дадуть ознайомитися з кримінальною справою.
– Ви вже згадали про абсурдність звинувачень, на Ваш погляд. А Вам вдалося вже якимось чином поспілкуватися з представниками обвинувачення? Адже вони все-таки повинні хоча б спробувати дати якісь раціональні пояснення, чому вони звинуватили Оксану Севастіді в державній зраді?
– Я 20 років вже практикую, і у мене немає жодних сумнівів щодо того, що органи, які здійснюють кримінальне переслідування, будуть комусь щось пояснювати, тим більше в такій ситуації. Не було ніяких пояснень у справі Світлани Давидової, як ми пам'ятаємо, однак це не завадило тримати протягом трьох тижнів Світлану в Лефортово, і тільки після того, як у справу увійшли незалежні адвокати і було залучено велику суспільну увагу, Світлану вдалося звільнити, а потім, коли почали розбиратися, тут вже і органи попереднього слідства прийшли до висновку про відсутність складу злочину і припинили цю справу.
– Повернемося до справи Севастіді. Якщо я правильно розумію, йшлося про потяг з російською військовою технікою, який рухався у бік Абхазії, хоча ці бойові дії відбувалися в Південній Осетії?
Одна смс була відправлена в квітні, друга – в липні, тобто до серпневих подій 2008 року. Якщо російська сторона говорить про те, що ніякої підготовки до війни не було, то в такому випадку мотивувальна частина вироку ще більш абсурдна
– Ми знаємо, що якісь дії також були і в Абхазії, але все-таки і в Осетії, і в Абхазії це було в серпні 2008 року, а тут одна смс була відправлена в квітні, друга – в липні, тобто до серпневих подій 2008 року. Крім того, за заявою російської сторони, ніякої підготовки до цього не було, але ось вирок, принаймні, свідчить про зворотне. Тому, якщо російська сторона говорить про те, що ніякої підготовки до війни не було, то в такому випадку мотивувальна частина вироку ще більш абсурдна.
Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода