«Кров і золото» контрабанди в «сірій зоні» на Донбасі (світова преса)

В світовій пресі є кілька публікацій про корупцію. Так, зокрема, є розслідування фактів контрабанди у «сірій зоні» поблизу лінії розмежування на сході України. Також є публікації про те, наскільки чесно й прозоро проводяться тендери на закупівлю військової техніки для Збройних сил України. І в Гамбурзі відбувається Рада міністрів закордонних справ ОБСЄ, де серед головних тем – ситуація в Україні і конфлікт на Донбасі.

Видання The Interpreter пише про корупцію поблизу лінії розмежування на Донбасі в статті під заголовком: «Кров і золото: контрабанда та вбивства у «сірій зоні» України».

В статі говориться, що нині, коли активні бойові дії припинилися, а обстріли та спорадичні сутички нагадують Першу світову війну, де-факто кордон України з незаконними маріонетковими утвореннями проходить через зруйновану та переважно тепер незаселену ділянку землі, де правлять бойові ватажки та бандити.

«Це рай для злочинців», – зазначає видання, додаючи, що тисячі озброєних і погано оплачуваних молодих вояків, яким немає чим зайнятися, є втягнутими в контрабанду через часто погано позначену лінію і терени, які називають «сірою зоною». І це стало масштабним заняттям з кривавим корумпованим ефектом, який матиме далекоглядні наслідки.

Для боротьби з контрабандою Україна створила систему мобільних груп – маленьких, змішаних груп, куди увійшли військові, працівники СБУ, ДФС, прикордонники та волонтери.

«В той час як цим командам бракує підтримки та спорядження, їм вдається відстежувати та переривати контрабанду через лінію фронту, бо сталі блок-пости, на яких перебувають прикордонники, не змогли до цього впоратись з цим завданням», – пише The Interpreter.

Видання зазначає, що мобільні групи постійно піддаються тиску, погрозам, перешкодам, а то й стають жертвами людей в уніформах з обох боків, які втягнуті в контрабанду.

Товаром для контрабанди є все, але переважно медикаменти з наркотичними властивостями, а також ювелірні вироби, оскільки на Донбасі ця галузь була розвинутою і перебувала під сумнівним контролем.

«Злочинний промисел уздовж лінії фронту не лише збагачує ватажків бойовиків та бандитів на окупованій частині, але також компрометує деяких вояків, які захищають українські позиції та їхніх командирів, шкодячи національній безпеці України», – пише видання.

Також це шкодить загальній боротьбі з корупцією в Україні, бо контрабанда в «сірій зоні» створює беззаконня або, як пише видання, «бєспрєдєл», що є найбільшою перешкодою, яка постала перед Україною на її шляху відходу від корумпованої пострадянської дійсності, пише The Interpreter.

Сайт британської телерадіомовної корпорації BBC також пише про корупцію, але в українському оборонному промисловому секторі.

В статі розповідається про Віктора Плахуту, який був частиною хвилі молодих ідеалістів, які прийшли у владу після Революції гідності. Він почав працювати у відділі військових держзакупівель Міністерства економічного розвитку та торгівлі України.

Але через десять місяців він подав у відставку, говорячи про поширену корупцію та брак бажання в інших щось змінити на краще.

«В моєму департаменті я лише виконував завдання, які слугували особистим інтересам та корупції», – каже Плахута, який зараз працює в українському відділені міжнародної антикорупційної організації Transparency International.

За його словами, в оборонних контрактах постійно завищувались ціни і давались вони інсайдерам, а зиск отримували люди з найвищих ешелонів влади.

«Але конфлікт з проросійськими бойовиками на сході зробив військову компетентність України ключовим загальнодержавним питанням», – йдеться в статті.

Міністерство оборони України виділило приблизно 500 мільйонів доларів на закупівлю озброєнь наступного року.

«Люди повинні знати, скільки коштує український танк бюджетові і скільки з них було продано», – каже заступник голови українського парламенту Оксана Сироїд, яка стверджує, що має документи, що можуть свідчити про можливу корупцію в оборонних замовленнях.

В статті наводяться дані з українських джерел: завод «Ленінська кузня», власником якої є президент Петро Порошенко, продала військові судна для армії. Так само і корпорація «Богдан», стосунок до якої має бізнес-партнер президента Ігор Гладковський, а нині перший заступник голови РНБО України, також постачає армії військову техніку.

Міністерство оборони України каже, що інформація про ціни чи про те, чи була конкуренція під час тендерів, є «обмеженою» і є «державною таємницею».

Відповідно до українських законів, це не має суперечностей, оскільки панови Порошенко та Гладковський не беруть участі в щоденному управлінні цими підприємствами, йдеться в статті BBC.

«І все ж питання залишаються. Офіційні представники не відповіли на запитання, чи обговорювались контракти під час засідань Раді національної безпеки та оборони за участі двох цих людей (Порошенка та Гладковського)», – йдеться в статті.

Стаття на сайті Deutsche Welle про зустріч міністрів закордонних справ країн ОБСЄ в Гамбурзі, яка збігається з завершенням річного головування Німеччини в цій організації, яка, зокрема, допомагає пошукові мирного врегулювання конфлікту на сході України.

Міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр закликав Росію до співпраці, попередивши, що до Європи знову повернулося «питання війни та миру».

Як очікується, йдеться в статті, на Раді міністрів ОБСЄ домінуватимуть дві теми – України та Сирії.

Щодо України, то глава МЗС Німеччини зазначив, що питання «війни та миру», яке вже, як здавалося, назавжди відійшло із завершенням Холодної війни, знову повернулося на європейський континент після анексії Криму Росією.

«Незважаючи на багаточисельні спроби покласти край конфлікту в східній Україні, який підігрівається проросійськими бойовиками, мало що вдалося мирному процесові», – йдеться в статті.

Штайнмайєр наголосив на потребі посилення ОБСЄ як майданчика для постійного діалогу для подолання конфліктів – чи то в Європі, чи деінде.