Як розвиваються міста? Миколаїв, Амстердам, Кіченер

Київ – Перетворити міста на стартапи радять українцям фахівці з Нідерландів та Канади. У понеділок у Києві понад 250 працівників місцевих органів влади, мери міст зібрались на першому Міжнародному конгресі мерів. Для обміну ідеями до столиці приїхали зокрема з Миколаєва, Львова, Тростянця, Полтави, Вінниці, Дружківки та Маріуполя.

Самодостатні та об’єднані територіальні громади можуть ефективніше вирішувати місцеві проблеми, тож потрібно й далі йти шляхом децентралізації, заявив на відкритті першого Міжнародного конгресу мерів прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Минулого тижня був із робочою поїздкою у Кременчуці. В області громади, які об’єднані, отримали збільшений свій бюджет в 4 рази. У нас є громади, у яких бюджет зріс у 7 разів. Це означає, що у них з’являються кошти на те, щоб бути ефективними, щоб створити нормальні умови для освіти, охорони здоров’я, будувати дороги, розвивати місцеву інфраструктуру, розвивати інші послуги, які позитивно впливають на якість життя людей», – каже Володимир Гройсман.

Володимир Гройсман про децентралізацію

Завдяки децентралізації можна вже ефективніше використовувати ресурси на місцях, погоджується у коментарі Радіо Свобода мер Миколаєва Олександр Сенкевич. Так, відтепер комунальні послуги лікарень, шкіл та інших соцустанов планують оплачувати за рахунок міського бюджету, що змусить людей зайнятися енергоефективністю.

«Якщо ви отримуєте гроші субвенцією на оплату комунальних послуг, то яка вам різниця – чи це буде 200 чи це буде 2000? А якщо ви використовуєте гроші з місцевого бюджету, ви можете зекономити, щоб полагодити, наприклад будинки, ви будете постійно думати про те, як зекономити і зробитись більш енергоефективнішими. У цьому суть нової децентралізаційної ідеології», – каже Олександр Сенкевич.

Олександр Сенкевич, мер Миколаєва, про ефективне використання ресурсів

Тим не менше, з більшими бюджетами на місцях важливо мати чітке бачення того, як їх витратити, а про це найкраще знає місцева громада, з якою потрібно постійно комунікувати, каже мер Тростянця Юрій Бова: «Кораблю, який не має цілі, жодний вітер не буде попутним». Мер Тростянця наголошує, що усім міським владам та меріям потрібно чітко розуміти цілі та напрямки розвитку їхнього міста.

Успішні українські міста: приклад Миколаєва

Розробка інвестиційних пакетів для інвесторів, школа державного управління для всіх охочих, відкриті зібрання для обговорення варіантів забудови центральних площ та вулиць, хакатон для розробки естетично привабливих рекламних вивісок у місті – всі ці проекти стали результатом спільної роботи громадського сектору, бізнесу та влади міста Миколаєва.

Ірина Озимок, співорганізатор Міжнародного конгресу мерів, про цілі заходу

Вже близько року там працює Агенція розвитку міста – комунальна установа, яка, окрім розробки загальної стратегії міста, проводить різноманітні освітні, бізнесові та громадські проекти, заохочуючи містян долучитись до міського облаштування та спільних проектів.

Міська влада Миколаєва для громадських ініціатив залучає як бюджетні, так і позабюджетні кошти, як-от гранти від іноземних організацій та інвесторів, каже мер Миколаєва Олександр Сенкевич. І додає, що більшість коштів все ж таки йде на інфраструктуру міста, оскільки й досі проблема з дорогами та світлом є ключовою, і потрібно знаходити нові джерела прибутку для міського бюджету. У Миколаєві, до прикладу, не використовується порт, а з нього, на думку мера, можна було отримувати чималі податки у бюджет.

Кіченер: розвиток інновацій в канадському містечку

Канадське місто Кіченер (колись – Берлін), з населенням у 240 000 людей, протягом останніх 10 років впровадило багато інновацій для покращення інфраструктури. Один із факторів успішності міста, за словами мера Беррі Врбановіча, це багатогалузева економіка, в якій близько 20% населення працюють в промисловості, 20% – у сфері технологій та інновацій, а також у фінансовій та інших сферах.

Також це розвиток освітніх установ, де навчають програмуванню, технічним спеціальностям, бізнесу. І дуже важливим, за його словами, є культура громадськості, заснована на партнерстві та співпраці.

Українці роботящі та розумні, у вас є основа, на якій можна побудувати економіку знань - Беррі Врбановіч, мер Кіченера, Канада

«Те, що я завжди кажу українським лідерам – потрібно бути терплячими. Потрібно зрозуміти, що зміни не відбуваються впродовж одного політичного мандату. Вам завжди потрібно комунікуватии з жителями, підтримувати зміни і йти вперед. Я думаю, важливо розвинути загальне бачення розвитку міста, і почати працювати в цьому напрямку. Українці роботящі та розумні, тому у вас є основа, на якій можна побудувати економіку знань», – каже Радіо Свобода Беррі Врбановіч, мер Кіченера, штат Онтаріо.

Екосистема для інновацій та стартапів

Працюючи з владою, потрібно постійно експериментувати, тоді міста стануть самі стартапами і розвиватимуться технологічно, каже Рубен Ньювенхюйс, директор програми StartupAmsterdam. Ця програма, за словами її директора, спрямована на створення особливої екосистеми, в якій стейкхолдери та стартапи співпрацюють та розвиваються. Зараз в Амстердамі основний фокус на нових технологіях – віртуальна реальність, штучний інтелект, робототехніка, «блокчейн» (від англ. «blockchain» – особлива база даних – ред.), каже він. Дітей потрібно навчати як програмуванню, так і підприємництву.

«Перш за все, ви повинні пишатись тим, ким є. По-друге, потрібно відкрити програму, до якої долучити підприємців. Тобто це не тільки управлінці та мери, але всі інші стейкхолдери. Це можуть бути акселератори, інкубатори, або щось інше, що допоможе спільними зусиллями розвинути екосистему. І по-третє, потрібно експериментувати. Місцеві мери повинні розуміти, що не всі плани та ідеї будуть успішними, щось може провалитися, але все одно потрібно дозволяти експериментувати», – каже Радіо Свобода Рубен Ньювенхюйс.

Хоч українські міста, звичайно, підтримують розвиток інновацій та стартапів, але не треба забувати, що якщо в місті немає доріг і світла, говорити про високі речі важко, зауважує Олександр Сенкевич.

Залучення громадян та обмін ідеями

Більш ніж 2 тисячі людей працює у сфері залучення громадськості до участі у виробленні політики міста Торонто в Канаді. Громадськість почуває себе почутою, а міська влада відчуває результат своєї діяльності, каже Мег Шілдс, старший консультант з питань корпоративної політики та управління міста з Торонто, Канада.

«Міста повинні обмінюватись ідеями, ділитись тим, що спрацювало, а що ні, вбачати в громадськості партнера для співпраці. Ми використовуємо багато відкритих даних, щоб надати інформацію громадськості, запитати: «А як ви її використаєте, чи буде вона вам корисною? Поділіться вашими думками, ми створимо програми та сервіси, які задовольнять ваші потреби». Ми повинні співпрацювати між містами, між департаментами, між громадами, для того щоб зробити міста сильними», – каже Мег Шілдс.

У Торонто протягом року влада проводить близько 500 публічних слухань. До них долучаються як великі групи людей, так і маленькі, зацікавлені у вирішенні конкретного питання.