Справа Семени і «один з методів впливу» на журналістів в окупованому Криму

Незабаром справа кримського журналіста Миколи Семени буде направлена до підконтрольної Росії «прокуратури», а згодом до «суду». Журналіста звинувачують у «закликах до порушення територіальної цілісності Росії» (частина 2 статті 280.1 Кримінального кодексу Росії) за статтю на сайті «Крим.Реалії» під заголовком «Блокада – необхідний перший крок до звільнення Криму».

Російське слідство вважає, що в статті Семени міститься заклик до повернення півострова до складу України, а значить, до «порушення територіальної цілісності Росії». Журналіст заявив, що його публікація з'явилася в результаті дискусії, яка розгорнулася в українських ЗМІ після початку торгової блокади півострова, організованої у вересні 2015 року силами добровольчих батальйонів і кримськотатарських активістів. Стаття Семени – це колонка з позитивною оцінкою блокади, опублікована в розділі «Думки». На руках у слідчого опинилися скріншоти екрану комп'ютера Семени, причому зняті, очевидно, в процесі написання тексту. Це дозволило журналістові заявити, що силовики отримали віддалений доступ до його комп'ютера і організували спостереження. 19 квітня у Семени відбувся обшук, у нього була вилучена техніка, архіви та «інші документи, що свідчать про підготовку статті екстремістського характеру», повідомили згодом у підконтрольній Росії «прокуратурі» Криму.

«У Криму це один з методів впливу на журналістів, – вважає адвокат Семени Олександр Попков. – Обшуки одночасно відбулися за сімома адресами. Ці дії схожі на елемент залякування, щоб розгромити журналістську мережу, щоб боялися і не писали».

Олександр Попков

Російське слідство заборонило Миколі Семені виїзд з окупованого Криму, зараз перебуває під підпискою про невиїзд, займатися журналістикою не може. Кілька днів тому під час Форуму громадянського суспільства «Східного партнерства» в Брюсселі його нагородили премією імені Павла Шеремета «на знак визнання того, що він не побоявся ризикувати своєю свободою і безпекою, відстоюючи свободу слова в Криму». Семену на форум, звичайно, не пустили, замість нього премію отримав головний редактор проекту «Крим.Реалії» Володимир Притула.

Володимир Притула читає промову Миколи Семени у Брюсселі (відео)

Справа Семени фактично засекречена, з адвокатів взято підписку про нерозголошення, і подробиці слідства невідомі. Проте очевидно, що у справі зараз з доказів обвинувачення фактично тільки лінгвістична експертиза, в якій слідчий запитує: «Чи є в статті Семени заклики до здійснення екстремістської діяльності?» і «Чи є в тексті заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії?». Експерт вирішив, що заклики такі є, спрямовані вони до осіб, які «зацікавлені у поверненні Республіки Крим до складу України» і зроблені публічно. Сторона захисту заявила, що експерт-лінгвіст, відповідаючи на запитання, вийшов за рамки повноважень, і подала клопотання про виключення експертизи зі справи.

У свою чергу захист зажадав провести психодіагностичне дослідження, щоб експерт-психолог оцінив, наприклад, ступінь суспільної небезпеки журналіста, особливості його характеру і, нарешті, відповів на запитання: «Чим могла бути мотивована його поведінка, описана слідством як злочинна?».

Несподіваним в розслідуванні справи стало долучення до матеріалів експертизи, яку підготував за запитом захисту професор Михайло Савва, який отримав політичний притулок в Європі після того, як проти нього порушили кілька кримінальних справ в Росії. Правозахисники, в тому числі Human Rights Watch, вважають переслідування Сави політично мотивованим, а перший обшук і арешт відбулися за три дні до його виступу в президентській Раді з прав людини на тему перевірок НКО на Кубані. В експертизі у справі Семени Сава мав відповісти на основне запитання: «Чи можуть висловлювання Семени в статті на «Крим.Реалії» сприяти порушенню територіальної цілісності Росії?». Для цього він розглянув питання про межі в міжнародному праві, яке підтверджує український статус півострова.

«Я відповів на два запитання, які поставили адвокати. Досить прості і зрозумілі, –розповів Михайло Сава. – «Чи є з точки зору міжнародного права та світової практики Крим «частиною» Росії?» і друге: «Чи є в матеріалі Семени порушення російського законодавства?». Я дав висновок єдиний, який міг дати. З точки зору міжнародного права, Крим не є частиною Російської Федерації. Справа в тому, що в Конституції Росії закріплений принцип пріоритету міжнародних договорів Росії над її національним законодавством. Це означає, що якщо міжнародним договором визнано, що Крим – це частина України, то ніякі внутрішні закони Росії не можуть бути вищими за цей договір. А міжнародним договором з Україною і безліччю інших документів, підписаних Росією, Крим визнається частиною України. Тому жодна людина, в тому числі Микола Семена, не може зробити заклики, що порушують територіальну цілісність Росії щодо Криму. Семена нічого не писав про Краснодарський край або Воронезьку область, він не закликав до відокремлення цих суб'єктів. Він писав виключно про Автономну Республіку Крим. Тобто, висунуті йому звинувачення протизаконні».

На думку експерта, всі нормативні акти, що стосуються статусу Криму, ухвалені в Росії після весни 2014 року, повинні бути визнані нікчемними, оскільки їхня поява порушує Конституцію, яка встановлює пріоритет міжнародних договорів.

Михайло Сава

«На мій погляд, російські законодавці і російські правоохоронці самі загнали себе в цю правову пастку. Тобто, зараз вони змушені робити вигляд, що ніякої проблеми немає, що вони діють відповідно до законодавства, а насправді вони порушують головний закон країни – її Конституцію. Закони, які були ухвалені після подій 2014 року, зокрема, зміни в Конституції, закони, які «закріплюють» перебування Криму та Севастополя в «складі» Росії, прямо суперечать чинним, нескасованим міжнародним зобов'язанням Росії. Причому не тільки двостороннім з Україною, але і багатостороннім, коли Росія брала на себе зобов'язання гарантувати кордони України в обмін на відмову її від статусу ядерної держави. Порівняно з цим, будь-які внутрішні закони, які б не ухвалювалися в Росії, є нікчемними», – підсумовує Михайло Савва.

Саме поняття «територіальної цілісності», в порушенні якої звинувачують Семену, російські законотворці запозичили в міжнародному праві, яке статус півострова не змінювало. Це означає, що фактично кордону між Херсонською областю та Кримом не існує, і звинуватити Семену в порушенні цих кордонів неможливо, як випливає з логіки адвокатів.

«Наразі «приєднання» Криму до Росії визнали лише шість країн: Афганістан, Венесуела, Куба, Нікарагуа, КНДР і Сирія, що становить лише незначну частину від загальної кількості країн – членів Організації Об'єднаних Націй і свідчить про відсутність міжнародного визнання «приєднання» Криму до Росії», – зазначає захист Семени.

Адвокати подали клопотання про припинення кримінальної справи, але, здається, самі не вірять, що протиріччя міжнародного права і російської дійсності будуть судом враховані.

«Нинішня російська судова практика не чує такі аргументи, судова система є імітацією. Це не правосуддя, це гра в нього. Це надзвичайно серйозні аргументи, і, на мій погляд, захист Семени вибрав єдино правильну стратегію, але, на жаль, російські суди, я вважаю, зроблять вигляд, що всі ці серйозні протиріччя не відіграють ніякої ролі. Вони просто не звернуть уваги на Конституцію Російської Федерації, як вони ігнорували її багато разів до Семени», – дав свій прогноз Михайло Сава.

Правозахисники, які стежать за справою Семени, вважають, що російська влада може не захотіти піднімати незручне питання про приналежність півострова в суді. В такому випадку справу буде легше закрити і не доводити до докладного розгляду в залі суду.

Слідчий ФСБ Росії має намір вручити Семені обвинувальний акт 7 грудня.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода