У НАТО дивуються нашим успіхам – один із засновників «Аеророзвідки» ЗСУ

Київ – «Очі армії» – так називають аеророзвідку у багатьох арміях світу. В Україні проект під назвою «Аеророзвідка» влітку 2014 року розпочинала група волонтерів – станом на грудень року 2016 це окреме з’єднання (військова частина) у складі Збройних сил України. Спершу як волонтери, нині як «бойові ботани» української армії, «аеророзвідники» купують, монтують, обслуговують безпілотники та камери відеоспостереження, при цьому камери встановлені вздовж лінії зіткнення, на найгарячіших ділянках так званої «червоної зони» АТО. Це дозволяє, не наражаючи на небезпеку українських військовослужбовців, вести цілодобовий нагляд за діями супротивника, розповідає в інтерв’ю Радіо Свобода один із засновників «Аеророзвідки», нині радник начальника Генерального штабу українського війська Натан Хазін.

Натан Хазін, співзасновник «Аеророзвідки», радник начальника Генерального штабу ЗСУ України

– Наш проект розпочинався у липні 2014 року після перших зіткнень українських вояків із супротивником у секторі «М», біля Амвросіївки. Тоді вже українські бійці отримали бойовий досвід і відчували, що їм бракує оперативної інформації про супротивника, а точніше – на той час була загальна необізнаність щодо дій супротивника. Де стоїть його військова техніка, звідки стріляють і звідки незабаром можуть прилетіти «Гради» чи міни – такої картини бракувало.

– А розвідка хіба не повинна таку оперативну інформацію передавати?

– Так уже була замінована «зеленка», «фізична» розвідка втратила сенс, тож ніхто не хотів розвідників наражати на небезпеку потрапити на мінне поле або на розтяжку. Ми з побратимами знайшли у друзів квадрокоптери Phantom і перепрограмували йому, так би мовити, «мозок», щоб він міг летіти вище і щоб ми бачили, що діється у «зеленці» і по той бік лінії розмежування. Взагалі «фантоми» після перепрограмування стали більш потужними: літали вище і дивились далі, на відстань аж до 5 кілометрів. Але час перебування одної такої «пташки» у повітрі – не довше ніж півгодини, тож ми з друзями вирішили, що ліпше збирати власні пристрої для проведення розвідки з неба, ніж модернізувати «фантоми».

Натан Хазін

– Як працюють Ваші «птахи»?

– Дивіться: за більш як півтора року ми маємо ескадрилью безпілотників та камери відеоспостереження, які працюють вздовж лінії розмежування. Ми навчились давати відсіч ворожому РЕБу (радіоелектронній боротьбі – ред.), який часто-густо намагається нас принизити. На сьогодні весь набутий нами досвід використовують Збройні сили України, та й наш підрозділ, наша лабораторія – вже частина української армії.

– Як давно «Аеророзвідка» з волонтерського проекту перетворилась у підрозділ ЗСУ?

– Більше ніж рік тому: спершу ми зробили окремі взводи повітряної розвідки, які увійшли до складу розвідувальних батальйонів різних військових з’єднань. Але керувати й координувати дії хлопців і техніки, що перебувають у різних точках на сході України, вкрай складно. Адже окремий розвідвзвод у розвідбаті має виконувати і розвідувальні, і технічні завдання, при тому, що солдати й офіцери-розвідники ішли на ротацію або були демобілізовані, а наші хлопці залишались, бо відповідали за унікальну техніку і мали виконувати завдання сім днів на тиждень по 24 години на добу.

Пізніше ми оформились як окрема частина спецназу. У нас є штат, є штаб, ми присутні у кількох галузях і в усіх секторах АТО.

– А чи поменшало формальностей при спілкуванні з Генеральним штабом чи Міністерством оборони?

– Якщо Ви маєте на увазі написання рапортів, звітів, інших паперів, то цього, на мій превеликий жаль, не сталось. У нас в секторі національної безпеки – і не тільки там – працює ціла потужна «паперова армія», яка намагається зробити життя українських військових «ламповим».

«Лампові солдати» – так ми називаємо тих чиновників, які на початку ХХІ століття використовують обіг паперів замість електронного документообігу. Накази ми отримуємо не через електронну пошту, а у вигляді паперів.

– Хто є, сказати б, «штурманами» Вашої «ескадрильї»?

– Це люди, яких у цивільному житті часто називають «ботанами», для мене ж вони – «бойові ботани». Армія підписує з ними контракти – і хлопці продовжують працювати над своїми розробками вже як бійці ЗСУ. Ми, до речі, допомагаємо талановитим «бойовим ботанам» потрапляти до нас, адже хлопці фізично не завжди відповідають стандартам армії. Ми беремо їх до себе, забезпечуємо усім необхідним, включно робочими умовами – у нас «бойові ботани» працюють у хороших умовах і у штабі. І на передовій. А нещодавно я кілька днів «воював» за юнака зі штабу сектора, десь з чотири дні довелось переконувати і пояснювати, що цей хлопець буде більш корисний, коли сидітиме у моєму штабі за сучасним потужним комп’ютером з новітніми програмами.

– Ви сказали про стандарти, чи стандарти функціонування «Аеророзвідки» відповідають стандартам НАТО?

– Так. До речі, до нашого центру іноді заходять представники альянсу, ми їм розповідаємо, як за два роки волонтерський проект став складовою Збройних сил. Знаєте, вони дивуються, як швидко ми сформували підрозділ, якими темпами розвивають аеророзвідку наші «бойові ботани». Ми – важливий елемент сектору національної безпеки та оборони України, ми «підтягуємо» його до стандартів НАТО і «продавлюємо» його модернізацію і реформування.

Між іншим, ми, сказати б, англомовний підрозділ і ми допомагаємо українським воякам опановувати бодай мінімальний запас англійської технічної лексики. Хоча наразі серед солдатів та офіцерів є люди, які володіють не лише англійською, а й іншими романо-германськими мовами.

– Пане Хазін, чи були втрати в «Аеророзвідці»?

– На превеликий жаль, ми втратили трьох наших хлопців. Ми втратили керівника нашого проекту – Володимира Кочеткова-Сукача, у березні 2015 року. Це був шок, стрес, і тоді ж постало питання, як далі рухати проект, без цієї потужної особистості. Після того кілька наших друзів залишили «Аеророзвідку», їм було вкрай важко психологічно. А ми, ті, хто залишився, рухаємо справу далі, дякувати Богові, шануємо пам’ять Володі, допомагаємо його родині. Ми кажемо: кожен наш крок – це успіх Володимира, і ми відчуваємо його допомогу з «небесної розвідки».

– Над якими проектами Ви працюєте нині?

– Ми починаємо збір коштів для придбання надпотужного комплексу відеоспостереження з приладом нічного бачення, який дозволить за будь-яких погодних умов вести спостереження за «червоною лінією» на одному з українських блокпостів.