Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі»
Проблеми, з якими стикаються українці у зв’язку з війною на Донбасі, торкаються різних сфер життя. У той час як одні зникають безвісти, другі страждають через втрату житла, а треті – потрапляють у полон, переживають приниження, нелюдське поводження й тортури. Одна із тем, яка й досі залишається практично невисвітленою, – питання порушень прав окремо чоловіків і жінок. Бо в Україні й досі не існує ані уніфікованої офіційної статистики з цього питання, ані державних програм для осіб, які постраждали від гендерно обумовленого насильства.
Гендерно обумовленим насильством називають порушення прав людини, що базуються на дискримінації жінок або чоловіків через їхню належність до однієї або іншої статі.
Таке насильство несе за собою фізичну, психічну, сексуальну чи економічну шкоду, завдану людині головно через те, що вона є жінкою або чоловіком.
Гендерно обумовлене насильство заборонене і національним, і міжнародним законодавством. Зґвалтування, сексуальне насильство, примусова проституція, вагітність чи стерилізація, а також будь-яка інша форма сексуального насильства порівняної тяжкості прирівнюються до воєнних злочинів.
«Вони сказали, що якщо я залишуся живою, мене ґвалтуватимуть всією групою», – пригадує свідок.
Чому про це варто говорити? Тому що в серці Європи у ХХІ столітті йде повноцінний військовий конфлікт, під час якого не діє сила права. І сьогодні правозахисні організації, які входять до складу Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» (зокрема, «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», правозахисний центр «Поступ», «Харківська правозахисна група» у партнерстві з ГО «Молода просвіта» та правозахисною групою «Січ»), фіксують непоодинокі випадки насильства, скоєного за ознакою статі.
Так, за даними аналітичного звіту «Невисловлений біль», кожна 4-а особа, яка перебувала у незаконних місцях несвободи, стала свідком або жертвою гендерно обумовленого насильства.
Тяжкість скоєного насильства в окремих випадках жахає, однак статистика щодо цього занижена і знехтувана правоохоронцями. Питання гендерно обумовленого насильства не відстежується окремо, тому його число різниться: за даними Генеральної прокуратури, від початку конфлікту зафіксовано 112 таких випадків у Донецькій області, у той час як Національна поліція задокументувала 97 випадків за той же період.
Правозахисники з’ясували, що випадки гендерно обумовленого насильства щодо чоловіків (43,8%) практично таке ж поширене, як і щодо жінок (56,2%).
Станом на серпень 2016 року правозахисники провели понад півсотні інтерв’ю у 10 областях України. Під час опитувань з’ясувалося, що причинами гендерно обумовленого насильства є найчастіше ідеологічні та політичні погляди, сексуальна орієнтація і дискримінативна політика незаконних збройних угруповань «ЛНР» та «ДНР».
«Я просила їх не бити мене і сказала їм, що я вагітна. Вони сказали – добре, що дитя «укропа» згине. Вони били нас усім, у тому числі інвентарем, ногами та бронежилетами, знайденими в нас. Вони били по всіх частинах тіла. Вони гасили об мене сигарети. Він заклеїв мені очі ізострічкою, бо я дивилася й кричала, поки вони били інших. Я була на третьому місяці вагітності, і після побиття у мене почалася кровотеча. Я втратила свідомість […]» – розповідає жінка, яка пережила гендерно обумовлене насильство.
Найлегшими формами гендерно обумовленого насильства, за свідченнями постраждалих, були коментарі сексуального характеру. Далі – чоловіків і жінок переслідували, незаконно позбавляли свободи, примушували до перебування у приміщенні в оголеному вигляді (разом із представниками протилежної статі). Ці приміщення не були пристосовані для тривалого утримання людей.
Кривдники з обох боків конфлікту вчиняли сексуальне насильство, кастрації і тортури, метою яких було нанесення шкоди статевим органам.
Погрози зґвалтуванням та власне зґвалтування, за словами постраждалих жінок, були найстрашнішими формами насильства, обумовленого статевою належністю. У спогадах чоловіків найстрашнішими формами гендерно обумовленого насильства є зґвалтування, кастрація і деформація статевих органів.
Серед 133 опитаних цивільних, яких утримували у незаконних місцях несвободи, лише близько 34 поскаржилися в поліцію негайно після звільнення, у той час як 56 цивільних взагалі не звернулися до правоохоронців
Національна поліція в Луганській та Донецькій областях заявляє, що після опитування чоловіків та жінок, звільнених з полону, більше не було випадків домагання, зґвалтування чи інших форм сексуального насильства.
Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» займається документуванням випадків гендерно обумовленого насильства. Оскільки такі злочини кваліфікуються як воєнні, то кожне свідчення впливає на те, наскільки швидко винуватців таких порушень притягнуть до відповідальності – у тому числі міжнародними судовими інстанціями.
Кожен з нас може допомогти відновити справедливість і мир на Донбасі. Тож якщо вам відома інформація про випадки незаконного затримання чи позбавлення волі на Донбасі – будь ласка, заповніть спеціальну захищену форму на сайті Коаліції. Без вашої письмової згоди Коаліція не публікуватиме та не передаватиме отриманої інформації третім особам.