Берлін – Підсумки саміту Україна-ЄС спричинили дискусії у німецьких політичних та експертних колах і викликали обговорення у ЗМІ. Хоч його результати й були здебільшого прогнозовані, але ті, хто докладає чимало зусиль для входження України у європейську спільноту, сподівалися, що бодай конкретна дата запровадження «безвізу» з країнами-учасницями ЄС цього разу буде визначена. Адже всі умови його надання Україна виконала, погодилася в інтерв’ю Радіо Свобода Ребекка Гармс, депутат Європарламенту від ФРН. Вона також є членом комітету з питань парламентського співробітництва між Україною та ЄС і заступником комітету з питань охорони довкілля. Україна належить до політичних пріоритетів її роботи у Брюсселі.
– Пані Гармс, в одному з інтерв’ю Ви заявили, що в разі виконання Україною усіх вимог у єврочиновників не буде можливості відмовити їй у безвізовому режимі. І от Брюссель знову не сказав «так» «безвізу» з Україною, коли саме будуть нарешті скасовані візи – поки невідомо. Як Ви це поясните?
– Можливо, для цього існують політичні пояснення, пов’язані з внутрішньою ситуацією і політичними розбіжностями в самих країнах-членах ЄС. Але виправдати таке рішення, на мою думку, неможливо, адже Україна виконала всі умови для одержання безвізового режиму.
Я вважаю, що українському народу саме зараз вкрай необхідно надіслати сигнал про співпрацю та підтримку. На мою думку, це питання – поза поняттям звичайної свободи пересування.
Безвізовий режим для українців – не просто формальний дозвіл на перетин кордону. Для українців він має слугувати сигналом, що ми відкриті для них, що справді хочемо бачити їх у сім’ї європейської спільноти
Безвізовий режим для українців – не просто формальний дозвіл на перетин кордону. Для українців він має слугувати сигналом, що ми відкриті для них, що справді хочемо бачити їх у сім’ї європейської спільноти.
Про відкритість Європи
– Які пріоритети мають бути у Європейського союзу щодо України?
Наша німецька політика, європейська політика має поставити за мету допомогти і зробити все можливе передусім для людей, які перебувають уздовж лінії розмежування
Я переконана, що наша німецька політика, європейська політика має поставити за мету допомогти і зробити все можливе передусім для людей, які перебувають уздовж лінії розмежування, своєрідного «кордону», котрий виник у результаті російської агресії на Донбасі. Ми не повинні заплющувати очі на ситуацію, що там склалася. Це просто важко уявити, у яких умовах опинилося цивільне населення! І ситуація постійно погіршується. Я була у Мар’їнці, де познайомилася з людьми, які вже звикли до цього складного життя, приміром, без забезпечення водою, без того, щоб було з’ясовано, як постачатиметься тепло взимку, під постійними обстрілами. Я вважаю, ми насправді маємо більше зробити для того, щоб цим людям жилося краще.
Мар'їнка, червень 2015 року
– Останнім часом то одні, то інші політики якщо не вимагають скасування антиросійських санкцій, то наполегливо просувають думку про пом’якшення умов щодо Росії. А яка Ваша позиція щодо цього?
– Усі розмови про «Мінськ», усі його умови – це дуже важливо, щоб вони виконувалися. Але ми в жодному разі не маємо забувати про наше завдання допомагати людям, які страждають від збройного конфлікту. Ми у Європі відповідаємо за те, щоб поліпшити їхнє життя.
Я закликала зробити пожертви для лікування визволеного з полону проросійських сепаратистів Володимира Жемчугова
Я, разом зі своїми колегами, закликала зробити пожертви для лікування визволеного з полону проросійських сепаратистів Володимира Жемчугова. Хоч за лікування сплачує німецьке зовнішньополітичне відомство, але потрібні кошти ще й на утримання тих, хто його супроводжує. Я зустрічалася з ним невдовзі після його звільнення і так само, як і мої колеги, які підтримують мене в цій справі, була вражена його долею. Для мене допомога таким людям – справа честі. Я опікуватимуся Володимиром, щоб йому допомогли якомога ефективніше, щоб він мав у майбутньому краще життя і повернувся до нормального побуту.
Про припинення російської агресії і повернення європейської ідеї
– Невдовзі має відбутися зустріч голів МЗС у «нормандському форматі», де йтиметься про ухвалення «дорожньої карти» з імплементації Мінських угод. Які кроки має здійснити ЄС, якщо Росія не виконуватиме «Мінськ», принаймні цього року?
Російська підтримка військової агресії має бути негайно припинена
– Особливо важливо щодо цього невпинно наполягати на тому, що російська підтримка військової агресії має бути негайно припинена. На території конфлікту на сході України не повинно бути ані російської зброї, ані також російських вояків. Мають бути також відкликані профінансовані Росією бойовики.
Україна має досягти того стану, коли б вона могла сама контролювати свої кордони
Для мене є надзвичайно важливим також і те, що Україна має досягти того стану, коли б вона могла сама контролювати свої кордони…
– Міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмайєр, який послідовно і принципово домагається виконання Мінських угод, невдовзі залишить цю посаду. На неї, можливо, претендуватиме нинішній президент Європарламенту Мартін Шульц. На Ваш погляд, чого можна очікувати від такого його призначення?
– Я не знаю, чи Мартін Шульц це напевне планує і які наміри у коаліційних партнерів. Але вважаю позитивною його заяву про рішення повернутися до Берліна. Вважаю, що на наступних виборах до Бундестагу, крім кандидатури Анґели Меркель, яка робитиме потужний наголос на темі Європейського союзу і його завдань, ми матимемо ще одного, іншого кандидата, який виступатиме за повернення європейської ідеї. Це я також вважаю позитивним перебігом подій.