Чому закупівлю вакцин потрібно планувати на три роки вперед?

Пневмококова та ротавірусна вакцини, які вже давно є обов’язковими у сусідніх країнах – колишніх членах СРСР, в Україні й досі вважаються «новими» та не входять до календаря щеплень, каже Катерина Булавінова, експерт ЮНІСЕФ в Україні. Тим не менше, перш ніж говорити про розширення календаря щеплень, потрібно подбати про безперервне постачання вакцин в Україні, для чого зміни у законодавстві та створення незалежного органу на кшталт Центру з контролю та профілактики захворювань США є необхідними, додає вона. Як реформувати систему закупівель вакцин та переконати людей вакцинуватись? Про це говорили на Вакцинному саміті, організованому однією з фармацевтичних компаній, що постачає вакцини в Україну.

​Запаси вакцин проти кору, краснухи паротиту, що надійшли завдяки міжнародним закупівлям ЮНІСЕФ, майже закінчилися, каже Федір Лапій, головний дитячий імунолог міста Києва. Проте, вже в грудні очікується друга поставка вакцини КПК (щеплення проводять двічі – у 12 місяців і 6 років), якої вистачить на наступні 6 місяців, а далі є сподівання, що буде налагоджено безперервне постачання вакцин, зазначає лікар.

Завдяки міжнародним організаціям, підтримці уряду та договорам, укладених МОЗ у 2015 році, було відновлено постачання вакцин в Україну, але цього недостатньо для налагодження безперервного постачання вакцин, каже Уляна Супрун, виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я України. Зараз у МОЗ працює робоча група, яка розробляє створення окремого органу, що займатиметься закупівлями всіх вакцин і ліків у майбутньому, додає вона.

Уляна Супрун

«Ми мусимо донести до наших лікарів і до батьків дітей, що вони повинні вакцинувати своїх дітей. Розмовляла з одним своїм другом – молодою, розумною людиною, має трьохлітню дитину. Запитала, чи він вакцинував свого сина. А він каже: «Ні. Чому вакцинувати? У світі вже ж нема поліомієліту і кору, і кашлюка». А я пояснюю: «Нема, бо ми вакцинуємо дітей проти тих хвороб. Якщо ми не вакцинуватимемо, то вони знову з’являться». Ми повинні переконати людей, що вакцинуватись потрібно. Ще ми повинні дбати про доступність вакцин для всіх», – каже Уляна Супрун.

Тільки чверть населення України вважає, що вакцинація є ефективним способом захисту від вакцино-контрольованих захворювань, згідно з даними дослідження компанії TNS. Це трохи краще у порівнянні з минулим роком, але є над чим працювати, каже Яна Сироватка, керівник із зовнішніх зв'язків та комунікацій компанії «GSK Україна».

Відкритий та правдивий моніторинг за епідеміологічною ситуацією є вкрай необхідним для подальшого планування закупівель вакцин, додає вона. Катерина Булавінова, експерт ЮНІСЕФ в Україні, зауважує, що в статистиці не показані усі цифри, але зараз вже ніхто не приховує, що в Україні є захворювання на коклюш, правець та кір.

«Кір поширюється дуже швидко. Наступний спалах – це спалах кору. Але позитив у тому, що є вакцина, тому ситуацію можна буде збалансувати», – каже Булавінова.

Необхідно модернізувати законодавчу систему у сфері охорони здоров’я – фахівці

Прихильність до імунізації серед населення – це найперше завдання, яке потрібно зробити, щоб підвищити рівень вакцинації в країні, вважає Раїса Моісеєнко, проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Шупика. Попри наявність усіх вакцин у медичних закладах, медичні працівники не мають фахових знань про кожну з наявних вакцин, відсутня абсолютна підтримка вакцинації серед лікарів, а звідси і недовіра до вакцинації як такої у населення, додає вона.

«Стратегію імунізації може змінити тільки законодавство. Не наказ міністра стосовно календаря щеплень, а закон України, який дозволить внести зміни у Бюджетний кодекс, у закон України про проведення тендерних закупівель, тому що у нас не передбачаються такі особливості, які передбачають закупівлі вакцин. Бо вакцина – не анальгін, який створюється дуже швидко. Вакцина потребує від трьох місяців до трьох років для свого виробництва, адже це технологія така», – каже Раїса Моісеєнко.

Поставки вакцин потрібно планувати, як мінімум, на три роки вперед, щоб забезпечити їхнє безперервне постачання. Але наявні механізми планування, бюджетування та проведення закупівель не адаптовані під такі потреби імунізації, каже Борис Даневич, адвокат та фахівець у галузі реформування охорони здоров’я і фармацевтичного сектору. Таким чином, не змінивши законодавство щодо імунізації, налагодити безперервне постачання вакцин неможливо у довгостроковій перспективі, вважають фахівці.

«Наявні механізми планування і закупівель передбачають річні цикли. Річний цикл для імунізації не підходить в принципі. Бюджет України розрахований на один рік. Планувати в бюджеті витрати на закупівлю вакцин на імунізацію на три роки чи більше неможливо. Укладати договір з одним постачальником на декілька років вперед сьогодні неможливо практично. Є теоретичний механізм, який ніколи не використовувався, тому що він неправильно сформульований. Без цих складових організувати безперервне постачання вакцин неможливо», – каже Борис Даневич.

Модернізувати законодавчу систему у сфері охорони здоров’я, ухвалити новий закон про імунопрофілактику, створити незалежний орган, який буде моніторити і дбати про належне проведення імунізації в країні, а також налагодження комунікації з населенням і лікарями – першочергові кроки, які є питанням не тільки охорони здоров’я, а й національної безпеки, вважають фахівці.