24 листопада – у четвертий четвер місяця – Сполучені Штати відзначають День подяки. Так американці згадують перший рятівний урожай, який зібрали пілігрими із Плімутської колонії у 1621 році після голодної зими в Новому Світі. У цей день вони збираються родинами, готують традиційні індичку та гарбузовий пиріг. Але що найголовніше – дякують одне одному за все хороше, що мають у житті. В Україні такого Дня подяки немає. Утім, якби був, за що українці могли би подякувати державі та близьким? А за що, запитало Радіо Свобода, дякувати не хочеться?
Якби в Україні був День подяки, то знайшлось би багато аспектів, за які варто бути вдячними, каже Володимир Тихий, кінорежисер, автор стрічки «Зима, що нас змінила».
«Українці – волелюбні люди. Це допомагає нам не потрапляти в абсолютну депресію, яка так чи інакше присутня у загальному світовому оточенні.
Справжні виклики українці приймають гідно. За це можна подякувати нам всім. І безпосередньо нашим бійцям, які воюють. І дякую волонтерамВолодимир Тихий
Останні роки засвідчили, що справжні виклики українці приймають гідно. За це можна подякувати нам всім. І безпосередньо нашим бійцям, які воюють. Це робиться наперекір загрозам зовнішнім і внутрішнім. І дякую волонтерам, які у цьому допомагають», – говорить Тихий.
А не хоче Володимир Тихий дякувати президентові Петру Порошенку за те, що той ветував закон про підтримку кінематографу.
«Ілюзій не було щодо нашої еліти. Але так чи інакше за останні роки вони, якось не розуміючи того, заради чого існує культура, все ж ішли на поступки культурній спільноті. А зараз ледь стримуюсь від геть образливих слів щодо цього», – говорить кінорежисер.
«Можна зайти в кожну хату – тобі дадуть прихисток» – Тополя
Держава складається із кожного з українців, тому саме їм хочеться дякувати у першу чергу, каже соліст гурту «Антитіла», волонтер Тарас Тополя.
«Ми дуже щедрі люди, добрі, щирі і відкриті. Іноді занадто добрі, занадто терплячі, хоч в цьому, мабуть, не завжди є позитив. В мегаполісі, може, уже не так це відчувається, але якщо поїхати на периферію, в село, в районний центр – там люди живуть дуже дружно. Направду, можна зайти в кожну хату – тобі дадуть прихисток, напоять, нагодують.
Ким би ти не був – українці не дадуть пропасти ближньомуТарас Тополя
І ким би ти не був – українці не дадуть пропасти ближньому», – каже він.
Тарас Тополя також подякував би українцям за те, що вміють об’єднуватись. Але, каже, треба ще допрацювати цю рису і навчитись гуртуватись не лише проти когось, а заради чогось.
А от за підхід до життя «моя хата скраю» дякувати зовсім не хочеться, каже Тарас.
«Багато людей вважають, що у важкі часи краще почекати, не проявити себе. Сховатись – і все розсмокчиться. Я за це дякувати не хочу. І за багатьох політиків дякувати не хочеться. Їх народила Україна, дала змогу стати на ноги, «нагребти» собі, і почати зневажати всіх інших людей», – говорить він.
Українці за 25 років не змогли зрушити з місця – Павличко
Директор видавництва «Основи» Дана Павличко хотіла би подякувати людям, які її оточують, колегам.
Дякую тим людям, які боряться за нашу країнуДана Павличок
«І дякую тим людям, які боряться за нашу країну, за якісь зміни, що в них є сили. От, їм я дякую», – говорить вона.
Та в Україні ще багато речей, за які важко відчувати вдячність: держава випробовує наші нерви, говорить Павличко. А самі українці за 25 років не змогли зрушити з місця, адже не зацікавлені у змінах, більше хочуть красти і «дерибанити з державного сектору», ніж працювати, вважає вона.
«Над усім треба працювати. Кожен день працювати над тим, щоби ми відстоювали в Україні ідеали демократії, лібералізму і свободи», – каже Дана Павличко.
Потрібно працювати над консолідацією суспільства – Парубій
Спікер Верховної Ради Андрій Парубій відповів, що хотів би подякувати за жертовність і віру в перемогу: «Фактично, забезпечення Майдану і наших вояків на передовій на певному етапі лягло на все українське суспільство, на волонтерський рух».
А працювати потрібно над консолідацією, щоб об’єднувати суспільство, додав спікер.
«В українців краще за все виходять Майдани» – Ройтбурд
Художник Олександр Ройтбурд дякує українцям за те, що останні роки вони продемонстрували велич духу і потяг до свободи.
«В українців краще за все виходять Майдани. Але нам легше на короткий період проявити героїзм, ніж кожного дня важко працювати заради змін», – каже він.
Тому, незважаючи на те, що багато людей загинули за зміни, мало що по-справжньому міняється у країні, говорить Ройтбурд. За це художник не хоче дякувати.
«Ми продовжуємо їсти те, чим нас годують. Дуже характерне відчуття меншовартості, недостатня віра в себе. Це притаманно і дуже багатьом розумним людям. Нам би всім трохи більше поваги до себе і своєї країни», – вважає Ройбурд.
Українці навчили мене дякувати частіше – журналістка з Росії
Російська журналістка Катерина Макаревич переїхала з Москви до Києва минулого року. Каже: саме українці навчили її дякувати частіше. А країні, яка стала новим домом, вона вдячна за свободу.
«Свобода – це складне поняття, яке має у собі не лише відповідальність, гідність, вміння відповідати за своє життя, але і за простір, у якому ти є. І наступний рівень – це вже відповідати за країну, в якій живеш. Для мене це було незвично: в Росії у мене було інше сприйняття, не було розуміння, чи треба моя відповідальність країні. За це я дякую», – говорить вона.
А недоліки українців – це «недорозвинені чесноти»: слабкість політичної волі і відповідальності за шлях, на який стала держава, говорить Макаревич.
«Не сказала би, що за щось не хочеться дякувати… Але одночасно вирішити всі проблеми складно. Тому, мені здається, українцям би мати побільше терпіння і впевненості у своїх силах. Українцям бракує віри, що все вийде. Не знаю, звідки це іде: чи з радянських часів, чи від втоми», – вважає вона.