Тимошенко та кремлівський «Шатун»

Напередодні третьої річниці початку Революції гідності в Києві очікують акції проти тарифної політики української влади. У Службі безпеки України заявляють, що опозиція, яка виступає організатором протестів, діє за сценарієм Кремля. Напередодні у Верховній Раді було зірвано виступ з парламентської трибуни найстаршого депутата Юрія Шухевича, який, як стверджується, мав зачитати проект постанови про початок процедури імпічменту президента України Петра Порошенка. Пізніше Юрій Шухевич заявив, що не мав наміру виступати у Верховній Раді із закликом про імпічмент президента.

Головну скрипку в українській опозиції знову грає лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Вона погрожує владі (яка оприлюднила в своїх деклараціях астрономічні суми, в той час як більшість українців живуть за межею бідності) масштабними протестами.

Реальні цілі протестних акцій, які планують на другу половину листопада – захист інтересів громадян, тому партія «Батьківщина» підтримає акції вкладників, тарифні протести, мітинги за підвищення зарплати та інші масові заходи, заявила лідер цієї політсили Юлія Тимошенко. Водночас вона обурилась тим, що влада намагається очорнити обдурених вкладників, показати, що ця безстрокова акція є «рукою Кремля».

Услід за мітингами вкладників банків, що луснули, українська столиця в очікуванні так званого «тарифного Майдану» – протестів проти різкого підвищення вартості житлово-комунальних послуг. Як заявляють у Службі безпеки України, тарифні протести, згідно з планом Кремля, повинні призвести до блокування державних структур.

Юлія Тимошенко

Щоб цього не допустити, правоохоронні органи посилюють охорону громадського порядку в центрі Києва. Голова Національного банку України Валерія Гонтарєва попереджає, що політична нестабільність вже позначається на гривні, яка починає потроху втрачати свої позиції. На цьому тлі у Верховній Раді розгортаються кулачні бої, головних критиків голови держави в його парламентській фракції вилучають зі складу учасників міжнародних делегацій (ідеться про депутатів Мустафу Найєма, Світлану Заліщук та Наталію Новак), а щодо президента України Петра Порошенка хочуть почати процедуру імпічменту.

Проект відповідної постанови нібито збирався озвучити 15 листопада з парламентської трибуни найстаріший депутат – син головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича, представник Радикальної парті Юрій Шухевич, проте йому завадив лідер радикалів Олег Ляшко: «Цей проект постанови був написаний помічниками Медведчука, зокрема Олександром Біликом. Після того як Юрій Шухевич зачитав би цей документ, його планували вбити. Такий був план провокації. Депутат від Радикальної партії виступає з вимогою імпічменту президенту, і після цього Порошенко його вбиває».

За словами Ляшка, про такий сценарій йому стало відомо з джерел, які заслуговують на довіру. Цю інформацію вже перевіряє Служба безпеки України, і вирішується питання про надання Шухевичу державної охорони.

Юрій Шухевич пізніше заявив, що не мав наміру виступати у Верховній Раді із закликом про імпічмент президента: «Нічого у Верховній Раді не відбулося. Все в порядку. Конфлікту з Олегом Ляшком у мене немає. Вийшло невелике непорозуміння, від кого я повинен був виступати. Парубій сказав, що час на виступи вже закінчується. Може виступити тільки «Батьківщина». І мені тоді запропонували виступити від них. Потім була перерва, і я виступив відразу від двох фракцій», – пояснив Шухевич.

За його словами, він сказав з трибуни все, що планував, виступ стосувався мирних переговорів щодо Донбасу, які проходять у Мінську.

Як з'ясувалося, саме Тимошенко поставила свій підпис під перепусткою до Ради для Олександра Білика, якого називають одним із авторів скандального документа і стверджують про його зв'язки з Віктором Медведчуком – лідером руху «Український вибір – Право народу», кумом російського президента Володимира Путіна. Про цю скандальну історію розмірковує політолог Євген Магда:

Євген Магда

– Олег Ляшко зараз досить активно шукає собі політичну перспективу і шукає можливості для свого політичного майбутнього. З «Батьківщиною» Юлії Тимошенко у нього перетинаються електоральні поля, тому на сьогоднішній момент він обрав для себе роль, очевидно, більш конфліктну у відносинах з Юлією Володимирівною, а не роль молодшого союзника, хоча, чесно кажучи, я припускав, що буде навпаки. Але наші політики все-таки сильні своєю непередбачуваністю. Слід сказати, що Шухевич – не тільки син командира УПА, а й один з найстаріших депутатів парламенту. І якби він просто передав цю постанову, заявив про необхідність такого кроку (про початок процедури імпічменту президента України Петра Порошенка – ред.), то це вже була б показова, резонансна заява. Її могли б транслювати протестувальникам, незалежно від їхніх вимог і, відповідно, повертати кризу в зручному для себе напрямку. Шухевич дуже погано бачить, він практично сліпий. Він згадану постанову навряд чи міг прочитати, але йому могли повідомити про її зміст. Хочу також наголосити, що в Україні немає чітко виписаної процедури імпічменту президента, немає відповідного закону. Ця процедура згадується в Конституції і незмінно викликає нервову реакцію будь-якого українського президента. Довести до кінця цю процедуру практично неможливо, оскільки потрібно зібрати для остаточного рішення 3/4 голосів депутатів ВР, а це вкрай складно.

– Олег Ляшко на цьому тижні опинився у центрі ще одного скандалу. Лідер парламентської фракції «Опозиційний блок» Юрій Бойко накинувся на нього з кулаками після того, як радикал заявив на засіданні погоджувальної ради про те, що СБУ повинна розслідувати поїздки Бойка до Москви.

Під час засідання погоджувальної ради сталася бійка між Ляшком і Бойком

​Чи поділяєте Ви припущення деяких українських депутатів, що ця сцена була інсценуванням?

– Думаю, що мало кому приємно, коли його б'ють публічно. Не думаю, що політичні позиції Олега Ляшко настільки погані, що він свідомо хотів отримати удар в обличчя. Багато в чому ця ситуація, як би це парадоксально не звучало, вигідна обом. Бойко показав себе нібито крутим мужиком, а Ляшко показав, що він – жертва проросійського політика.

– 15 листопада в центрі Києва протестували вкладники ліквідованих банків, а з 17 до 22 листопада плануються акції так званого «тарифного Майдану». Його організаторами називають опозиційні партії. Їхня мета, на Вашу думку, – проведення дострокових парламентських виборів?

– Якщо говорити про цілі опозиційних партій, то тут виникає дуже цікава ситуація. Справа в тому, що масштабні гравці, такі, наприклад, як «Опозиційний блок» або «Батьківщина», відходять на другий план. Вони не взяли на себе відповідальність за останні протести ошуканих вкладників і, думаю, навряд чи будуть говорити про те, що вони підтримують тарифні протести. Звичайно ж, їхня першочергова мета – дострокові парламентські вибори. В Україні все-таки президентсько-парламентська форма правління, тому в цьому немає нічого дивного. Але, виходячи з рейтингів соціологів, яким можна довіряти, в принципі, «Батьківщина» Юлії Тимошенко на дострокових виборах до Верховної Ради може претендувати на перше місце. За нинішнього виборчого закону буде вкрай складно якісно змінити парламент, оскільки половина депутатів, без урахування округів у Криму і в неконтрольованій частині України на Донбасі, будуть обиратися за мажоритарними округами. Виборчий закон у нинішній ситуації ніхто змінювати не збирається. Тому це певна гра з елементами блефу.

Зараз розхитати ситуацію настільки, щоб вийти на вибори, наприклад, на майбутню весну... я вкрай скептично оцінюю таку можливість.

– Після того як група українських хакерів оприлюднила нібито листування помічника російського президента Владислава Суркова, який веде, серед іншого, і питання України, стало відомо про так званий план «Шатун». Не всі українські політики і експерти вважають цей документ справжнім. У документі, зокрема, йдеться і про те, що для дестабілізації ситуації в Україні Кремль робить ставку не тільки на «Опозиційний блок», в якому багато соратників екс-президента-втікача Віктора Януковича, але і на «Батьківщину» Юлії Тимошенко і Радикальну партію Олега Ляшка. Що Ви думаєте про план «Шатун»?

Владислав Сурков

​

– Я не люблю читати документи з чужої пошти. Мене мало цікавить навіть пошта Суркова (у Кремлі взагалі заперечують, що Сурков користується електронною поштою – ред.), хоча я добре уявляю масштаби його впливу.

Але справа в тому, що Росія послідовно зацікавлена в послабленні і дестабілізації України. Їй не стільки потрібно, щоб тут був замість синьо-жовтого російський триколор на флагштоках, скільки те, щоб Україна максимально нагадувала Боснію. І у російської влади є стимул – результати президентських виборів у Молдові. Ситуацію в Молдові теж намагаються спроектувати на українську, це ні для кого не секрет. І думаю, що в Кремлі абсолютно чітко зрозуміли, що провести таку успішну військову операцію, яка могла б підірвати ситуацію у всій Україні, вкрай складно. Це складно і технічно, і все-таки вимагає величезних зусиль, тому набагато дешевше і ефективніше розхитувати ситуацію зсередини. Що я маю на увазі?

Російська влада фактично створює платформу для українських політиків, для нарощування їхніх рейтингів, тобто вона готова їх підтримувати, не вимагаючи клятви вірності, і готова надавати всілякі інформаційні преференції, фінансові певні можливості. Це може бути непряме співробітництво і збоку може виглядати як кремлівська філантропія, але ця філантропія ґрунтується на гарному знанні слабких сторін і умінні робити пропозиції політикам, від яких вони не можуть відмовитися.

***

Раніше українські хакери з «КіберХунти» заявили, що їм вдалося зламати пошту помічника президента Росії Владислава Суркова, де були знайдені документи, що підтверджують, зокрема, плани з розгойдування сепаратизму на Закарпатті, дестабілізації політичної ситуації в Україні, проведення дострокових виборів до Верховної Ради. Ключова роль у цих планах, згідно з документом, відводиться «Опозиційному блоку», партіям «Батьківщина» Юлії Тимошенко, «За життя» Євгена Мураєва, Радикальної партії Олега Ляшка та Федерації профспілок України.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода