Чому на конкурс до Верховного суду не йдуть люди «не із системи»?

Київ – Формування нового Верховного суду – під загрозою, вважає перший заступник голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець. За його словами, більше половини людей, які подали заявки на відкритий конкурс – це теперішні судді, а деякі з них є підозрюваними у кримінальних провадженнях. Конкурс продовжили до 25 листопада, зараз зареєстровано близько тисячі кандидатів.

Чому на конкурс до Верховного суду не йдуть люди «не із системи»?

Зараз конкурс на посаду судді Верховного суду – 7 осіб на місце, повідомляє депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець. Взяти участь у відборі можуть юристи, які понад 10 років працювали суддями, адвокатами або науковцями у галузі права.

За даними депутата, всього подали заявки 900 людей, але рух «Чесно» станом на четвер, 17 листопада, називає більшу цифру – понад тисячу заявок.

Між тим, серед зареєстрованих на конкурс виявився, зокрема, суддя Артур Ємельянов, один із двох колишніх очільників Вищого господарського суду за часів президентства Віктора Януковича, якому Генпрокуратура оголосила підозру.

16 листопада був суд щодо запобіжного заходу, Ємельянова відпустили під заставу, повідомив у Facebook юрист і громадський активіст Роман Маселко, присутній на засіданні.

Сам суддя раніше зауважував, що подаватись на конкурс може цілком законно, тому що в Україні діє презумпція невинуватості, а рішення у справі наразі немає.

Загалом серед аплікантів, каже Леонід Ємець, майже 60% – це теперішні судді, інші – викладачі вишів, і лише мізерний відсоток – це адвокати-практики.

«Ми на рівні парламенту, разом з президентом, який вніс цю ініціативу, відрили можливість, щоб туди прийшли нові люди, і з жахом зараз бачимо, що ці нові люди просто банально туди не йдуть. Хоча зарплата надзвичайно висока. Єдине, що, як я розумію, відлякує професійних адвокатів – це три декларації, які треба заповнювати. Так, треба буде жити чесно, відкрито. Зараз ми визначаємо майбутнє нашої країни: без чесного суду всі інші реформи є нікчемними, бо вони все одно закінчаться у корумпованому суді», – каже депутат.

Не всі його колеги із комітету, однак, розділяють таку думку. Зокрема, депутат від «Опозиційного блоку», колишній суддя Василь Німченко засуджує взагалі оголошення цього конкурсу, тому що, на його думку, таким чином обходять процедуру звільнення суддів.

«І друге – персонал. Якщо хтось думає, що у Верховному суді пішов, сів і працюєш… Ну, ми вже побачили, як напрацювала митниця, деякі національні поліцейські на чолі відомства – те саме буде і там, згадаєте Німченка», – прогнозує депутат.

Україні бракує близько 1000 суддів – юристка «Чесно»

Станом на жовтень в Україні бракує близько тисячі суддів різних інстанцій, оскільки люди масово звільнилися після початку реформи, каже Галина Чижик, юристка «Чесно. Фільтруй суд» та учасниця Громадської ради доброчесності, яка, зокрема, перевірятиме досьє кандидатів до Верховного суду.

«Як вони казали, причина в тому, що довіра до судової влади низька, авторитету в судової влади немає. Але насправді вони боялися електронного декларування і прискіпливого оцінювання, яке передбачає новий закон, – зауважує вона. – Проблему з недоукомплектованими судами мала б вирішувати Вища кваліфікаційна комісія, але поки що ми не бачимо ні оголошення нових конкурсів на суддівські крісла, ні пропозицій щодо переведення суддів із тих установ, де їх достатньо, до тих, де є проблеми. У нас є в Україні 8 судів, які не працюють через те, що там немає суддів».

Готові взяти на себе відповідальність два роки тому сьогодні сумніваються – Дрік

Жоден суддя не поніс відповідальність за неправду в паперових деклараціях – вони можуть бути покарані за невідповідності в електронних, але навряд чи це стало причиною невисокої активності з поданням заявок на конкурс, вважає виконавчий директор «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин. За його словами, важливо гарантувати, що відбір буде прозорим.

«Та Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя, які діють зараз, викликають багато запитань. Стосовно членів Вищої ради правосуддя, тобто це – колишня Вища рада юстиції, проти її членів взагалі були кримінальні провадження у корупційних справах. Тому адвокати, що себе поважають, декілька разів подумають перед тим, як включитися у процес виборів», – каже Юрчишин.

Експерт «Реанімаційного пакету реформ» Роман Куйбіда пов’язує меншу від очікуваної кількість заявок із недостатнім інформуванням спільноти про цей конкурс загалом. Але головним викликом він вважає ймовірні спроби впливу на призначення суддів з боку політичних сил.

«Звичайно, що політичні сили будуть використовувати всі можливості, які їм доступні, щоб вплинути на формування Верховного суду, щоб мати «ручних суддів» у ньому, тому що він буде ставити крапку у рамках національної правової системи. І якщо зараз, в принципі, юридичні такі можливості впливати на суддів від політичних органів дещо прибрали, то неформальні впливи, на жаль, існують», – зазначає він.

Серед суддів зараз дійсно є ті, хто гідний працювати у Верховному суді, однак їх не дуже багато, через це і відбувається конкурс, каже голова «Громадського люстраційного комітету» Олександра Дрік.

«В чому наша проблема зараз? В тому, що ми всі розуміємо, що має відбуватися оновлення, в тому числі – суддівської гілки влади, але через постійний саботаж всіх реформ навіть ті, хто був готовий взяти на себе цю відповідальність два роки тому, зараз сумнівається. Отут дуже важливо, щоб ті, хто може стати оновленням для суддівської гілки влади, все-таки взяли на себе цю відповідальність», – вважає експертка.

Паралельно зараз триває переатестація суддів першої та апеляційної інстанцій, і якщо судді не проходять кваліфікаційне оцінювання, то їх направляють на підвищення кваліфікації у школу суддів. Однак, на переконання Олександри Дрік, це не можна вважати інструментом очищення системи. За її словами, будь-яке порушення, зокрема з боку суддів, повинно бути зафіксоване юридично, щоб потім можна було притягнути порушника до відповідальності, коли буде створений антикорупційний суд.