Додон намагатиметься заспокоїти Київ після заяв про Крим – експерт

На президентських виборах у Молдові перемагає проросійський кандидат Ігор Додон. Його суперниця Майя Санду, яку вважали проєвропейським кандидатом, заявляє про нечесність виборів і планує оскаржувати їхні результати. На думку ж декого з експертів, попри проросійську риторику, Додон навряд чи зможе змінити геополітичний вектор Кишинева. Що ж до відносин із Києвом, то, очевидно, він намагатиметься залагодити дипломатичний конфлікт, спричинений його заявою про те, що анексований Крим де-факто є частиною Росії.

У Кишиневі біля Центральної виборчої комісії кілька сотень людей протестували проти результатів виборів президента. Мітингарі вимагали відставки міністра закордонних справ через неспроможність забезпечити якісне волевиявлення громадян за кордоном. Через те, що держава не відправила достатню кількість бюлетенів на закордонні дільниці, не змогли проголосувати сотні людей, зокрема у посольствах країни в Лондоні, Бухаресті, Болоньї та Москві.

У центрі Кишинева – протести через результати виборів президента (відео)

Згідно з попередніми результатами президентських виборів, перемогу здобуває лідер проросійської Соціалістичної партії Молдови Ігор Додон. Центральна виборча комісія Молдови повідомила 14 листопада, що з 99,9% опрацьованих виборчих бюлетенів, Додон лідирує, отримавши 52,29% підтримки виборців, тоді як його проєвропейськи налаштована опонентка з «Партії дій і солідарності» Майя Санду – близько 47,71%.

«Переконаний, що Молдова має майбутнє. Молдова зберігатиме свою єдність і буде незалежною та суверенною країною. Я голосував за майбутнє всіх дітей у нашій країні. Я голосував проти тих, хто був при владі упродовж останніх семи років. Я голосував проти олігархів, проти тих, хто хоче зруйнувати Молдову та державність нашої країни», – заявив Додон після того, як сам проголосував на президентських виборах у Кишиневі.

Ігор Додон пообіцяв бути президентом для всіх молдован, як для тих, хто підтримує вступ до ЄС, і тих, хто хоче тісніших зв’язків із Москвою. Він зазначив, що Майя Санду вела «жорсткий, але хороший бій» і попросив її допомогти «заспокоїти» суспільство.

Санду хоче оскаржувати результати президентських виборів

Участь у президентських виборах у Молдові взяли близько 53,3% зареєстрованих виборців. Але деякі громадяни Молдови не змогли проголосувати у посольствах країни, тому що організатори виборів не відправили достатню кількість бюлетенів. Відтак, Майя Санду закликала чиновників, які організовували вибори, піти у відставку, заявивши, що вибори були погано організовані. «Сотні людей не змогли проголосувати», – сказала вона.

Протести у Кишиневі. 14 листопада 2016 року

«Ситуація є неприйнятною. Влада Молдови порушила конституційне право громадян країни – право на волевиявлення», – зазначає Майя Санду.

Вона також скаржиться на велику кількість людей, що проголосували у сепаратистському регіоні Придністров’ї, де, як повідомляється, проголосували 9 тисяч людей. Санду заявила, що не вважає вибори «ні вільними, ні справедливими», і що планує оскаржити офіційні результати у Конституційному суді.

Чи змінить Молдова курс за Додона?

На думку співробітника паризького Інституту проблем безпеки, колишнього радника прем’єр-міністра Молдови Ніку Попеску, за нинішніх умов Ігорю Додону змінити геополітичний вектор Молдови неможливо. Президент у Молдові має набагато менше повноважень, ніж у Франції, Росії чи США. А зважаючи на те, що у Додона немає парламентської більшості, різких поворотів у геополітичному векторі країни він зробити не зможе, зауважує Попеску.

«Наступні парламентські вибори у Молдові відбудуться через 2 роки. Тож зараз основна гра для Додона полягатиме у тому, щоб він зумів виграти наступні парламентські вибори», – говорить Попеску.

Окрім цього, каже експерт, Молдова значною мірою пов’язана саме з європейським економічним простором – понад половина її експорту йде до країн Євросоюзу, і лише менше від 20% – до Росії.

«Додон не може денонсувати угоду про асоціацію з ЄС без провокування економічної чи політичної катастрофи у Молдові і він розуміє це. Тому якихось різких рухів щодо цього від Додона я б не очікував», – пояснює Ніку Попеску.

На його думку, Додон намагатиметься балансувати між Росією та Заходом, відтак, певні дипломатичні рухи навколо сепаратистського регіону Молдови, Придністров’я, будуть. Але, зважаючи на відсутність парламентської більшості, конкретні рішення навряд чи ухвалять.

Україна може заблокувати активізацію молдовсько-російських економічні відносини – Попеску

Після першого туру президентських виборів у Молдові Ігор Додон заявив, що анексований Крим де-факто є частиною Росії. При цьому він не дав однозначної відповіді, чи згоден він визнати це у разі обрання президентом. Разом з тим, він заявляв, що Україна йому не чужа, оскільки працюючи в уряді Молдови він очолював українсько-молдовську міжурядову комісію з економічного співробітництва.

Ніку Попеску вважає, що заява Ігоря Додона щодо Криму вже спричинила певний конфлікт між Києвом та Кишиневом. Але, зважаючи на те, що Молдова певною мірою залежить від України, Додон відіграватиме назад.

«Навіть якщо Додон знову захоче експортувати до Росії, цей експорт переважно йтиме потягом чи автомобілями через Україну. І Україна дуже легко може заблокувати кроки Додона щодо активізації російсько-молдовського економічного співробітництва. У ситуації з Україною Додон є слабшою стороною. Тож наразі він якось намагатиметься заспокоїти Київ, щоб не посилювати дипломатичний конфлікт», – зазначає Ніку Попеску.

Другий тур президентських виборів, який у Молдові відбувся 13 листопада, деякі аналітики називали ключовим для визначення подальшого курсу країни – на зближення з Росією чи з Європейським союзом.