Київ – Скасувати закон Ківалова-Колесніченка, українізувати ЗМІ та вжити кроків для реального становлення української мови як державної і тоді через два покоління ситуація зміниться, переконує мовознавець Лариса Масенко. Адже українська досі не є мовою масового вжитку через те, що за двадцять п’ять років незалежності для цього не нічого не було зроблено, наголошує вона. Цього року до Дня української писемності та мови, який відзначають 9 листопада, Міністерство культури заради популяризації української мови об’єднало зусилля із громадськими активістами.
Your browser doesn’t support HTML5
«Хочеш обеззброїти Росію – говори українською» – музикант
Міністерство культури України презентувало новий формат та концепцію відзначення дня української писемності та мови. За словами начальника управління з питань мовної політики та літератури Міністерства культури України Лариси Нікіфоренко, цього року Міністерство об’єднало зусилля разом з громадськими організаціями – захисниками та популяризаторами української мови, новоутвореним Інститутом української книги, а також Музеєм книги і друкарства України.
В рамках спільного проекту, українські письменники у серії відеороликів закликали співгромадян говорити рідною мовою. За словами режисерки святкування Дня української писемності та мови Юлії Капшученко-Шумейко, ідея відеороликів була в тому, щоб російськомовні українці зрозуміли абсурдність того факту, що вони розмовляють не своєю мовою. Кожному письменнику ставили лише два запитання – чому вони говорять і пишуть українською. У проекті взяли участь Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Тарас Прохасько та Іван Малкович.
«Оскільки література, писемність є способом збереження і розвитку будь-якої мови, а я користуюсь щоденно і у мовленні, і у мисленні українською мовою, то було би страшенно якось парадоксально і нелогічно, якби я писав не цією мовою. Мені здається, що це не залежить від якихось кон’юктурних речей, це мій вибір, я знаю, заради чого я це роблю. Я це роблю заради збереження себе, заради збереження свого психічного здоров’я. Говори рідною», – каже письменник Тарас Прохасько.
Сучасна молодь не розуміє, що таке, коли немає України – музикант
В часи засилля корупції та економічної кризи, єдиним проявом гідності є спілкування рідною мовою, стверджує фронтмен гурту «Тінь Сонця» та громадський діяч Сергій Василюк.
«Хочеш обеззброїти Росію – говори українською. На жаль, ще багато нашої сучасної молоді, та й старшого покоління, не зовсім розуміють сенс цього гасла. Багато хто навіть не замислюється, чому Василь Стус, Василь Симоненко, Євген Чикаленко чи Микола Лисенко – чому вони так свідомо вживали українську мову? Тому що мова українська на той час, в часи ще царської російської окупації, потім радянської, –це була єдина надія Україні відродитися взагалі. Сучасна українська молодь не розуміє, що таке, коли немає України, тому вона часто не пов’язує мову, культуру і державу. Хоча це абсолютно взаємозалежні речі, без яких Україна просто не утворилася», – стверджує музкант.
Your browser doesn’t support HTML5
Переходь на українську. Перша зустріч учасників «Мовомарафону-25» (відео)
Така мовна ситуація склалася, бо це – результат багаторічної колоніальної політики Росії, каже мовознавець Лариса Масенко. Крім того, наші основні телеканали залишаються головним засобом русифікації українців, зазначає вона.
«Ми втратили ці 25 років, ми втратили той ентузіазм початку дев’яностих. Коли легко було це зробити, українізувати всю сферу освіти, від дитсадка до вищих навчальних закладів. І, безперечно, ЗМІ. Треба було наситити українськими програмами, фільмами серіалами… Якби це відбулося, то за 25 років, принаймні у великих містах зрівнялась би кількість людей, які говорять українською і російською, й уже би українська поширювалась більше. Але зараз, як не прикро це говорити, нам сприяє війна. Все ж таки ті люди, які були зазомбовані радянською пропагандою й вважали, що російський народ братній, зараз і у них зникло це переконання. А у тих хлопців, які в АТО воюють, звичайно, вони й російськомовні, повертаються до української мови», – зауважує Лариса Масенко.
За її словами, коли скандальний мовний закон Ківалова-Колесінченка буде остаточно скасований та буде впроваджено законодавство, яке сприятиме реальному становленню української мови як державної, то через два покоління ситуація могла би змінитися на користь української мови.
Водночас президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер переконаний, що просто виключати російську мову з українськомовного медіа-простору не є позитивом, бо Україна не двомовна, а багатомовна. За його твердженням, в державі мають побутувати не тільки російськомовні, але й угорськомовні, румуномовні, та кримськотатарськомовні ЗМІ.
Українська мова не має своєї абетки – художник-графік
Свято української мови та писемності – важливе, бо нація не може існувати без мови, каже відомий український художник-графік Василь Чебаник. Але українська мова скалічена, бо не має своєї абетки, стверджує він. Василь Чебаник переконаний, що абетка, якою нині користуються українці, була засобом русифікації впродовж останніх трьохсот років. Відому нам «кирилицю» так назвали вже при радянській владі, насправді ж це «гражданський шрифт Петра Першого», стверджує графік. Він уже багато років працює над проектом «Графіка української мови», суть якої у тому, щоб повернути графіку літер до «допетровської» кирилиці.
«Абетка – це лице України. Це стіна, яка відгородить нас від Росії. Що Москва, що Петербург, що Київ – оця візуальна екологія у нас одна. Куди не подивишся, російський шрифт. Й зараз при тому, що поміняють назви вулиць, міст та сіл – пишуть тим же самим «кацапським» шрифтом», – сказав художник у коментарі Радіо Свобода.
Приклад «Графіки української мови» Василя Чебаника
Водночас мовознавець Лариса Масенко зауважує, що змінювати абетку – це занадто кардинальний крок. За її словами, ми залишаємося українцями з нашою традиційною кириличною абеткою.